4. Завдання для перевірки знань:

1. Рішення щодо сегментації світового ринку впливає на:

А) цінову стратегію, стратегію просування та канали розподілення;

Б) вибір зарубіжного ринку, цінову стратегію. Стратегію просування та канали розподілення;

В) типи маркетингового комплексу, маркетингові програми, стратегію (модель) виходу на зарубіжний ринок;

2. Умовами ефективності сегментації є:

А) перспективність, прибутковість, доступність, можливість моніторингу меж сегменту та наявність суттєвих відмінностей між споживачами;

Б) великий розмір сегменту, його доступність, можливість моніторингу меж сегменту та наявність суттєвих відмінностей між споживачами;

В) незмінність сегменту, його доступність, можливість моніторингу меж сегменту та прибутковість.

3. В міжнародному маркетингу під доступністю сегменту розуміють:

А) наявність відповідних каналів розподілення;

Б) розгалужену систему каналів розподілення;

В) можливість отримання релевантної інформації про сегмент.

4. Процес сегментації світового ринку поділяється на такі стадії:

А) вибір критерію сегментації, виділення груп споживачів, визначення розміру сегменту, прогноз можливої долі ринку, оцінка ефективності сегменту та остаточний вибір, або повернення на попередні стадії;

Б) вибір країни, виділення груп споживачів, оцінка ефективності сегмента;

В) макросегментації, мікросегментація, перевірка відповідності сегменту умовам ефективності сегментації

Г) вибір критерію сегментації, вибір країни, виділення груп споживачів, оцінка ефективності сегмента

5. Необхідність контролю привабливості сегменту при поглибленні присутності фірми на зарубіжному ринку:

А) зростає;

Б) зменшується;

В) не змінюється.

6. Основним недоліком міжнародної сегментації, що грунтується на ідентифікації груп країн з попитом на схожі товари, є;

А) виділення груп однорідних країн, а не покупців;

Б) невеликий розмір сегмента в кожній країні;

В) необхідність адаптації стратегії продажу та комунікацій.

7. Схожі кліматичні, мовні, інфраструктурні, інформаційні або інші умови є основою для сегментації за методом:

А) ідентифікація сегментів, існуючих в усіх або багатьох країнах;

Б) ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари;

В) вихід з одним і тим же товаром на різні сегменти в різних країнах.

8. Ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари – це:

А) макросегментація;

Б) мікросегментація

9. Існування в кожній країні груп споживачів з однаковими характеристиками є необхідною умовою сегментації за методом:

А) ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари;

Б) ідентифікація сегментів, що існують в усіх або в багатьох країнах;

В) вихід з одним і тим же товаром на різні сегменти в різних країнах.

10. Виділення універсальних сегментів – це:

А) макросегментація;

Б) мікросегментація;

В) позиціонування.

11. При кластерному підході до макросегментації в міжнародному маркетингу використовуються наступні критерії:

А) ризик, рівень конкуренції, рівень економічного розвитку ;

Б) ринковий потенціал країни, ризик, власні конкурентні переваги;

В) ринковий потенціал країни, ризик, рівень конкуренції.

12. Фірма виділяє багато сегментів на світовому ринку, якщо:

А) її цілі короткострокові;

Б) є довгострокова зацікавленість у торгівлі;

В) вона орієнтована на зовнішню торгівлю;

13. Фірма не досліджує та не виділяє ринкові сегменти, якщо її метою є:

А) встановлення довгострокових зв’язків з світовим ринком;

Б) орієнтація на зовнішню торгівлю;

В) збільшення прибутку (або інша недовгострокова мета).

14. Роль позиціонування у міжнародній маркетинговій діяльності полягає у наступному:

А) укріплення конкурентної позиції товару на ринку;

Б) досягнення певної конкурентної позиції товару таким чином, щоб він посів у свідомості покупця таке місце, яке відрізняє його від товарів – конкурентів.

В) розробка і створення іміджу товару таким чином, щоб він посів у свідомості покупця таке місце, яке відрізняє його від товарів – конкурентів.

15. Роль позиціонування у міжнародній маркетинговій діяльності полягає у наступному:

А) воно створює позитивний імідж товару/марки;

Б) воно встановлює необхідний зв’язок між стратегією цільового ринку та маркетинговими програмами;

В) сприяє славнозвісності торговельної марки, фірми;

Г) збільшує прибуток фірми від реалізації продукції на зарубіжних ринках.