7.3 Механізм формування ціни в умовах вільного ринку

У загальному плані в умовах сьогодення типова структура ціни одиниці продукції визначається такими елементами:

1 Собівартість виробу, що містить всі без винятку витрати на створення, виробництво і реалізацію.

2 Прибуток, величина якого визначається ринковою ситуацією (попитом і пропозицією).

Таким чином, гуртова ціна підприємства:

Цгурт=С+П, грн., (7.1)

де С - собівартість виробу, грн..;

П – бажаний розмір прибутку (рівень рентабельності), грн..

3 Податок на додану вартість (ПДВ), величина якого у відсотках визначається від оподатковуваного обороту (20%).

4 Акцизний збір (А) - непрямий податок лише на високорентабельні та монопольні товари (перелік таких товарів та ставки цього збору передбачені відповідними постановами).

Перелічені складові формують „ціну підприємства". За такими ціна­ми підприємства реалізують свою продукцію безпосередньо споживачам або ж посередницьким організаціям (гуртовим базам).

Таким чином, вільна відпускна ціна з ПДВ становитиме:

Цв.в.=С+П+ПДВ+А, грн. (7.2)

5 Гуртові організації в ціну продукції включають надбавку, яка за величиною відповідає усім додатковим витратам, що пов'язані з організаці­єю гуртової реалізації продукції (орендна плата за примі­щення офісу бази, оплата праці її працівників, витрати на освітлення, опалення, охорону, а також належні кошти на розвиток гуртової органі­зації (прибуток) і відповідний податок на додану вартість).

У результаті формується відпускна „ціна гуртова":

Ц г.р.= Цв.в.+Нпос., грн. (7.3)

де Нпос. – гуртово-збутова надбавка, грн..

6 Для покриття витрат, пов'язаних з організацією реалізації продукції безпосередньо в магазинах, торговельні структури включають в гуртову ціну чергову надбавку, яка відповідає витратам, аналогічним як в гуртових (посередницьких) організаціях, включаючи і наступний ПДВ.

Ціна з усіма надбавками називається роздрібною, вона встановлюється на вітрині магазину.

Роздрібна ціна визначатиметься за формулою:

Цроздр.= Ц г.р.+Нторг., грн. (7.4)

де Н торг. – торгівельна надбавка, грн..

7.4 Цінові стратегії фірми. Вибір методу ціноутворення

На практиці можуть бути використані різні стратегії ціноутворення. Найбільш популярні серед них такі:

1 Стратегія проникнення на ринок. Вона застосовується для нових видів продукції, з якими фірма виходить на новий ринок. Стратегія полягає у встановленні занижених цін із розрахунком на залучення більшої кількості споживачів і завоювання більшої част­ки ринку. Поступове зростання ринку збуту дає змогу збільшити об­сяги виробництва продукції і, відповідно, зменшити витрати на ви­готовлення одиниці продукції.

2 Стратегія «зняття вершків». Також застосовується щодо но­вих видів продукції, але тих, які мають унікальні властивості, захи­щені патентами або іншими правами власності. Застосування цієї стратегії передбачає встановлення завищених цін, в результаті чого й «знімаються вершки» з ринку. Зі зниженням попиту ціни на продук­цію також знижуються з метою залучення іншої групи споживачів, які не могли раніше дозволити собі придбати цей унікальний продукт.

3 Стратегія цінових ліній (або стратегія параметричного ціноутворення). Застосовується для встановлення цін на ті види продукції, які відрізняються від наявних на ринку за рівнем окремих параметрів. В основу стратегії цінових ліній покладено визначення питомої ціни певного параметра вже реалізовуваного на ринку това­ру. Шляхом множення питомої ціни на кількісне значення окремого параметра в новому виробі визначають його продажну ціну.

4 Стратегія преміальних цін (або знижок із цін). Має багато варіантів. При цьому використання того чи іншого виду знижки ви­значається характером її спрямування

5 Стратегія «опортуністичного ціноутворення». Використо­вується протягом відносно короткого періоду щодо товарів (послуг), кількість яких у даний момент у даному конкретному місці є недос­татньою (обмеженою) для задоволення високого попиту на них. У цьому випадку споживач не має вибору і змушений платити високу ціну за такі товари (послуги).