
- •1. Предмет і метод цивільного права
- •2. Цивільне законодавство України поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб
- •3. Цивільні правовідносини: поняття, елементи та види
- •4.Цивільна правоздатність фізичної особи
- •5. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •6. Повна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності
- •7. Часткова цивільна дієздатність. Неповна цивільна дієздатність
- •8. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи: підстави, порядок, правові наслідки
- •9. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки?
- •10. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок, правові наслідки?
- •11. Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок, правові наслідки?
- •12. Поняття та ознаки юридичної особи. Характеристика основної теорії юридичної особи?
- •13.Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •14. Цивільно-правова дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи
- •15. Господарські товариства як юридична особа
- •16. Речі як об»єкти цивільних прав, їх класифікація
- •17. Цінні папери:поняття, групи, види, джерела правового регулювання. Передання прав за цінними паперами
- •18. Правочин: поняття, види.
- •19. Форма правочину.
- •20.Умови дійсності правочину
- •21. Поняття та види недійсних правочинів
- •22.Правові наслідки недійсності правочину
- •23. Представництво: поняття. Види цивільно-правового представництва.
- •24. Довіреність: поняття, види, форма.
- •25. Позовна давність:поняття, види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Зупинення і переривання перебігу позовної давності. Правові наслідки пропуску позовної давності.
- •27. Особисті немайні права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття і зміст права власності.
- •30. Суб’єкти права власності.Здійснення права власності та його межі. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •31. Набуття права власності на новостворену річ. Переробка речі як підстава набуття права власності.
- •32.Набуття права власності на знахідку.
- •33. Набуття права власності на скарб.
- •34. Набуття права власності за набувальною давністю.
- •35. Загальна характеристика підстав (способів) припинення права власності.
- •36.Право спільної часткової власності.
- •37. Право спільної сумісної власності.
- •38.Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов та позов про визнання права власності.
- •40. Об’єкти авторського права. Суб’єкти авторського права.
- •41. Зміст суб’єктивних авторських прав. Строки чинності майнових авторських прав.
- •42. Суміжні права: поняття, джерела правового регулювання. Об’єкти і суб’єкти суміжних прав.
- •43. Винахід і корисна модель: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •44. Промисловий зразок: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
- •45. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46. Комерційне найменування
- •47. Торговельна – марка як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •48. Зобовязання: поняття, види, підстави виникнення.
- •49. Елементи зобов’язання
- •50. Сторони і треті особи у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •51. Виконання зобов’язання: принципи.
- •52.Суб'єкти виконання
- •53.Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання.
- •54. Припинення зобов’язання
- •55. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •56. Порука як вид забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Застава: поняття, види, підстави виникнення. Договір застави, його сторони, зміст та форма. Звернення стягнення на предмет застави.
- •58. Завдаток: поняття, функції, співвідношення з авансом. Правові наслідки порушення забезпеченого завдатком зобов’язання.
- •59. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види.
- •60. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
8. Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи: підстави, порядок, правові наслідки
Цивільна дієздатність фізичної особи може бути обмежена за рішенням суду, якщо буде визнано, що вона страждає на психічний розлад, який суттєво впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочи-ни. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити такій фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Особа з обмеженою дієздатністю самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яка завдана нею іншій особі.
У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлює її цивільну дієздатність. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.
9. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки?
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється у разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.
За позовом опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.