17. Цінні папери:поняття, групи, види, джерела правового регулювання. Передання прав за цінними паперами

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що по­свідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також мож­ливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим осо­бам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, перехо­дять у сукупності всі права, які ним посвідчуються.

ЦК України (ст. 195) надається традиційна класифікація цінних паперів, яка певним чином відрізняється від класифікації, визначе­ної Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» та Зако­ном України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», однак є цілком коректною і відповідає сучасним потребам українсь­кої економіки.

За порядком розміщення (видачі): емісійні та неемісійні.

За формою існування: документарні (з видачею сертифікатів цінних паперів) та бездокументарні.

За формою випуску:на пред»ячника, іменні або ордерні.

Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:

1. пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

2. особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);

3. особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу упов­новажену особу (ордерний цінний папір).

Так, згідно з ЦК України в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, що засвідчують участь у статутному ка­піталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітен­том і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента (акції, інвестиційні серти­фікати);

2. боргові цінні папери, що засвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання (облігації, депозитні сертифіка­ти, векселі, чеки тощо);

3. похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'яза­ний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановле­ного договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товар­них ресурсів (опціони, ф'ючерси, депозитарні розписки та ін.);

4. товаророзпорядчі цінні папери, що надають їх держателю пра­во розпоряджатися майном, вказаним у цих документах (коноса­менти, складські свідоцтва — варанти тощо).

Законом можуть визначатися також інші групи та види цінних паперів і порядок їх обігу. Регулювання діяльності з цінними папе­рами, які мають обіг на первинному та вторинному ринках цінних паперів, та встановлення правил і нормативів щодо такого обігу здійснюється спеціально уповноваженим державним органом — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.

Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у по­рядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Індо самент за іменним цінним папером згідно з роз'ясненням Держав­ної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюється оформленням передавального розпорядження. Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

Права за ордерним цінним папером передаються завдяки вчинен­ню на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.