42. Суміжні права: поняття, джерела правового регулювання. Об’єкти і суб’єкти суміжних прав.

Суміжні права — це права виконавців на результати творчої дія­льності, їх спадкоємців та інших правоволодільців, яким на закон­них підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, пра­ва виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступни­ків) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом.

Види об'єктів суміжних прав

ЦК України визначає, що об'єктами суміжних прав без виконан­ня будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення.

Об'єкти суміжних прав виражаються у будь-яких способах вико­нання літературних, драматичних, музичних, музично-драматич­них, хореографічних, фольклорних та інших творів; у запису будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі; у сповіщенні програм через трансляції в ефір і по проводах.

Суб'єкти суміжних прав

.Відповідно до ЦК України первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, ор­ганізація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, ви­робником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення.

Суб'єктами суміжних прав можуть бути також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону (ст. 450 ЦК України), зокрема спадкоємці (чи правонаступники) виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм та відеограм мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлен­ня мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконав­ців, виробників фонограм (відеограм).

На відміну від виконавців, виробники фонограм, відеограм та ор­ганізації мовлення не створюють самостійних творів. Правова охо­рона в основному стосується захисту їхніх прав від недобросовісної конкуренції.

43. Винахід і корисна модель: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.

Винахід. Винахід — це технічне (технологічне) рішення, що отримує правову охорону лише у тому разі, якщо воно є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для викорис­тання.

Найважливішою умовою патентоздатності винаходу є новизна. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки містить усі відомості, що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Держдепартаменту з питань інте­лектуальної власності (далі — Установи). За загальним правилом пріоритет винаходу встановлюється за датою надходження до Уста­нови заявки на винахід. Водночас пріоритет може встановлюватися за датою подачі першої заявки в державі, що є учасником Паризь­кої конвенції з охорони промислової власності (конвенційний пріо­ритет), якщо заявка на винахід надійшла до установи протягом два­надцяти місяців із зазначеної дати.

Винахід — це об'єкт патентного права, але, у свою чергу, теж має власні об'єкти, якими можуть бути: продукт, спосіб, спосіб застосу­вання раніше відомого продукту чи способу за новим призначен­ням. Об'єктом винаходу може бути пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо. .

Корисна модель. Корисна модель — це конструктивне виконан­ня засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складо­вих частин. Правова охорона надається корисній моделі у разі, як­що вона є патентоздатною, тобто новою і промислово придатною. Корисна модель, як правило, стосується тих технічних нововведень, які за своїми ознаками дуже схожі на винаходи. Однак вони є менш значущими з точки зору внеску до рівня техніки, тому їх нерідко називають малими винаходами¹.

Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї

Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.