
- •Розділ 3. Лінійні системи диференціальних рівнянь
- •3.2. Лінійні неоднорідні системи.
- •3.3. Лінійні системи зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 4. Нормальні системи диференціальних рівнянь
- •4.2. Перші інтеграли нормальної системи .
- •4.4. Симетрична форма системи диференціальних рівнянь.
- •Розділ 5. Рівняння з частинними похідними першого порядку
- •5.1. Постановка задачі про інтегрування рівнянь з частинними похідними.
- •5.2. Лінійне однорідне рівняння з частинними похідними першого порядку.
- •5.3. Задача Коші для лінійного однорідного рівняння в частинних похідних першого порядку.
- •5.4. Квазілінійне рівняння з частинними похідними першого порядку.
- •5.5. Задача Коші для квазілінійного рівняння.
Розділ 3. Лінійні системи диференціальних рівнянь
3.1. Загальна теорія лінійних однорідних систем. У цьому розділі ми розглянемо один клас нормальних систем диференціальних рівнянь – системи лінійних диференціальних рівнянь. Це системи вигляду
(3.1.1)
Стосовно коефіцієнтів
і функцій
припускаємо, що вони неперервні у
проміжку
.
Тоді згідно з теоремою Коші для нормальних
систем існує єдиний розв’язок системи
(3.1.1) у проміжку
,
який задовольняє початкові умови
.
(3.1.2)
Введемо позначення
Тоді систему (3.1.1) можна записати у вигляді
.
(3.1.3)
Якщо
,
то систему називають лінійною однорідною,
якщо хоча би одна з функцій
відмінна від нуля, то систему називають
неоднорідною.
Розглянемо спочатку лінійну однорідну систему
.
(3.1.4)
Вектор-функцію
називають розв’язком системи (3.1.4), якщо
вона перетворює рівняння системи в
тотожності, тобто
.
Теорема 3.1.
Якщо
і
– частинні розв’язки лінійної однорідної
системи, то їх сума
також буде розв’язком цієї системи.
Згідно умови
теореми
.
Використовуючи властивість лінійного
оператора, одержуємо
.
Теорема доведена.
Теорема 3.2.
Якщо
частинний розв’язок лінійної однорідної
системи, то
також буде розв’язком цієї системи за
будь-якої сталої
.
Доводиться аналогічно.
Наслідок. Якщо
частинні розв’язки лінійної однорідної
системи, то розв’язком цієї системи
буде функція
.
(3.1.5)
Означення.
Вектор-функції
називають лінійно залежними на проміжку
,
якщо існують такі числа
,
не всі одночасно рівні нулю, що для усіх
виконується тотожність
.
(3.1.6)
Якщо ж ця тотожність
можлива лише тоді, коли усі
,
то вектор-функції називають лінійно
незалежними.
Розглянемо систему вектор-функцій
Утворимо визначник, який називають визначником Вронського
.
Теорема 3.3.
Якщо система вектор-функцій
лінійно залежна у проміжку
,
то
у проміжку
.
Згідно умови теореми виконується тотожність (3.1.6). Запишемо цю рівність як лінійну алгебричну систему
(3.1.7)
Розглядаючи систему (3.1.7) як лінійну однорідну алгебричну систему стосовно чисел , ми бачимо , що вона має ненульовий розв’язок. Це означає, що визначник системи тотожньо дорівнює нулю. Але цей визначник і є визначником Вронського. Теорема доведена.
Теорема 3.4. Якщо лінійно незалежні у проміжку частинні розв’язки лінійної однорідної системи, то їх визначник Веронського не обертається в нуль ні в одній точці проміжку .
Допустимо протилежне.
Нехай
.
Введемо позначення
.
Утворимо систему
(3.1.8)
Система (3.1.8) є
лінійною однорідною системою стосовно
.
Оскільки визначник системи є визначником
Веронського у точці
,
а він згідно припущення дорівнює нулю,
то система (3.1.8) має ненульовий розв’язок.
Позначимо його
.
Побудуємо функцію
.
Згідно з наслідком
з теорем 3.1 і 3.2 ця функція буде
розв’язком лінійної однорідної системи.
Оскільки
задовольняють систему (3.1.8), то
.
Це означає, що
.
Згідно теореми
Коші розв’язок лінійної однорідної
системи з нульовими початковими умовами
,
і цей розв’язок єдиний. Тому маємо
тотожність
.
Виходить, що розв’язки лінійно залежні, що суперечить умові теореми.
З двох останніх теорем можемо зробити такий висновок:
Визначник Вронського
розв’язків лінійної однорідної системи
або тотожньо дорівнює нулю у проміжку
неперервності коефіцієнтів, або не
обертається в нуль ні в одній точці
цього проміжку.
Означення. Систему лінійно незалежних частинних розв’язків лінійної однорідної системи називають фундаментальною системою.
Теорема 3.5. Якщо коефіцієнти лінійної однорідної системи неперервні у проміжку , то існує фундаментальна система розв’язків, визначених і неперервних у цьому проміжку.
Візьмемо довільний визначник, який відмінний від нуля.
.
Визначимо частинних розв’язків системи, які задовольняють початкові умови
.
Згідно теореми
Коші ці розв’язки існують. Визначник
Вронського цієї системи у точці
співпадає з визначником
,
тому відмінний від нуля. Отже, ця система
розв’язків є фундаментальною.
Теорема 3.6. Якщо фундаментальна система розв’язків лінійної однорідної системи у проміжку , то формула
(3.1.9)
дає загальний розв’язок цієї системи у проміжку .
Ми вже знаємо, що функція (3.1.9) є розв’язком лінійної однорідної системи. Треба довести, що з цієї формули можна одержати будь-який частинний розв’язок. Виберемо довільний частинний розв’язок, задавши довільні початкові умови.
,
(3.1.10)
де
довільно задані числа. Згідно з теоремою
Коші задача (3.1.4) – (3.1.10) має єдиний
розв’язок. Треба показати, що він
міститься у формулі (3.1.9). Підставимо
початкові умови (3.1.10) у формулу (3.1.9).
Одержимо систему
(3.1.11)
Система (3.1.11) –
лінійна неоднорідна система, визначник
якої є визначником Вронського
фундаментальної системи розв’язків.
Тому цей визначник відмінний від нуля.
Отже, система (3.1.11) має єдиний розв’язок.
Позначимо його
.
Підставимо ці числа у формулу (3.1.9).
.
Це й буде шуканий розв’язок. Теорема доведена.
Теорема 3.7.
Будь-які
частинні розв’язки лінійної однорідної
системи
рівнянь будуть лінійно залежними.
Доведення аналогічне
доведенню відповідної теореми для
лінійного однорідного рівняння
го
порядку.
Формула Остроградського-Ліувілля.
Обчислимо похідну визначника Вронського фундаментальної системи
.
визначник,
отриманий з
шляхом диференціювання
го
рядка. Розглянемо
і врахуємо той факт, що
частинні розв’язки лінійної однорідної
системи (3.1.4).
,
бо в останньому визначнику
перший рядок є лінійною комбінацією
решти
го
рядків, тому він дорівнює нулю. Аналогічно
отримуємо, що
.
Тоді
.
Інтегруємо це диференціальне рівняння
.
Підставивши у цю формулу
,
одержуємо
.
Остаточно
.
Останню формулу і називають формулою Остроградського- Ліувілля для лінійних систем.