38. Економічні умови і фактори свободи змі
Для реалізації навіть вірно сформульованих соціально-творчих підходів і рішень принципово важливо також економічна база реалізації свободи, юридично забезпечена законодавчими актами.
Теоретично очевидно, що для того, щоб реалізувати свою соціально-творчу свободу, необхідно володіти економічними можливостями для організації своєї діяльності. Існують різні джерела коштів. По-перше, засновник ЗМІ повинен або розташовувати відповідними засобами і можливостями, або отримати кредит. Якщо у організації або особи, що прагне заснувати якесь ЗМІ, немає матеріальних умов для цього, виникає проблема пошуку заможного співзасновника або спонсора. Частина ЗМІ виявляється у володінні комерційних структур, які диктують свою інформаційну політику.
Джерелом доходів ЗМІ декілька. Насамперед це доходи, які отримуються від споживачів інформації. Це кошти від продажу газет і журналів, абонентна плата. Однак цих коштів зазвичай не вистачає на покриття витрат. У цих умовах величезне значення набуває реклама: плата за неї від рекламодавців складає значну частину доходів ЗМІ. ЗМІ, що випускається державними інститутами, можуть скористатися коштами держбюджету за рахунок налогоплательщиков.Свое місце має державна підтримка ЗМІ. Воно володіє різними можливостями, щоб впливати на їх економічної положення: це й податкова політика, і надання пільгових тарифів на купівлю необхідних матеріалів, на послуги транспорту і зв'язку, і розподіл державної реклами; використання інших важелів, які перебувають в руках держави.
Економічна політика газет, журналів, теле і радіоорганізацій може вестися таким чином, що в якості спонсорів і рекламодавців будуть виступати лише ті соціально-економічні інститути, позиції яких близькі даному ЗМІ. Шлях до економічної незалежності лежить через створення об'єднань - насамперед концернів або холдингів, інформаційних будинків, які зосереджують під одним дахом ряд інформаційних інститутів.
39. Юридичний бік свободи
В умовах існування держави діє на основі системі конституційно–нормативних актів, характер, захід і форми прояву соціально-творчої свободи регламентуються законодавством. Історично склалися три концепції юридичної сторони свободи слова й друку та журналістської діяльності: авторитарна, повної свободи і відповідальної свободи.
В Україні 1992 року було прийнято Закон « про друковані засоби масової інформації в Україні»- це стаття про свободу діяльності ЗМІ, у якій по суті проголошується ліквідація цензури. Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фіксування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації.
Напрямів, за якими розвивалося юридична регламентування функціонування журналістики, декілька:1. Це охорона держави. 2. Охорона прав та законних інтересів особи. 3. Визначаються межі свободи журналістів. При этом не допускаються такі дії ЗМІ, які підпадають під визначення "зловживання свободою" масової информации.С іншого боку закону про ЗМІ встановлюється відповідальність і за обмеження свободи діяльності журналістики, яке проявляється в: цензурі, у втручання в діяльність ЗМІ і т.д.
Свобода творчості як визнання за автором права вільно, відповідно лише до своїх поглядів і уподобань відтворювати і витлумачувати об'єктивну реальність. Свобода слова в міжнародних правових документах. Законодавчі акти про свободу слова та вільного одержання інформації в Україні. Конституція України як гарант свободи преси та журналістської діяльності у країні: Закони України "Про інформацію", "Про друковані ЗМІ", "Про радіо і телебачення", "Про науково-технічну інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про інформаційні агентства", "Про рекламу", "Про державну таємницю" та інші.