
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
Для забезпечення працездатності технологічного обладнання виконується його технічне обслуговування і ремонт, які мають таку ж мету, як і для автомобіля.
Найбільш часто для обслуговування та ремонту технологічного обладнання використовується планово-попереджувальна система. В цій системі існують такі види обслуговування і ремонту:
щоденне обслуговування (ЩО);
періодичне технічне обслуговування (ТО);
сезонне обслуговування (СО);
профілактичний ремонт (ПР);
середній ремонт (СР);
капітальний ремонт (КР);
Технологічне обладнання, призначене для механізації технологічних процесів ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту, являється частиною основних виробничих фондів.
Потреба в технологічному обладнанні для АТП різних розмірів рекомендується табелем технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту, в який входять три групи:
обладнання загальнотехнічного призначення, яке застосовується в різних галузях народного господарства, в тому числі і на автомобільному транспорті;
гаражне обладнання, тобто обладнання, яке використовується тільки при ТО і ремонті автомобілів;
нестандартне обладнання.
До першої групи відносяться металорізальні і деревообробні верстати, ковальсько-пресове, кранове і інше обладнання. Металорізальні верстати бувають універсальні, спеціалізовані і спеціальні. В залежності від маси, металорізальні верстати діляться на легкі (масою до 1 т), середні (від 1 до 10 т) і важкі (масою більше 10 т).
По ступені автоматизації металорізальні верстати підрозділяють на автомати та напівавтомати з програмним керуванням. Деревообробні верстати призначені для різання і обробки деревини, сушіння і інших допоміжних робіт. Ковальсько-пресове обладнання – це гідравлічні і механічні преси, висадочні і штамповочні автомати, молоти, ножниці і ін.
Гаражне обладнання призначене для таких основних робіт: миття і чистки, підйомно-транспортних, мастильних, заправочних, контрольно-діагностичних і регулювальних, розбірно-збірних, ремонтних і ін.
По складності конструкції і проведення ТО і ремонту гаражне обладнання ділиться на складне (наприклад, стенд для перевірки гальмівних властивостей), середньої складності (підйомники, маслороздавальні колонки) і нескладне (слюсарно-монтажний інструмент, візки).
9.2 Організація то і ремонту обладнання
Управління технічним станом засобів технічного діагностування включає в себе проведення планових ТО і ремонту, повірку і при необхідності, відновлення метрологічних характеристик до встановлених норм діючою технічною документацією.
При ЩО проводиться візуальний огляд і випробування засобів в роботі, виконання нескладних регулювальних робіт і усунення невеликих несправностей. ЩО не повинно порушувати графік роботи технологічної зони АТП.
При періодичному ТО передбачається виконання типових робіт, які наведені у відповідній документації на конкретну модель засобів технічного діагностування з встановленою періодичністю. Сюди входять: очищення від пилу, регулювальні роботи, перевірка і підтяжка кріпильних з’єднань, мастильні роботи і тому подібне.
Проводиться поглиблена перевірка технічного стану даного механізму, усунення виявлених несправностей. Для механічних засобів періодичне обслуговування включає перевірку функціонування, герметичність пневмо- і гідроприводів, оцінку ступені зносу поверхонь, що труться, підтяжку кріпильних з’єднань, мастильно-заправні роботи і ін.
ТО проводиться також при постановці засобів на довготермінове зберігання і знятті їх з такого зберігання.
При виконанні ТО допускається виконувати різні ремонтні роботи при умові, що їх сумарний обсяг не перевищує 25% обсягу регламентних робіт по ТО. В іншому випадку оформлюється виконання ремонту.
Сезонне обслуговування проводиться при зміні пір року, в більшості випадків весною і осінню.
Профілактичний ремонт виконується для забезпечення і відновлення працездатності окремих елементів і вузлів. Заключним етапом ПР є повірка роботи обладнання.
Середній ремонт виконується для часткового відновлення технічного ресурсу і справності механізму з заміною або відновленням необхідних вузлів. Обсяг робіт СР складає 30…60% обсягу капітального ремонту.
Капітальний ремонт виконується для відновлення справності і близького до повного технічного ресурсу механізму з заміною або відновленням любих його деталей і вузлів, включаючи і базові частини. Ресурс капітально відремонтованого механізму повинен складати не менше 80% ресурсу нового.
Заключною операцією КР механізму є його випробування і повірка.
ТО і ремонт обладнання проводиться на АТП відділом головного механіка і енергетика, згідно графіка, який затверджує головний інженер.