7. Біосоціальні рекр-тур ресурси.

Це специфічна складова рекр-тур ресурсів, що об’єднує культурно-історичні та інші об’єкти, пов’язані з певним життєвим циклом тієї чи іншої видатної особи. Структура ьіосоціальних ресурсів охоплює такі життєві людські цикли: «народження», «діяльність», «перебування», «смерть», «поховання». На території України налічують близько 1 629 визначних об’єктів, що входять у ранг біосоціальних ресурсів (Львівська, Хмельницька, Житомирська, Київська, Чернігівська, Одеська обл. – найбільше)

На території нашої країни є чимало місць, пов’язаних з життям та діяльністю відомих діячів культури, науки, мистецтва як України, так іноземних держав. З іменем Т. Шевченка пов’язані села Кирилівка, Моринці (черкаська обл.), Київ, Переяслав-Хмельницький, Канів та ін.. у селі нагуєвичі Львівської обл. народився Іван Франко, у місті Новоград-Волинському – Леся Українка, у Вінниці – Михайло Коцюбинський, у селі Суботів – Богдан Хмельницький.

Духовно-культурне надбання нашої держави неможливо уявити без славетних родів, серед яких Чубинські, Старицькі, Сташенки, Кричевські, Чикаленки, Лазаревські, Мурашки, Леонтовичі, Симиренки, Шухевичі, Крушельницькі.

Україна зробила великий внесок і світову науку: Юрій Дрогобич, Юрій Лисянський, Микола Міклухо-Маклай, Ілля Мечніков, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов.

Створено меморіальні, літературно-меморіальні музеї.

В україні свого часу жили і працювали іноземні діячі культури та науки: Пушкін, Чехов, гоголь, Купрін, Чайковський, Міцкевич, Словацький, Бальзак.

8. Поняття «природний ресурс», «природний елемент»: подібність і відмінність.

Як зазначив В. Р. Веснін, в основі природних ресурсів є природні елементи. Однак елементи природного середовища не можуть бути безпосередньо включені в процес виробництва. Тобто природними рекреаційними ресурсами можна вважати територіальне поєднання освоєних природних елементів разом з матеріальними умовами, необхідними для їхнього використання у рекр-тур процесі.

9. Природні заповідники України

Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. В Україні є 19 природних заповідників. Вони зосереджені в Івано-Франківській, Житомирській, АРК, Миколаївській, Черкаській, Луганській, Тернопільській, Сумській, Львівській, Рівненській,Волинській, Донецькій та Запорізькій обл..

10. Економічні перетворення, які відбуваються на сучасному етапі в Україні, в першу чергу пов'язані із реформуванням відносин власності, реструктуризацією народного господарства та інтеграцією держави у світову економіку. Це потребує виваженої державної політики та врахування в ній сталих тенденцій і закономірностей розвитку світової економіки.

Туризм та рекреація відносяться до однієї з найбільших і динамічних форм у міжнародній торгівлі послугами. Високі темпи їх росту, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різноманітні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристично-рекреаційної індустрії. З економічної точки зору, привабливість розвитку туризму як складової частини послуг полягає в швидкій окупності вкладених в неї коштів і в отриманні прибутку в конвертованій валюті. їх потенціал широко використовується багатьма країнами світу для вирішення різних проблем економічного, політичного, соціального та ідеологічного характеру. Туризм є засобом, що визначає "обличчя" держави, сприяє формуванню громадської думки про країну в очах світового співтовариства.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано зі збільшенням впливу туризму на економіку окремих країн. Для економіки країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень і засіб для забезпечення зайнятості населення.

2. Міжнародний туризм розширює вклади в платіжний баланс і ВНП країни.

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створює галузі, що обслуговують сферу туризму.

4. З ростом зайнятості в сфері туризму збільшуються доходи населення і підвищується рівень благополуччя нації в цілому.

11. опорні ланки сусп-іст рекр-тур ресурсів.

Культурно-історичні ресурси – це сукупність об’єктів та явищ, пов’язаних з діяльністю людини, що представляють собою її результати матеріального чи нематеріального (духовного) характеру. Їх поділяють на:

• архітектурно-історичні (пам’ятки військової архітектури, пам’ятки садово-паркового мистецтва, арх. Монументи)

• біосоціальні (життєві цикли людей – народження, діяльність, перебування, смерть, поховання)

• подійні (політичні, культурні, військові події)

12. Заказники України

зака́зники — природоохоронні об'єкти. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове використання тварин, рослин та інших природних ресурсів.

Залежно від харак­теру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на:

• ландшафтні

• лісові

• ботанічні

• загальнозоологічні

• орнітологічні

• ентомологічні

• іхтіологічні

• гідрологічні

• загальногеологічні

• палеонтологічні

• карстово-спелеологічні.

В Україні є дуже багато заказників. Більшість з них розташовані у Полтавській обл.. також у Київській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Харківській, Запорізькій обл..

13. Сусп-іст рекр-тур ресурси: сутність та структура.

Культурно-історичні ресурси – це сукупність об’єктів та явищ, пов’язаних з діяльністю людини, що представляють собою її результати матеріального чи нематеріального (духовного) характеру. Їх поділяють на:

• архітектурно-історичні (пам’ятки військової архітектури, пам’ятки садово-паркового мистецтва, арх. Монументи)

• біосоціальні (життєві цикли людей – народження, діяльність, перебування, смерть, поховання)

• подійні (політичні, культурні, військові події)

14. Природно-заповідний фонд України

Це система ділянок суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, виокремлені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду, тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До складу природно-заповідного фонду входять як природні, так і штучно створені території та об’єкти.

Державний природно-заповідний фонд налічує 4 структурних підрозділи:

1. природоохоронну та науково-дослідну складову (біосферні та природні заповідники, пам’ятки природи)

2. природоохоронну та рекреаційну складову (нац. парки і пам’ятки садово-паркового мистецтва)

3. природоохоронну та ресурсовідновну складову (заказники природи)

4. науково-дослідну та природоохоронну складову (ботанічні сади, дендропарки та зоопарки).

Налічує понад 7 тис територій та об’єктів загальною площею 2,7 млн га. Понад 80% заповідної території припадає на об’єкти, що найбільш охороняються: сюди зачислено 12 державних заповідників, 4 мисливські господарства, 3 нац парки.

16.Кліматичні рекр-тур ресурси. Структура та методика дослідження.

У межах України виділяють декілька рекреаційних регіонів з відмінними кліматичними особливостями. На Півночі та Північному Сході клімат характеризується значними контрастами мінімальних зимових і максимальних літніх температур.

Клімат Центральної України – м’який, з менш виявленими сезонними температурними контрастами.

Південна частина України вирізняється дуже теплим кліматом, короткою зимою, невеликою кількістю опадів, великою кількістю сонячних днів.

Найсприятливіші кліматичні умови Південного берега криму .

Сприятливий для лікування та відпочинку клімат південної і західної частини території України – важлива передумова організації приморських та гірських курортів, де широко використовують кліматотерапію як основу лікувальних методик.

У зв’язку зі сприятливими кліматичними умовами у зимовий період в гірській частині Карпат сформувалось кілька центрів для зимового туризму та відпочинку.

Кліматичні ресурси України бейдик оцінив за такими показниками:

1. середня температура липня

2. тривалість періоду з температурою повітря +10С

3. річна кількість опадів.

Тож найсприятливішими липневими температурами відзначаються АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Херсонська обл..

На території 7 областей тривалість період з температурою понад +10 становить понад півроку: Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська обл., АР Крим; 172-183 дні: Закарпатська, Миколаївська, Полтавська обл.

Найнесприятливішими для розвитку рекреації та туризму є області надмірної зволоженості - 4 карпатські області. Отже, найсприятливішими областями для розвитку рекр-тур діяльності є АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Одеська обл

17. поняття суперточка-тур

локальна (просторово обмежена) територія антропогенного ("синтетичного") або природного походження, що являє собою унікальне поєднання природних компонентів (пейзажне різноманіття, атрактивність ландшафтів) і характеризується суттєвою соціально-історичною значимістю подій, які відбувались (відбуваються) в її межах або в межах простору, який візуально сприймається з цього місця (меморіальний комплекс "Могила Т.Г.Шевченка на Тарасовій (Чернечій) горі" в Каневі, Малахів Курган та Сапун-гора в Севастополі, гори Артема в Слав'яногорську, г.Ай-Петрі в Криму, оглядові майданчики правобережної частини Києва - в Україні; сопка Заозерна на оз.Хасан і мис Гамова в Приморському краї в Росії; г.Гелерт (Угорщина, Будапешт), г. Ігман (Республіка Боснія і Герцеговина), г.Корковаду (Бразилія, Ріо-де-Жанейро), г.Пічінча (Еквадор, Гуаякіль).