
- •1. Гальмування колеса. Уявлення про юз, нормування величини повзуна.
- •2. Типовий розрахунок гальм локомотива.
- •3. Класифікація приладів гальмування потягів. Порядок розміщення та включення гальм в поїздах.
- •4. Поздовжньо - динамічні зусилля в потязі при його гальмуванні
- •5. Управління гальмами вантажного та пасажирського поїздів. Темпи та градієнти, хвилі (при гальмуванні, відпуску).
- •6. Гальмова путь потягу та її розрахунок, номограма.
- •7. Технічне обслуговування автогальм локомотивів. Довідка ву-45.
- •8. Важільна передача локомотивів. Розрахунок передаточного відношення.
- •9. Утворення сили тяги.
- •10. Сили, що діють на поїзд. Сили опору руху.
- •Основний опір руху рухомого складу
- •Додатковий опір руху
- •Розрахунок основного питомого опору складу
- •11. Рівняння руху поїзда та його розв’язок.
- •12. Методи розрахунку швидкості та часу руху поїзда.
- •Розрахунок часу ходу поїзда по кривій часу
- •Розрахунок часу ходу методом рівномірних швидкостей
- •13. Перевірка нагрівання обмоток тягових електричних машин при русі поїзда по ділянці.
- •14. Нормування витрат палива тепловозами.
- •15. Нормування витрат електричної енергії електровозами.
- •Витрати електроенергії електровозом
- •16. Режими ведення поїзда по різному профілю колії.
- •17. Розрахунок маси складу, умови при яких необхідно обмежувати масу складу в експлуатації.
- •Перевірка маси складу при зрушенні з місця
- •Перевірка маси складу за довжиною приймально-відправних колій
- •Перевірка маси поїзда на підйомі, крутизна якого більше розрахункового
- •18. Спрямлення профілю колії та визначення розрахункового підйому.
- •20. Характеристики тягових якостей профілю колії. Тонно-кілометрова діаграма. Побудова тонно-кілометрової діаграми
15. Нормування витрат електричної енергії електровозами.
Щорічні витрати на енергоресурси УЗ для всіх видів тяги досягають мільйони гривень. Тому ясно, яке важливе значення мають правильно встановлені норми витрати палива та електричної енергії. Нормою витрати палива або електричної енергії називається планова міра, яка визначає максимально допустиму величину витрати ПЕР на одиницю транспортної продукції. Одиницею продукції на залізничному транспорті є:
перевізна робота А, виражена в 10 тис. тонно-кілометрах (тонно-км) брутто і пробіг локомотивів L, виражений в 100 локомотиво-кілометрах (локомотиво-км).
В залежності від свого призначення норми діляться на:
планові (групові) і технічні (індивідуальні).
Планові (групові) норми встановлюються для визначення потреби в енергоресурсах в цілому підрозділу локомотивного господарства (МПС, дорога відділення, депо) і за видами руху в підрозділі.
За видами руху норма не є обов'язковою.
Технічні (індивідуальні) норми встановлюються для кожної серії локомотивів залежності:
- Від ділянки звернення локомотива,
- Виду роботи,
- Маси складу,
- Типу вагонів,
- Метеорологічних умов
Витрата палива і електроенергії на простий локомотива на проміжних станціях, передбачений графіком руху, входить до поїзну норму. Норми витрати електричної енергії для локомотивних бригад при наявності лічильників на електрорухомому складі встановлюють без урахування втрат в контактній мережі та на тягових підстанціях.
Планова норма витрати електроенергії в цілому по підрозділу локомотивного господарства як при індивідуальному обліку електроенергії, так і при колективному по всьому електрорухомому складу повинна включати втрати в пристроях енергопостачання, що встановлюються на підставі нормативів Головного управління електрифікації та енергетичного господарства Укрзалізниці.
Витрата енергоресурсів електровоза постійного струму
По кривих
і
розраховується кількість енергії
в
кВт·год, яка витрачена електровозом на
переміщення поїзда по дільниці і
віднесена до струмоприймача. Розрахунок
виконують шляхом підсумовування витрат
енергії за окремі елементи часу
,
де
–
напруга на струмоприймачі електровоза
;
–
середнє значення струму для відрізка
кривої
,
в межах якого величину струму можна
прийняти постійною і рівною напівсумі
струмів на початку і в кінці вказаного
відрізка (відрізки беруться між сусідніми
точками перелому кривої), А;
–
відповідний проміжок часу, протягом
якого величина струму приймається
постійною, хв; визначається за кривою
.
Всі розрахунки з визначення витрат електроенергії потрібно звести в таблицю наступної форми.
Таблиця 8
Витрати електроенергії електровозом
Номер дільниці |
Струм електровоза
|
, хв |
|
|
|
|
|
|
Для визначення повної витрати електроенергії необхідно до витрати енергії на переміщення поїзда додати витрати електроенергії на власні потреби електровоза (на роботу допоміжних машин, живлення кіл управління, освітлення та опалення). Їх визначають по середньому значенню струму і повному часу роботи електровоза ПТР.
Витрати
електроенергії на власні потреби
електровоза, кВт·год,
,
де
–
середня витрата електроенергії на
власні потреби електровоза за одиницю
часу, кВт·год/хв;
–
повний час роботи електровоза на заданій
дільниці, хв.
Повна витрата електроенергії електровозом на заданій дільниці в кВт·год:
.
Питому витрату електроенергії в кВт·год/ткм розраховують за формулою
,
де
–
маса складу, т;
– довжина дільниці, для якої виконані тягові розрахунки (відстань між осями граничних станцій заданої дільниці), км.
Витрата енергоресурсів електровоза змінного струму
При визначенні
витрати електроенергії електровозом
змінного струму на графіку будується
крива діючого значення активного струму
.
При цьому варто користуватись кривою
швидкості
і струмовою характеристикою електровоза
[4].
Витрати електроенергії на переміщення поїзда по дільниці (кВт·год) розраховують за формулою
,
де
–
напруга в контактній мережі
;
–
середнє значення активного струму для
відрізка кривої
між сусідніми точками перелому кривої,
А;
– відповідний проміжок часу, який визначається по кривій , хв.
Витрати електроенергії на власні потреби електровоза, кВт·год, ,
де – середня витрата електроенергії на власні потреби електровоза за одиницю часу, кВт·год/хв;
– повний час роботи електровоза на заданій дільниці, хв.
Повна витрата електроенергії електровозом на заданій дільниці, кВт·год
.
Питому витрату електроенергії в кВт·год/ткм розраховують за формулою
,
де – маса складу, т;
– довжина дільниці, для якої виконані тягові розрахунки (відстань між осями граничних станцій заданої дільниці), км.