4) Правильні відповіді 1 і 2.
789 Метод 6 (резервний) митної оцінки при ввезені товарів застосовують у випадках, якщо:
1) товари не перепродають в країні імпорту;
2) реімпортують товари після ремонту або модифікації;
3) постачають унікальну продукцію, твори мистецтва;
4) в усіх перелічених випадках.
790 До адміністративних важелів коригування митної вартості товарів відносять:
1) розрахункові і фіксовані ціни;
2) ціни на внутрішньому і міжнародному товарному ринках;
3) індикативні і мінімальні ціни;
4) державні і ринкові ціни.
791 Індикативні ціни у зовнішньоекономічній діяльності встановлюють переважно з метою:
1) регулювання експорту;
2) регулювання імпорту;
3) регулювання міжнародних розрахунків;
4) в усіх перелічених випадках.
792 Індикативні ціни можуть запроваджувати на товари:
1) щодо яких застосовують антидемпінгові процедури;
2) щодо яких встановлено квотування та ліцензування;
3) які підпадають під міжнародні зобов’язання України;
4) на всі перелічені товари.
793 Мінімальна митна вартість є об’єктом нарахування митних платежів, якщо:
1) заявлена декларантом митна вартість товару є вищою, ніж визначена державою мінімальна ціна;
2) заявлена у декларації митна вартість товару є нижчою, ніж визначена державою мінімальна ціна;
3) до товарів застосовують спеціальні імпортні процедури;
4) у будь-якому випадку, коли на товар встановлено мінімальну ціну імпорту в Україну.
794 Митні платежі – це:
1) непрямі податки, які стягують при проведенні зовнішньоекономічних операцій;
2) податки й збори, що нараховують при переміщенні товарів через митний кордон країни;
3) стаття доходів бюджету;
4) усе перелічене.
795 За економічною природою митні платежі поділяють на:
1) прямі, непрямі;
2) основні, додаткові;
3) ввізні, вивізні;
4) постійні, тимчасові.
796 За способами нарахування митні платежі класифікують на:
1) імпорті, експортні, транзитні;
2) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
3) адвалорні, специфічні, комбіновані;
4) автономні, конвенційні, преференційні.
797 Відповідно до напряму переміщення товарів розрізняють:
1) ввізні, вивізні митні платежі;
2) повні, преференційні митні платежі;
3) прямі, непрямі митні платежі;
4) особливі, спеціальні митні платежі.
798 Адвалерне мито встановлюють:
1) у грошовому виразі на одиницю виміру товару;
2) терміном до 4-х місяців;
3) у відсотках до митної вартості товарів;
4) терміном на 1 рік.
799 У грошовому виразі до встановленого фізичного виміру товару нараховують:
1) адвалерне мито;
2) специфічне мито;
3) комбіноване мито;
4) спеціальне мито.
800 Митний тариф України містить:
1) деталізований перелік товарів, що оподатковують митними платежами;
2) способи нарахування і ставки мита;
3) коефіцієнти нарахувань і знижок до митних платежів;
4) усе перелічене.
801 До механізму застосування митного тарифу належать такі елементи:
1) товарна класифікація об’єкта оподаткування;
2) визначення країни походження товару;
3) методи оцінки та оподаткування товарів
4) усі перелічені.
802 До предметів і товарів, які вважають повністю виробленими в країні, належать:
1) корисні копалини, рослинна і тваринна продукція;
2) продукція, технології, отримані у космосі на суднах, що належать країні;
3) вторинна сировина і відходи, які є результатом проведених у державі операцій;
4) усі перелічені.
803 Головними критеріями визначення номінального рівня мита є:
1) різниця між внутрішніми та світовими цінами;
2) дотримання інтересів іноземних виробників і споживачів;
3) можливість заміни вітчизняної продукції імпортованою;
4) усі перелічені.
804 Головними цілями застосування ввізного мита можуть бути:
1) створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;
2) збільшення доходів держави;
3) оптимізація торгівельного балансу;
4) усі перелічені.
805 Принцип ескалації тарифу передбачає:
1) зниження ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;
2) підвищення ставок ввізного мита зі збільшенням ступеня обробки продукції;
3) збільшення ступеня обробки продукції у міру підвищення ставок ввізного мита;
4) збільшення ступеня обробки товару у міру зниження ставок ввізного мита.
806 Преференційні ставки ввізного мита застосовують до товарів:
1) походженням з країн, які разом з Україною входять у митні союзи або утворюють спеціальні митні зони;
2) походженням з країн чи економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;
3) які ввозять в Україну з країн, з котрими укладені угоди про вільну торгівлю;
4) країна походження яких не визначена.
807 До товарів походженням з України встановлюють:
1) повні ставки ввізного мита;
2) пільгові ставки ввізного мита;
3) преференційні ставки ввізного мита;
4) особливі ставки ввізного мита.
808 До товарів, які походять з країн чи економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, застосовують:
1) повні ставки ввізного мита;
2) пільгові ставки ввізного мита;
3) преференційні ставки ввізного мита;
4) особливі ставки ввізного мита.
809 З метою запобігання надлишковому вивезенню товарів національного виробництва держава встановлює:
1) імпортне мито;
2) транзитне мито;
3) експортне мито;
4) пільгове мито.
810 Запровадження вивізного мита у зовнішньоекономічних відносинах може:
1) скоротити дефіцит сировини в країні;
2) забезпечувати інтереси держави, що має монопольне право на встановлення цін щодо товару експорту;
3) посилювати ефект перерозподілу прибутків у межах країни;
4) досягати усього переліченого.
811 Як чинник боротьби з інфляцією, збільшення валютних надходжень до країни використовують:
1) імпортне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) експортне мито;
4) компенсаційне мито.
812 При ввезенні до країни товарів, для виробництва яких використовували субсидії, держава може застосовувати:
1) специфічне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) компенсаційне мито;
4) сезонне мито.
813 Органи державної податкової служби мають право:
1) проводити перевірки платників податків;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
814 Органи державної податкової служби мають право:
1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
815 Органи державної податкової служби не мають права:
1) проводити перевірки платників податків;
2) проводити перевірки Національного банку України;
3) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
4) усе перелічене.
816 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:
1) складати стосовно посадових осіб платників податків протоколи про адміністративні правопорушення;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;
4) усе перелічене.
817 Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані:
1) коректно та уважно ставитись до платників податків;
2) звертатись до суду щодо зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках такого платника податків у банках;
3) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування податків і зборів;
4) усе перелічене.
818 Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:
1) відстрочки;
2) розстрочки;
3) податкового кредиту;
4) усе перелічене.
819 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:
1) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
2) «витрати мінус»;
3) ціни купівлі;
4) усе перелічене.
820 У Податковому кодексі встановлений такий метод визначення звичайної ціни:
1) «витрати мінус»;
2) чистого збитку;
3) ціни перепродажу;
4) усе перелічене.
821 Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:
1) інформація органів державної реєстрації;
2) інформація банків;
3) інформація, що надається платниками податків;
4) усе перелічене.
822 Який ефект справляє впровадження імпортного тарифу в державі?
1) знижує життєвий рівень споживачів у країні;
2) виробники отримують вигоду у разі обмеження імпорту конкуруючої продукції;
3) частина загальних втрат споживачів надходить до бюджету;
4) усе перелічене.
823 Встановлення оптимального рівня ввізного мита передбачає, що:
1) держава не є конкурентоспроможною на світовому ринку;
2) значну частину надходжень до бюджету держави сплачує закордонний постачальник товару, а не вітчизняний споживач;
3) зниження цін на внутрішньому ринку для споживачів відбувається за рахунок втрат імпортерів;
4) усе перелічене
824 Застосування вивізного (експортного) мита веде до:
1) зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів товару;
2) економічних втрат експортерів і виробників цього товару;
3) збільшення надходжень до бюджету держави;
4) усього переліченого.
825 Розмір оптимального експортного митного тарифу визначають:
1) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;
2) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава є монополістом на світовому ринку;
3) прямо пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку;
4) обернено пропорційно до кількості країн-імпортерів товару, якщо держава не є монополістом на світовому ринку.
826 Механізм нарахування мита за адвалерними ставками має такий вигляд:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
827 За формулою нараховують:
1) адвалерне мито;
2) специфічне мито;
3) комбіноване мито;
4) компенсаційне мито.
828 Нарахування антидемпінгового і компенсаційного мита при застосуванні мінімальної митної вартості товару проводять таким чином:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
829 Від сплати мита відповідно до митного законодавства України звільняють:
1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні транспортні перевезення;
2) валюту України, іноземну валюту, цінні папери і банківські метали;
3) товари, які підлягають оберненню у державну власність;
4) всі перелічені товари і предмети.
830 Зниження рівня митного оподаткування допускають до товарів, які:
1) відремонтовані та раніше ввезенні чи вивезені;
2) ушкоджені, але придатні до використання виробів чи матеріалів;
3) ввозяться у спеціальні митні зони;
4) вивозять з України.
831 Об’єктом оподаткування акцизним податком у зовнішньоекономічній діяльності виступає:
1) вартість товарів, які ввозять на митну територію України;
2) вартість продукції у межах товарообмінних операцій;
3) вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які ввозять на територію України;
4) усе перелічене.
832 Акцизний податок не нараховують на такі види зовнішньоекономічних відносин, як:
1) вивезення (експорт) підакцизних товарів;
2) розміщення підакцизних товарів на митних складах, у магазинах безмитної торгівлі;
3) імпорт сировини для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яку ввозять підприємства-виробники;
4) усі перелічені.
833 Суму акцизного податку за адвалерною ставкою для товарів, що оподатковують ввізним митом, нараховують за формулою:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
834 Об’єктом оподаткування податком на додану вартість у зовнішньоекономічній діяльності є:
1) ввезення товарів у режимі імпорту або реімпорту;
2) ввезення товарів за договорами лізингу (оренди) і застави;
3) постачання товарів з території магазинів безмитної торгівлі на митну територію України для вільного обігу;
4) усе перелічене.
835 Механізм стягнення податку на додану вартість у міжнародній практиці ґрунтується на принципах:
1) експорту або імпорту;
2) купівлі-продажу або бартеру-обміну;
3) призначення або походження;
4) купівлі або продажу.
836 На товари нараховують податок на додану вартість на місці їхнього споживання за принципом:
1) призначення;
2) походження;
3) купівлі;
4) продажу.
837 Суму ПДВ для товарів, що оподатковують митом і акцизним податком, визначають за формулою:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
838 Митні збори – це:
1) плата за послуги митних органів;
2) елемент системи митного оподаткування товарів і транспортних засобів;
3) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів;
4) усе перелічене.
839 З моменту набуття Україною членства у СОТ суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності сплачують такі види митних зборів:
1) плата за перебування товарів та інших предметів під митним контролем залежно від кількості днів;
2) збір за митне оформлення товарів залежно від величини митної вартості;
3) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу та поза робочим часом;
4) усі перелічені.
840 Які види платних послуг можуть надавати митні органи?
1) консультації з питань поміщення товарів у відповідні режими;
2) копіювання документів, пов’язаних з митним оформленням товарів;
3) дослідження проб і зразків товарів у митних лабораторіях;
4) усі перелічені.
841 Порядок збору внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні визначено:
1) Податковим кодексом України;
2) Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»;
3) Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
4) Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
842 Облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні проводить:
1) Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
2) Пенсійний фонд України
3) Державна податкова адміністрація України;
4) Державне казначейство України.
843 Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державного соціального страхування для роботодавців …
1) встановлюють залежно від класу професійного ризику виробництва за основним видом діяльності;
2) становить 36,3 %;
3) становить 15 %;
4) встановлюють залежно від кількості працівників.
844 Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для найманих працівників …
1) встановлюють залежно від розміру заробітної плати (якщо заробітна плата менша прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, – 2,6%, вища прожиткового мінімуму – 3,6 % );
2) становить 3,6 %;
3) становить 36,3 %;
4) наймані працівники не сплачують єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
845 Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державного соціального страхування для бюджетних установ…
1) встановлюють залежно від класу професійного ризику виробництва за основним видом діяльності;
2) становить 36,3 %;
3) становить 3,6 %;
4) встановлюють залежно від кількості працівників.
846 Мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державного соціального страхування для добровільно застрахованих осіб …
1) встановлюють залежно від класу професійного ризику виробництва за основним видом діяльності;
2) становить 36,3 %;
3) становить 34,7 %;
4) становить 3,6 %.
847 Пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування між видами соціального страхування встановлено:
1) Податковим кодексом України;
2) Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
3) Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»;
4) Постановою Пенсійного фонду України «Про встановлення пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування між видами соціального страхування».
878 Максимальний розмір бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить:
1) 100 тис. грн.;
2) 20 мінімальних заробітних плат;
3) 15 прожиткових мінімумів для працездатної особи;
4) розмір бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не обмежують.
849 Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців є:
1) сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб;
2) сума нарахованої заробітної плати не зменшена на суми податків та інших відрахувань;
3) валовий дохід;
4) чистий прибуток.
850 Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для найманих працівників є:
1) мінімальна заробітна плата;
2) сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб;
3) сума нарахованої заробітної плати не зменшена на суми податків та інших відрахувань;
4) прожитковий мінімум для працездатної особи.
851 Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для добровільно застрахованих осіб та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності є:
1) мінімальна заробітна плата;
2) сума нарахованої заробітної плати за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб;
3) сума нарахованої заробітної плати не зменшена на суми податків та інших відрахувань;
4) сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
852 Мінімальний страховий внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дорівнює:
1) добутку мінімальної заробітної плати на встановлений розмір внеску;
2) розміру мінімальної заробітної плати;
3) добутку прожиткового мінімуму на встановлений розмір внеску;
4) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не встановлюють.
853 Базовим звітним періодом, за який нараховують і сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавці-юридичні особи є:
1) календарний місяць;
2) календарний квартал;
3) 6 календарних місяців;
4) календарний рік.
854 Базовим звітним періодом, за який нараховують і сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавці-фізичні особи та фізичні особи-підприємці є:
1) календарний місяць;
2) календарний квартал;
3) 6 календарних місяців;
4) календарний рік.
855 ТзОВ «Світанок» зобов’язане сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за лютий 2011 року до:
1) 20 лютого 2011 року;
2) 20 березня 2011 року;
3) 20 квітня 2011 року;
4) 20 січня 2012 року.
856 Надміру сплачені грошові зобов’язання це:
1) суми коштів, які на певну дату не зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний термін сплати яких настав на таку дату ;
2) суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний термін сплати яких настав на таку дату;
3) суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний термін сплати яких не настав на таку дату;
4) усе перелічене.
857 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відносять до:
1) загальнодержавних податків;
2) місцевих податків;
3) непрямих податків;
4) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не входить до системи оподаткування.
858 У лютому працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 2300 грн. В якому розмірі з його заробітної плати буде утримано внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
1) 0 грн;
2) 59,8 грн;
3) 82,80 грн;
4) 834,90 грн.
859 При оплаті винагороди за цивільно-правовими угодами роботодавець нараховує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:
1) 2,6 %;
2) 3,6 %;
3) 34,7 %;
4) 36,3 %.
860 Для фізичних осіб, які виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правовими угодами розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено в розмірі:
1) 2,6 %;
2) 3,6 %;
3) 34,7 %;
4) 36,3 %.
861 Підприємець надав ТзОВ «Світанок» послуги за договором цивільно-правового характеру на суму 3000 грн. В якому розмірі цей підприємець повинен сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
1) 0 грн;
2) 78,00 грн;
3) 108,00 грн;
4) 1041,00 грн.
862 Підприємець надав ТзОВ «Світанок» послуги за договором цивільно-правового характеру на суму 3000 грн. В якому розмірі ТзОВ «Світанок» повинне нарахувати і сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
1) 0 грн;
2) 78,00 грн;
3) 108,00 грн;
4) 1041,00 грн.
863 Датою отримання доходу вважається:
1) дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася пізніше: дата зарахування коштів від покупців або дата відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт);
2) дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупців або дата відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт);
3) дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається зарахування коштів від покупців на поточний рахунок або дата їх оприбуткування в касі платника податку;
4) дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається відвантаження товарів, а для надання послуг( виконання робіт) – дата фактичного надання результатів робіт(послуг).
864 Суми авансів, отримані платником податку на прибуток в рахунок оплати товарів, робіт, послуг:
1) не зараховують до доходів; 2) зараховують до доходів;
3) можуть зараховувати до доходів, якщо платник податку не стоїть на обліку, як платник ПДВ та не зараховують до складу доходів, якщо платник податку стоїть на обліку, як платник ПДВ;
4) немає правильної відповіді.
865 Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником:
1) ніколи не зараховують до доходів; 2) завжди зараховують до доходів;
3) можуть зараховувати до доходів, якщо платник податку не стоїть на обліку, як платник ПДВ та не зараховують до складу доходів, якщо платник податку стоїть на обліку, як платник ПДВ;
4) віднімають із суми доходів.
866 Витрати, що враховують при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються з:
1) будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг);
2) витрат операційної діяльності та інших витрат визначених згідно законодавства;
3) суми внесених (нарахованих) податків, зборів, обов’язкових платежів, установлених законодавством України;
4) суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів.
867 Всі витрати підприємства умовно можна поділити на:
1) витрати, які зараховують до складу витрат, витрати, які не зараховують до складу витрат, витрати подвійного призначення;
2) витрати, які не зараховують до складу витрат, витрати подвійного призначення, та витрати, які виключають зі складу валових;
3) витрати, які зараховують до складу витрат частково (витрати подвійного призначення) та витрати, які виключаються зі складу валових;
4) немає правильної відповіді.
868 Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг визнаються витратами того звітного періоду на який припадає:
1) дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася пізніше (або дата списання коштів із банківських рахунків (день їх видачі з каси) або дата оприбуткування товарів, робіт, послуг);
2) дата списання коштів із банківських рахунків або день їх видачі з каси;
3) дата коли визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг;
4) дата, яка припадає на податковий період , протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (або дата списання коштів із банківських рахунків(день їх видачі з каси) або дата оприбуткування товарів, робіт, послуг).
869Суми витрат на охорону праці, техніку безпеки:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат;
3) зараховують частково до витрат 10%;
4) зараховують частково до витрат 50%.
870 Витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат;
3) зараховують частково до витрат 10%;
4) зараховують частково до витрат 50%.
871 Витрати на службові відрядження:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат;
3) зараховують частково до витрат 10%;
4) зараховують частково до витрат 50%.
872 Суми витрат не враховані в минулих податкових періодах у зв’язку з втратою, знищенням документів, що підтверджують здійснення витрат та підтверджені такими документами у звітному податковому періоді:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат;
3) зараховують частково до витрат 10%;
4) зараховують частково до витрат 50%.
873 Витрати на проведення прийомів, презентацій, свят:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат;
3) зараховують частково до витрат у розмірі 20% оподатковуваного прибутку минулого звітного періоду;
4) зараховують частково до витрат 50%.
874 Витрати на ремонт та поліпшення основних засобів:
1) не зараховують до витрат; 2) зараховують до витрат повністю;
3) зараховують частково до витрат ( у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок такого звітного року);
4) зараховують частково до витрат 50%.
875 Амортизація не нараховується на основні засоби:
1) 3 і 5 груп;
2) 2 і 12 груп;
3) 1 і 13 груп;
4) 4 і 7 груп.
876 Згідно Податкового кодексу основні засоби поділяються на :
1) 4 групи;
2) 7 груп;
3) 13 груп;
4) 16 груп.
877 Декларація з податку на прибуток подається до податкових органів протягом:
1) 10 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;
2) 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;
3) 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду;
4) 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового періоду.
878 Загальний оподатковуваний дохід при обчисленні ПДФО – це:
1) дохід, лише у грошовому вираженні, який підлягає оподаткуванню згідно з чинним законодавством, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду;
2) будь-який дохід, який не підлягає оподаткуванню згідно з чинним законодавством, виплачений на користь платника податку протягом звітного податкового періоду;
3) будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з чинним законодавством, та лише нарахований на користь платника податку протягом попереднього звітному податковому періоду;
4) будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з чинним законодавством, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
879 Загальний оподатковуваний дохід при обчисленні ПДФО складається з доходів, які:
1) оподатковують при їх нарахуванні (виплаті);
2) доходів, які оподатковують у складі загального річного оподатковуваного доходу;
3) доходів, які оподатковують за іншими правилами;
4) усе перелічене.
880 При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база оподаткування визначається як:
1) нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України;
2)нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи;
3) нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності;
4) нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
881 Розмір податкової соціальної пільги залежить від: 1) прожиткового мінімуму для працездатної особи, який встановлений на 1 січня звітного року. 2) заробітної плати фізичної особи згідно штатного розпису на 1 січня звітного року; 3) мінімальної заробітної плати, яка встановлена на 1 січня звітного року; 4) доходу фізичної особи за попередній звітний рік. 882 До складу податкової знижки включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме:
1) фіскальним або товарним чеком;
2) касовим ордером, товарною накладною;
3) розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат;