
- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
Відомий німецький психіатр вважає, що у 20-50% людей деякі риси характеру настільки загострені (акцентуйовані), що при визначених обставинах це приведе до однотипних конфліктів і нервових зривів.
Акцентуація характеру – перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим. Виразність акцентуації може бути різної – від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до крайніх варіантів, коли приходиться задумуватися, чи немає хвороби - психопатії.
Акцентуації характеру виявляються не постійно, з роками можуть істотно згладитися, наблизитися до норми. Але в несприятливих умовах - розвинутися і перетворитися в психопатії. На відміну від психопатій, акцентуації характеру не викликають загальну соціальну дезадаптацію особистості. Леонгард виділяє 12 типів акцентуації, кожний з яких визначає виборчу стійкість людини до одним життєвим негодам при підвищеній чутливості до інших, до однотипних конфліктів.
Приведемо коротку характеристику особливостей поведінки в залежності від типів акцентуації:
1) гіпертимний (гіперактивний) - надмірно піднятий настрій, завжди веселий, дуже енергійний, самостійний, прагне до лідерства, авантюрам, нереагує на зауваження, ігнорує покарання, втрачає грань дозволеного, важко переносить змушену самітність;
2} дистимічний - постійно знижений настрій, смуток, замкнутість, песимістичність, тяготиться гучним суспільством. У конфлікти вступає рідко, частіше приймає в них пасивну сторону;
3) циклоїдний – товариськість циклічно міняється (висока в період підвищенного настрою і низька в період пригніченості);
4) емотивный (емоційний) - надмірна чутливість, ранимість, глибоко переживає найменші неприємності, надто чуттєвий до зауважень, невдач, часто сумний настрій;
5) демонстративний - виражене прагнення бути в центрі уваги і досягає своїх цілей за будь-яку ціну: сльози, непритомність, скандали, хвороби, вбрання, незвичайне захоплення, неправда. Легко забуває про свої непорядні вчинки;
6) збудливий - підвищена дратівливість, нестриманість, агрессивність, похмурість, "занудливість", але можливі підлесливість, послужливість (як маскировка). Схильність до хамства або мовчазності, сповільненості в бесіді. Активно і часто конфликтує;
7) застрягаючий - "застряє" на своїх почуттях, думках, не може забути образ, "зводить рахунки", незговірливість, схильність до затяжних склок, у конфліктах частіше буває активною стороною;
8) педантичний - виражена занудливість у виді "переживання" докладностей, на службі здатний замучити формальними вимогами, розморює домашних надмірною акуратністю;
9) тривожний (психастенічний) - знижене тло настрою, побоювання за
себе, близьких, боязкість, невпевненість у собі, крайня нерішучість, довго переживає невдачу;
10) екзальтований (лабільний) - дуже мінливий настрій, емоції яскраво виражені, підвищена відволікаємість на зовнішні події, балакучість, влюбчивість;
ІІ) інтровертований (шизоїдний, аутистичний) - мала товариськість, замкнутість, занурений у себе, про себе нічого не розповідає, свої переживання не розкриває, хоча властива підвищена ранимість. Стримано, холодно відноситься до людей, навіть до близьких;
12) екстравертований (конформний) - висока товариськість, балакучість до балакучості, своєї думки не має, дуже не самостійний, прагне бути як всі, неорганізований, воліє підкорятися.
Акцентуації характеру часто зустрічаються в підлітків і юнаків (50-80%). Визначити тип акцентуації або її відсутність можна за допомогою спеціальних психологічних тестів, наприклад, тест Шмішека.