Приклад 5.1. Порівняємо економічну ефективність двох проектів (а і б), що передбачають виробництво та реалізацію на ринку подібних продуктів.

Показник	Проект А			Проект Б
	товар 1	товар 2	Усьог	товар 1	товар 2	усього
Обсяг реалізації, тис. шт.	15,0	10,5	-	21,7	15,7	-
Ціна одиниці виро­бу, грн	12,0	8,0	-	11,5	7,7	-
Виручка від реаліза­ції, тис. грн	180,0	84,0	270,0	249,55	120,89	370,44
Операційна маржа, %	20,0	25,0	21,6	18,0	16,0	17,3
Операційний прибу­ток, тис. грн	36,0	21,0	57,0	44,92	19,34	64,26
Чистий прибуток, тис. грн	27,0	15,75	42,75	33,69	14,51	48,20
Сума залученого ка­піталу, тис. грн	200,0	150,0	350,0	100,0	100,0	200,0
Середньозважена ва­ртість капіталу, %	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0
Витрати на обслуго­вування капіталу, тис. грн	20,0	15,0	35,0	10,0	10,0	20,0
EVA, тис. грн	7,0	0,75	7,75	23,69	4,51	28,20

Вхідні дані щодо проектів, які аналізуються, дають змогу оці­нити операційну ефективність проекту А, який забезпечує вищу операційну маржу (частку прибутку в 1 грн реалізованої продук­ції). Прибутковість обох проектів як класичний показник ефекти­вності перебуває приблизно на однаковому рівні (57 і 64 тис. грн), що свідчить про рівнозначність проектів. Однак ефективніше ви­користання капіталу у межах проекту Б дає змогу говорити про його значно вищу альтернативну ефективність за критерієм EVA (у чотири рази). Крім того, аналіз результатів виробництва про­дукту 2 за проектом А свідчить про недоцільність його виробни­цтва, оскільки альтернативна вартість капіталу, що використову­ється для забезпечення його виробництва, практично рівна прибутку від реалізації виробленого продукту.

Приклад 5.2. Визначимо привабливість взаємовідносин із клієнтами А та Б за методом розрахунку вартості життєвого циклу клієнта (період = кварталу).

№	Показник	Клієнт А	Клієнт Б
1	Обсяги поставок продукції клієнту за минулий період, тис. грн	53,0	65,0
2	Очікувані обсяги поставок продукції клієнту у плановому періоді, тис. грн	56,0	68,3
3	Очікувані темпи (квартальні) зростання обсягів поставок клієнту, %	5,0	4,3
4	Очікувана тривалість господарських зв'язків із клієнтами, кварталів	18	10
5	Операційна маржа, %	16,5	20,0
6	Коефіцієнт дисконтування, % річних	12,8	12,8
7	Вартість клієнта1, тис. грн	166,02	138,90

Як свідчать результати розрахунків, клієнт А є більш привабливим, хоча прибутковість за кожним окремим контрактом із клієнтом А менша, ніж з клієнтом Б – 16,5% і 20% відповідно.

Приклад 5.3. Визначимо прибутковість взаємовідносин із клієнтом А, якому здійснюються поставки това­рів 1, 2, 3, 4. Визначимо необхідність зменшення витрат на об­слуговування клієнта, якщо цільовий рівень прибутковості про­дажу для підприємства становить 20,0 %.

№	Показник	У розрізі продуктів				Усього
		Тов 1	Тов. 2	товар 3	товар 4
1	Виручка від реалізації, тис. грн	35,70	26,50	42,30	27,10	131,60
2	Собівартість товарів, тис. грн	26,24	21,15	27,83	22,63	97,85
3	Накладні витрати, пов'язані із клієнтом, тис. грн	1,00	0,64	1,31	0,76	3,71
4	Сума прибутку, тис. грн	8,46	4,72	13,16	3,71	30,05
5	Індекс прибутковості клієнта, % (р.5/р.2)	-	-	-	-	22,83

Отже, усереднена прибутковість господарських операцій із клієнтом А становить приблизно 22,8 %, що більше за цільовий рівень на 2,8 процентних пунктів. Відповідно, витрати на обслу­говування клієнта А можуть бути збільшені на 2,8 % від обсягів поставок такому клієнту із збереженням цільового рівня прибут­ковості підприємства.

Приклад 5.4. Визначимо джерела покриття касового розриву на суму 25 тис. грн з метою забезпечення поточних видатків підприємства з наведених нижче альтернатив. Вибір джерела фінансування витрат здійснимо на основі крите­рію мінімізації витрат на мобілізацію такого джерела. Витрати мають бути профінансовані станом на 1 березня поточного року.

Можливі джерела фінансування витрат:

• вексель номінальною вартістю 24,0 тис. грн і строком пога­шення 1 червня поточного року (облікова ставка — 27 % річних);

• дебіторська заборгованість контрагента на суму 28,0 тис. грн строком погашення 15 травня поточного року (облікова ставка — 28 % річних, премія факторингової компанії — 0,75 %);

• короткостроковий банківський кредит на необхідну суму строком на чотири місяці під 24 % річних.

№	Показник	Облік векселя	Факторинг	Банківський кредит
1	Номінальна сума по операції, тис. грн	24,00	28,00	Xі
2	Дисконт по операції (втрати підприємства), тис. гри	1,62	1,84	n/а
3	Проценти, що сплачує підпри­ємство за користування кош­тами (втрати підприємства), тис. грн	n/а	n/а	(X • 24 % • 4)/12
4	Сукупні витрати підприємства (ряд. 2 + ряд. 3), тис. грн	1,62	1,84	8 % • X
5	Сума коштів, які залучаються підприємством, тис. грн	22,38	26,16	X
6	Відносні витрати підприємст­ва при фінансуванні видатків (ряд. 4 / ряд. 5), %	7,24	7,03	8,0

Отже, найдешевшим джерелом (з позицій мінімізації витрат на фінансування видатків підприємства) є факторинг дебіторсь­кої заборгованості. При цьому підприємство за рахунок такої операції може повністю профінансувати видатки, що не потребує використання інших операцій.

Приклад 6.1. Річна потреба певного виду сировини матеріалів становить 2000 одиниць, середня вартість витрат на організацію одного замовлення — 150 грн, а середні витрати на зберігання запасів — 75 грн.

Оптимальний розмір замовлень матеріальних цінностей:

ОРЗ = √ (2 • З • Р) / В, де

ОРЗ – оптимальний розмір замовлень;

З – затрати на підготовки замовлень;

Р – річна потреба в матеріальних цінностей в одиницях;

В – витрати на зберігання запасів та складування в розрахунку на одиницю;

Підставляючи дані у вище наведену формулу, отримаємо:

ОРЗ = √ (2 • 2000 • 150) / 75 = √8000 = 89,4 од.

Відповідно оптимальний середній розмір виробничого запасу товарно-матеріальних цінностей визначається за формулою:

СЗ = ОРЗ / 2

де СЗ — середній розмір виробничого запасу (сировини, мате­ріалів).

СЗ = 89,4 / 2 = 44,7 од.

За таких показників середнього розміру партії поставок та се­реднього розміру запасу сировини і матеріалів операційні витра­ти підприємства на обслуговування запасу є мінімальними.

Приклад 6.2. На початок року дебіторська заборгованість за товари становила 1192 тис. грн, а на кінець року — 531 тис. грн. Відповідно загальна вартість оборотних активів підприємства становила 8680 тис. грн та 6474 тис. грн.

Коефіцієнт відволікання оборотних активів:

К в.о.а = Д_з / З_а, де

К в.о.а – коефіцієнт відволікання оборотних активів;

Дз – дебіторська заборгованість за товарними операціями за минулий період;

За – загальна сума оборотних активів підприємства.

Обчислимо коефіцієнти відволікання оборотних активів на початок та кінець звітного періоду:

К в.о.а = 1192 / 8690 = 0,14

К в.о.а = 531 / 6474 = 0,08

Наведені розрахунки показують, що за звітний період змен­шився коефіцієнт відволікання оборотних активів на 0,06 (0,08 – 0,14). Це позитивно характеризує роботу підприємства, оскіль­ки у звітному періоді дебіторська заборгованість зменшилася з 1192 тис. грн. на початок року до 531 тис. грн. на кінець року, тобто на 661 тис. грн (1192-531).

Другий показник це — середній період інкасації дебіторської заборгованості, який визначається за формулою:

П і.д.з = Д з.с. / Вд

де П і.д.з — середній період інкасації дебіторської заборгованості;

Д з.с — середній залишок дебіторської заборгованості у звітно­му періоді;

Вд — одноденна виручка від реалізації продукції у звітному періоді.

Приклад 6.3. Доповнимо дані попереднього прикладу. Виручка від реалізації продукції за звітний період становила — 28 744 тис. грн.

Проведемо розрахунки: визначаємо одноденну виручку від реалізації продукції

28744 / 360 = 79,8 тис. грн.

Середній залишок дебіторської заборгованості у звітному періоді становить:

Д з.с. ₌ (1192 + 531) / 2 = 861,5 тис. грн.

Визначаємо середній період інкасації дебіторської заборгова­ності:

П і.д.з = 861,5 / 79,8 = 10,8 днів.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості розра­ховується за кілька періодів. Якщо в динаміці цей показник зменшується, то це характеризує роботу підприємства позитивно, а якщо, навпаки, зростає, то — негативно.

Третій показник — кількість оборотів дебіторської заборгованості за відповідний період — визначається за формулою:

К о.д.з. = ВР / Дз

BP — виручка від реалізації продукції за звітний період.

Приклад 6.4. Використовуючи наведені вище дані, визначаємо кількість оборотів дебіторської заборгованості за звітний період:

К о.д.з. = 28 744 / 861,5 = 33,4 оборота

Зазначений показник також розраховується за кілька періодів і порівнюється між собою. Збільшення кількості оборотів дебітор­ської заборгованості є позитивним, а зменшення — негативним чинником у роботі підприємства.

Приклад 6.5. Підприємство продало комерційному банку право на стягнення дебіторської заборгованості на суму 100 тис. грн. Розмір установленої банком комісійної пла­ти становить 2% від суми боргу.

Банк надає підприємству кредит у формі попередньої оплати 80% від загальної суми боргу під 20% річних. Середній рівень рентабельності активів підприємства — 25%. Середній рівень процентної ставки на ринку грошових ресурсів — 23%. Середній період дебіторської заборгованості — 30 днів.

Розв 'язок:

1) комісійна плата — 2000 грн (100 тис. грн • 0,02);

2) сума процентів за кредит — 1336 грн (100 тис. грн • 0,80) • (0,2 / 12);

3) загальна сума витрат на рефінансування — 2000 + 1336 = = 3336 грн.

Ціна рефінансування дебіторської заборгованості у відсотках становитиме:

3336 • (100 тис. грн • 0,80) • 100 % = 4,2 %.

Отже, витрати на рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою факторингу повністю покриваються за рахунок прибутку, оскільки відсотки витрат за факторинговими операція­ми менші рівня рентабельності активів (4,2 % < 25 %). Крім того, проценти витрат, пов'язаних з факторинговими операціями, ме­нші процентів за кредит (4,2 % < 23 %).

Рефінансування дебіторської заборгованості ви­значається сума дисконту за формулою:

Д = ( В_в.н • Т • С_В ) / (100% • 360)

де Д — сума дисконту, що залишається комерційному банку;

В_в.н.— номінальна вартість векселя;

Т — кількість днів від попиту продажу (обліку) векселя до моменту погашення його векселедержателем;

С_в — річна облікова вексельна ставка щодо здійснення диско­нтування суми векселя.

У випадку, якщо вексель продається на фондовому ринку, за­гальні витрати, пов'язані з рефінансуванням дебіторської забор­гованості, складаються із виплаченої біржовим посередником комісійної винагороди та можливої курсової різниці при продажу векселя за ціною, меншою від номіналу.

Приклад 6.6. Вексель на суму 30 тис. грн з терміном платежу 1 травня поточного року взято до обліку комерційним банком 1 лютого поточного року. Облікова ставка комерційного банку 30 % річних. Необхідно визначити дисконт­ну суму векселя. Підставивши наведені дані в зазначену вище формулу, отри­муємо:

Д = 30тис.грн·90днів·30% / 100%·360днів= 2250 грн.

Ц_з =(З / 100 – З) · 100 (360 /Д_т – П_з )

Цз — ціна відмови від наданої продавцем знижки, %;

Д_т — договірний термін сплати покупцем отриманої продук­ції, днів;

П₃ — період, протягом якого надається знижка, днів; З — знижка, яка надається продавцем, %.

Приклад 6.7. Продавець реалізує продукцію на таких умовах: ціна одиниці товару — 850 грн, знижка 2% за умови сплати продукції в 15-денний термін, договірний термін сплати — 30 днів, середня процентна ставка банківського кредиту — 20 %.

Використовуючи наведену вище формулу, визначаємо втра­чену вигоду:

Ц_з = (2/100 – 2) · 100· ( 360/30 – 15 ) = 48,9 %

Додаткова вигода покупця від дострокової сплати продукції становитиме: (850-48,9%)/100%= 416грн.

сума процентів за кредит: (850·20%) / 100% = 170грн,

чиста вигода покупця в розрахунку на рік: 416 - 170 = 246 грн,

чиста вигода покупця в розрахунку на місяць: 246 : 12 = 20,5 грн.

Оскільки потенційна вигода покупця (48,9 %) перевищує про­центи за банківський кредит (20 %), є сенс скористатися пропо­зицією продавця щодо знижки з ціни товару і сплатити його про­тягом пільгового терміну. Водночас продавець також проводить розрахунки щодо обґрунтування доцільного надання знижки по­купцеві за дострокову сплату дебіторської заборгованості.

ПС_к= (З·360)/ СП_о

ПС_К — річна норма процентної ставки за комерційний кре­дит, %;

З — знижка, що надається покупцям за дострокову сплат

продукції, %;

СПо — середній період обороту дебіторської заборгованості: результатами аналізу минулого періоду, днів.

Приклад 6.8. Підприємство надає покупцеві знижку за дострокову сплату дебіторської заборгованості в розмірі 2 % до суми платежу, середній період обороту дебіторсь­кої заборгованості за минулий період становить 37 днів, середня річна процентна ставка банківського кредиту — 20 %.

ПС_к= 2·360/37=19,5%

Річна норма процентної ставки за комерційний кредит становить 19,5 %, а середня річна процентна ставка банківського кредиту — 20 %, тобто рівень процентної ставки банківського кредиту перевищує рівень процентної ставки за комерційний кредит на 0,5 % (20 - 19,5). Це свідчить про доцільність надання знижки за дострокову сплату продукції в розмірі 2%.

Коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах:

К_у = СЗ _г.к/СА

К_у — коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах;

СЗ_ГК — середній залишок грошових коштів в аналізованому періоді;

СА — середня сума оборотних активів в аналізованому періоді.

Приклад 6.9. За даними балансу підприємства станом на початок року грошові кошти становили 107 тис. грн, а на кінець року — 51 тис. грн; середня сума оборот­них активів за минулий рік становила 8680 тис. грн, а на кінець 1 року — 6474 тис. грн. Необхідно визначити коефіцієнт участі Грошових коштів в оборотних коштах у минулому і звітному періодах.

Приклад 6.10. Коефіцієнт участі грошових коштів в оборот­них активах за минулий рік становив:

К_ум = 107/8680=0,012

За звітний період:

К_уз= 51/6474=0,008

Дані свідчать, що коефіцієнт участі грошових коштів в оборот­них активах у динаміці зменшується, тобто ефективніше викори­стовуються грошові кошти.