1.2. Література до теми

Основна:

1. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998.. – с. 3-14

2. Черномаз П.А. Международный маркетинг: Учебно-практическое пособие. – Х.: Консул, 2000. – 11-25

Додаткова:

1. Алексунин В.А. Международный маркетинг. Учебное пособие. – М.: Издательский Дом “Дашков и К^о”, 2000. – с. 14-19.

2. Гарелли. С. О двух типах экономики; Менеджмент/Пер. с англ. – М.: ЗАО « Олимп-Бизнес», 1999, с. 476 – 482.

3. Международный маркетинг: Учеб. пособие/Н.И. Перцовский, И.А. Спиридонов, С.В. Барсукова; Под ред. Н.И. Перцовского – М.: Высшая школа, 2001 г. – с. 7–18.

4. Международный маркетинг: Учеб. пособие для вузов/ Г.А. Васильев, Л.А. Ибрагимов, Н.Г. Каменева и др.; Под ред. Г.А. Васильева, Л.А. Ибрагимова. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – с. 7-22.

1.3. Термінологічний словник

“Місцева” економіка – сукупність фірм, що постачають товари та послуги кінцевим споживачам своєї країни.

“Глобальна” економіка – сукупність національних фірм, що пов’язані з світовою економічною системою.

Порівняльний маркетинг – етап в розвитку міжнародного маркетингу, сутність якого полягала у вивчені особливостей елементів зарубіжного бізнес-середовища, співставленні їх з американським досвідом та розробці рекомендацій щодо адаптації менеджменту фірм до найбільш вагомих відмінностей зарубіжного ринку.

Внутрішній маркетинг — маркетингова діяльність, націлена на внут­рішній (основний для фірми) ринок; При цьому фірма стикається з набором елементів одного бізнес-середовища, хоча працювати може на різних сегментах.

Міжнародний маркетинг — маркетингова діяльність фірми за межами національних кордонів.

Стратегічний маркетинг — маркетингова діяльність щодо створення усталеної (довгострокової) конкурентної переваги шляхом постійного та систематизованого моніторингу бізнес-середовища та потреб ринку і формування на цій основі ефективного маркетингового комплексу.

Оперативний маркетинг — маркетингова діяльність, метою якої є використання певної ринкової ситуації або швидке пристосування маркетингового комплексу до неї.

Мікромаркетинг — маркетингова діяльність стосовно конкретного виду товару, що продукується.

Макромаркетинг — маркетингова діяльність відносно широкого кола типів товарів (послуг) або сфер діяльності на рівні як фірми, концерну, фінансово-промислової групи, так і держави в цілому.

Імпортний маркетинг – маркетин6гова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарів чи послуг із зарубіжних ринків.

Експортний маркетинг – маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу. При цьому діяльність на внутрішньому ринку залишається пріоритетною.

Зовнішньоекономічний маркетинг – маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми ( у вигляді представництва, філіалу з продажу ...) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

Транснаціональний маркетинг – маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонування транснаціональних корпорацій; маркетингова стратегія має бути адаптована до суттєвих вимог окремих ринків, з огляду на велику кількість приймаючих країн (цільових ринків) з’являються декілька маркетингових субстратегій.

Мультирегіональний маркетинг – форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань. Він вимагає знання середовищ них особливостей не тільки великої кількості ринків ( країн), але й регіональної маркетингової об’єднуючої компоненти.

Глобальний маркетинг – маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле ( “Весь світ – мій ринок! ”).

Суб’єкти міжнародного маркетингу – фірми, які в міжнародній діяльності використовують концепцію міжнародного маркетингу.

ТНК–– транснаціональна корпорація (Trаnsnаtionаl Corporаtion, Multinational Enterprise, Multinational Company, Multinational Corporаtion) –– підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв’язаної політики та спільної стратегії завдяки одному чи декільком центрам прийняття рішень.

Глобальні компанії — бізнес-одиниці, які у своїй міжнародній діяльності використовують концепцію глобального маркетингу.

Експортери — фірми, які виробляють продукцію на національній території і продають її на світовому ринку.

Імпортери –– фірми, які мають постачальників або партнерів з ко­операції за кордоном (це можуть бути як малі та середні підприємства, орієнтовані виключно на внутрішній ринок, так і експортери та міжнародні компанії, що використовують при виробництві товарів імпортні складові і сировину та кінцеву продукцію реалізують на зарубіжних ринках).