48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.

Синергетика – це теорія самоорганізації, яка характеризує перехід від складних систем до простих, від закритих, до відкритих, від лінійності до не лінійності, від стабільності до нестабільності. Процес самоорганізації є всезагальним через поєднання порядку і хаосу. В рамках синергетики світ розглядається:

1) як складно і системно організована;

2) як такий, що знаходиться в процесі становлення;

3) в ньому збільшується структурність і зростає багатоманітність;

4) в ньому поєднується детермінізм та індетермінізм.

В рамках синергетики враховується роль людської діяльності в процесі становлення світу.Філософія спрямована на форми цілісності концепцій синергетики на кожному етапі розв. Люд буття, тому в ній поєднується різні світогл підходи, наук. та поза наукові знання, що дозволяє знати опозицію, людина - природа - Бог. Буття це найперша визначеність всього існуючого. Тому у смисловому віднош. Буття передує всьому, тобто буття люд буття буттєвих форм.

1)буття як філ категорія не зводиться до наявного, спостережуваного форми буття2)Буття не обмеж пізнаними фрагментами реальності 3) розрізняють поняття буття і суще, яке виражає смислову пов’язаність буття і небуття. Тому суще як онтологічна категорія – це 1)с-ть різноманітних проявів, буття конкретизація форми буттяя2)суще як онтологічний абсолют або як самодостатня умова буття

74.Рух та розвиток

Проблема сутності руху виникає і формується в 19 ст і пов’язана з проблемою розвитку. Тому розвиток виступає як сутність руху.

Розвиток – це процес тривалих, накопичуваних необоротних якісних змін в бутті. Оскільки зміни є необоротними, то вони визначають функціювання системи, якій вони притаманні, як таке, що має певне спрямування. Спрямованість - неодмінна ознака розвитку.

Змістом процесу розвитку є формотворення нового на основі реалізації закладених раніше можливостей.

Ознаки розвитку: структурність, поступальність, спрямованість, циклічність, коло обіг.

Вказані вище суттєві ознаки розвитку були віднайдені й досліджені насамперед у філософії ХІХ-ХХ сторіч (Регель, Маркс, Енгельс, Бергсон, Тейяр де Шарден та інші). Наука ж упродовж тривалого часу сприймала ідею розвитку як деяку загальну світоглядну схему й не мала засобів до застосування її в межах конкретних наукових досліджень. Винятком стала біологія. Еволюційна модель Чарльза Дарвіна (1809-1882) навіть була сприйнята як загальна модель будь-якого розвитку.

75.Парадигма та наукова революція

Парадигма – (грец. paradeigma - приклад, зразок) – 1) поняття античної і середньовічної філософії, що характеризує сферу вічних ідейяк прототип, зразок, відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого; 2) у сучасній філософії науки – система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті зазразок роз’язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового товариства.Термін "парадигма" у філософію науки уперше впровадив позитивіст Г. Бергман, однак справжній пріоритет у його використанні і поширенні належить Куну. У своїй книзі "Структура наукових революцій" (1962) Кун говорить про можливості виділення двох основних аспектів парадигми: епістемічного йсоціального.Уепістемічному плані парадигма-це сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних прийомів, що виступають як зразок наукової діяльності. У соціальному - парадигма характеризується через поділяюче її конкретне наукове співтовариство, цілісність і границі якого вона визначає. Зміну парадигми здійснюють за допомогою наукових революцій.

Панівна марксистська парадигма опинилася у глибокій кризі. Методи, що були прийняті в теорії, не могли вирішити поставлені парадигмою основні завдання, а сама теорія не відповідала новим реаліям,не давала відповіді на актуальні питання. Вихід з кризи відбувається шляхом наукової революції, сутність якої полягає у заміні попередньої парадигми новою. Наукова революція. Стан загальної економічної теорії та історико-економічних наук, що склався в Україні з початку 90-х років можна охарактеризувати, як наукову революцію. Коротко суть ситуації і вихід з неї виявилися такими. На прикладі економічної науки підтвердилися положення моделі Т. Куна про те, що "будь-яка криза розпочинається з сумніву щодо парадигми", що "нова теорія з'являється як безпосередня реакція на кризу". Нова парадигма освоюється у принципово відмінних від минулого умовах: духовної свободи, творчості, концептуального плюралізму, вільних дискусій, неупередженого пошуку істини тощо. Значно активізувалось вивчення історії економічної думки України. З початку 90-х років вийшло у світ близько двох десятків монографій з цієї проблематики, які заповнили деякі "білі плями" у вітчизняній економічній науці, підняли нові актуальні теми.Згідно з моделлю розвитку науки Т. Куна зміна парадигми в результаті наукової революції не обов'язково означає цілковиту відмову від попередніх знань. Положення старої парадигми можуть слугувати новій як "частковий випадок" загальніших поглядів. Отже, наукова революція в економічній науці на теренах України відбулась. ЇЇ не можуть відмінити чи спростувати ніякі недоліки в економічній теорії та історії економічної думки, у викладанні цих наукових дисциплін, помилки у здійсненні радикальних економічних перетворень чи ще якісь внутрішні або зовнішні обставини. На відміну від загальної економічної теорії, в історії економічної думки зовнішньо революція пройшла майже непомітно. Заради справедливості слід констатувати існуваннявлітературіточкизору, за якою не лише марксизм, а "вся сучасна економічна теорія, незважаючи на вражаючий прогрес, перебуває у глибокій кризі".Нову її парадигму ще потрібно виробити. Отже, наукова революція - справа майбутнього.