58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України

1. Злочини проти основ нац.. безпеки – це сусп.-небезпечні, передбачені КК України (Розділ І ст. 109 -114 КК), винні діяння, які посягають на основи нац. безпеки, спричиняючи істотну шкоду або ставлячи в загрозу політ. систему держави та її конституційні інституції.

Ці злочини займають в системі ОЧ КК перше місце, що вказує на важливість і необхідність крим-прав. захисту основ нац. безпеки від злочинних посягань.

2. Загальна хар-ка будь якої групи злочинів зводиться до аналізу найбільш типових обективних і суб’єктивних ознак, які виділяють групу злочинів серед інших. Отже, родовим об’єктом цієї групи злочинів є основи нац.. безпеки. Тлумачення поняття «національна безпека України» передбачає уяснення слів «безпека» в «Національна», з яких воно складається. Безпека – це відсутність загрози, її попередження, збереження і надійність стану (коли не загрожує небезпека, не заподіюється і не може бути заподіяна шкода соціально-значимим цінностям. Нац. ,безпека України має відповідну структуру, яка утворюється з окремих елементів, що хар-ть як зовн., так і внутр. чинники, які і визначають нац.. безпеки і впливають на неї. Такими елементами є:

- зовнішня (військова) безпека як частина нац.. безпеки, яка стосується підтримання рівня обороноздатності і військової могутності держави;

- політична безпека полягає в гарантіях, що державний і суспільний лад в державі може бути змінений лише законним шляхом, органи держ. влади будуть формуватись у порядку, визначеному Конституцією України та її законами;

- економічна безпека спрямована на підтримання економіки Укр. на такому рівні, при якому здійснюється суверенітет держави, виконання нею зобов’язань перед громадянами та виконання основних внутрішніх і зовнішніх економічних функцій;

- внутрішня безпека включає стан захищеності населення, матер. ресурсів від пошкодження або ж знищення, захист фізичного та інтелектуального потенціалу сусп.-ва.

За безпосередніми об’єктами (їх ми визначаємо за назвою та змістом диспозиції основного складу конкретного злочину, передбаченого статтею (частиною статті) ОЧ КК ці злочини можна поділити на дві підгрупи:

• злочини проти зовнішньої безпеки та

• злочини проти внутрішньої безпеки.

З об’єктивної сторони злочини проти основ нац.. безпеки хар-ся тим, що переважна більшість їх вчиняється шляхом активних дій, на що є пряма вказівка в статтях ОЧ КК, що передбачають відповідальність за ці злочини (напр., ст. 109, ст. 111, ст. 114 КК). За описом об’єктивної сторони ці злочини переважно є формальними (крім ст. 112, ст. 113 КК).

Суб’єктом цих злочинів визнається особа, яка вчинила злочин, передбачений Розд. І ОЧ КК, і має всі ознаки суб’єкта відповідно до вимог КК (ст. 18-22 КК). Характерним є те, що за такі злочини як держ. зрада і шпигунство (ст. 111, ст. 114 КК) крим. відповідальності підлягають лише спеціальні суб’єкти (громадянин Укр. – ст. 111 КК, іноземець або особа без громадянства – ст. 114 КК). В ст.ст. 109 та 110 КК як кваліфікуюча ознака цих злочинів може бути спеціальний суб’єкт – представник влади.

Суб’єктивна сторона цих злочинів хар-ся тим, що всі вони вчиняються з прямим умислом. (винна особа усвідомлює сусп. небезпечність своїх дій, спрямованих на вчинення злочину пороти основ нац.. безпеки і бажає такі дії вчинити). Особливість суб’єктивної сторони полягає і втому, що для них характерним є наявність мети (в статтях цього Розділу є або пряма вказівка на мету /див. ч. 1 ст.110, ст. 113, ст.. 114 КК/, або мета випливає із змісту диспозиції /ст. 111КК/). Таким чином суб’єктивна сторона цих злочинів хар-ся умисною виною у виді прямого умислу та спец. метою (на шкоду інтересам Укр.).

Кваліфікуючи ознаки є у двох складів злочинів цієї групи: у злочині, передбаченому ч. 3 ст. 109КК – вона кваліфікує злочин, передбачений ч. 2 ст. 109 КК – та злочині, передбаченому ч. 2, 3 ст. 110 КК – посягання на територіальну цілісність і недоторканість Укр. Кваліфіковані склади цих злочинів через наявність визначених законом обставин значною мірою підвищують ступінь сусп.. небезпеки вчиненого злочину, впливають на кваліфікацію вчинених дій та вид та міру покарання.

КК Укр. передбачає відносно двох злочинів – держ зради та шпигунства – спец. підстави та умови звільнення від крим. відповідальності осіб, які вчинили ці злочини.