
- •1. Предмет і метод цивільного права
- •2. Цивільне законодавство України поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб
- •3. Цивільні правовідносини: поняття, елементи та види
- •4.Цивільна правоздатність фізичної особи
- •5. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •6. Повна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності
- •7. Часткова цивільна дієздатність. Неповна цивільна дієздатність
- •8. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи: підстави, порядок, правові наслідки
- •9. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки?
- •10. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок, правові наслідки?
- •11. Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок, правові наслідки?
- •12. Поняття та ознаки юридичної особи. Характеристика основної теорії юридичної особи?
- •13.Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •14. Цивільно-правова дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи
- •15. Господарські товариства як юридична особа
- •16. Речі як об»єкти цивільних прав, їх класифікація
- •17. Цінні папери:поняття, групи, види, джерела правового регулювання. Передання прав за цінними паперами
- •18. Правочин: поняття, види.
- •19. Форма правочину.
- •20.Умови дійсності правочину
- •21. Поняття та види недійсних правочинів
- •22.Правові наслідки недійсності правочину
- •23. Представництво: поняття. Види цивільно-правового представництва.
- •24. Довіреність: поняття, види, форма.
- •25. Позовна давність:поняття, види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Зупинення і переривання перебігу позовної давності. Правові наслідки пропуску позовної давності.
- •27. Особисті немайні права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття і зміст права власності.
- •30. Суб’єкти права власності.Здійснення права власності та його межі. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •31. Набуття права власності на новостворену річ. Переробка речі як підстава набуття права власності.
- •32.Набуття права власності на знахідку.
- •33. Набуття права власності на скарб.
- •34. Набуття права власності за набувальною давністю.
- •35. Загальна характеристика підстав (способів) припинення права власності.
- •36.Право спільної часткової власності.
- •37. Право спільної сумісної власності.
- •38.Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов та позов про визнання права власності.
- •40. Об’єкти авторського права. Суб’єкти авторського права.
- •41. Зміст суб’єктивних авторських прав. Строки чинності майнових авторських прав.
- •42. Суміжні права: поняття, джерела правового регулювання. Об’єкти і суб’єкти суміжних прав.
- •43. Винахід і корисна модель: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •44. Промисловий зразок: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •45. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46. Комерційне найменування
- •47. Торговельна – марка як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •48. Зобовязання: поняття, види, підстави виникнення.
- •49. Елементи зобов’язання
- •50. Сторони і треті особи у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •51. Виконання зобов’язання: принципи.
- •52.Суб'єкти виконання
- •53.Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання.
- •54. Припинення зобов’язання
- •55. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56. Порука як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Застава: поняття, види, підстави виникнення. Договір застави, його сторони, зміст та форма. Звернення стягнення на предмет застави.
- •58. Завдаток: поняття, функції, співвідношення з авансом. Правові наслідки порушення забезпеченого завдатком зобов’язання.
- •59. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види.
- •60. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
10. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок, правові наслідки?
Тривала відсутність громадянина в місці його постійного проживання за відсутності відомостей про його місце перебування зачіпає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, з якими він перебуває у правових зв'язках. Так, невизначеними можуть залишитися майнові, аліментні, пенсійні, трудові та інші проблеми відсутньої особи. З метою усунення такої правової невизначеності законом передбачено створення спеціального легального статусу для такої особи — визнання її безвісно відсутньою, що є засвідченням у судовому порядку факту тривалої відсутності особи в місці її проживання, що, у свою чергу, тягне за собою певні правові наслідки.
Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.
На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, бере виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вона за законом зобов'язана утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме менше року і яка не визнана безвісно відсутньою, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою з метою забезпечення охорони майна такої особи.
11. Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок, правові наслідки?
Визнання особи безвісно відсутньою за умови її тривалої відсутності не усуває певної невизначеності її легального статусу, оскільки вона визнається учасником окремих правовідносин, які можуть бути припиненими лише зі смертю особи.
Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Закон пов'язує певні правові наслідки з оголошенням фізичної особи померлою. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. До спадкоємців фізичної особи, оголошеної померлою, переходять усі права й обов'язки, які належали їй як суб'єкту права. Разом з тим, з метою забезпечення прав такої особи у разі її появи, встановлено правило, що спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.