
- •Лекція 8 Метод розгортання функції якості qfd
- •Поняття про метод розгортання функції якості qfd
- •Етапи побудови матриці qfd
- •Тема 9 Аналіз видів і наслідків потенційних невідповідностей fmea
- •Поняття про аналіз видів і наслідків потенційних невідповідностей fmea
- •2. Процедура fmea-налізу
- •Аналіз видів і наслідків потенційних невідповідностей fmea
- •Критерії визначення чисел в, а, е для fmea-аналізу
- •Питома вага окремих виробничих витрат на якість
- •2. Класифікація, облік і аналіз браку і рекламацій
- •3. Сучасні методи керування витратами на якість продукції
Питома вага окремих виробничих витрат на якість
№ п/п |
Види витрат на якість |
Питома вага від загальних витрат на якість (%) |
1 |
Витрати на попереджувальні заходи |
0,5-5 |
2 |
Витрати на виявлення дефектів (інспекція) |
10-50 |
3 |
Витрати на усунення дефектів до передачі продукції споживачам (внутрішній брак) |
25-40 |
4 |
Витрати на виправлення дефектів після придбання продукції споживачами (зовнішній брак) |
25-40 |
Чим вищий рівень капіталовкладень в управління якістю (і чим вища в них частка витрат на попереджувальні дії), тим менший збиток від браку. І відповідно, навпаки, зі зменшенням вкладень в управління якістю збитки від браку збільшуються.
2. Класифікація, облік і аналіз браку і рекламацій
Розглянемо поняття обліку і аналізу браку і рекламацій. Браком називається продукція, передача якої споживачу не допускається через наявність у ній дефектів. Дефект – це кожна окрема невідповідність продукції встановленим вимогам. Дефекти бувають явні і приховані.
Для однакового і точного визначення ознак допущеного браку на заводах використовуються класифікатори браку, що встановлюють єдину його класифікацію по видах, винуватцях і причинах. Шифри, що містяться в класифікаторі, дозволяють спростити всі записи, пов'язані з оформленням браку, і механізувати його облік.
Під видом браку маються на увазі конкретні дефекти і відхилення від встановлених вимог до якості матеріалу, форми, розмірів виробу, що є підставою для его забраковки і відокремлення від придатної продукції. Розрізняють виправний і невиправний брак. Виправним браком вважаються заготовки, деталі, вузли або вироби з такими дефектами, усунення яких технічно можливо та економічно доцільно, що дозволяє використовувати їх за прямим призначенням без зниження вимог до якості. Остаточним браком вважаються заготовки, деталі, вузли і вироби з дефектами, усунення яких технічно нездійсненне чи економічно недоцільне, оскільки не забезпечує можливості їх використання за прямим призначенням.
Крім того, розрізняють брак внутрішньозаводський, виявлений у ході виробничого процесу, і зовнішній, виявлений за межами підприємства, що проявився в сфері реалізації чи в процесі використання продукції. Зовнішній брак свідчить як про погану якість продукції, так і про незадовільну роботу контрольних служб підприємства і називається рекламацією. Поява рекламацій наносить виробнику не тільки матеріальний, але і моральний збиток, позначаючись на його репутації.
За причинами розрізняють брак, допущений через порушення технологічної дисципліни (недбале відношення робітника до своєї роботи), помилок у технічній документації, роботи на несправному чи неправильно налагодженому устаткуванні, використання неякісного інструмента, дефектів у вихідному матеріалі та ін.
За винуватцями розрізняють брак, допущений з вини робітника-оператора; робітника – наладчика устаткування; відділів головного технолога, головного конструктора, головного механіка; інструментального цеху; відділу технічного контролю якості.
При аналізі браку розраховують абсолютні і відносні показники. Абсолютний розмір браку являє собою суму витрат на остаточно забраковану продукцію і витрат на виправлення виправного браку.
Абсолютний розмір втрат від браку одержують шляхом вирахування з абсолютного розміру браку вартості браку за ціною використання, суми утримань з винуватців браку і суми стягнень за постачання неякісних матеріалів.
Відносні показники розміру браку і втрат від браку розраховуються як процентне відношення абсолютного розміру браку чи втрат від браку до вартості продукції, реалізованної за звітний період.