
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
Таке обладнання призначене для забезпечення заливання і прокачки гальмівної системи автомобіля. До цього обладнання відноситься переносний бак 326 (рис.3.17, а) та пересувна установка для заправки і прокачки гальмівної системи С-905 (рис.3.17, б). Установка С-905 виконана у вигляді візка, на який змонтований ресивер, бак для збирання старої гальмівної рідини, переносний прилад для випробування гідропривода гальмівної системи під високим тиском і перевірки роботи зворотнього клапана головного гальмівного циліндра.
Установки для заправки гальмівною рідиною
а – бак 326; б – пересувна установка С-905. Рис.3.17. |
8.10 Повітряроздавальне обладнання
Це обладнання призначено для подачі стиснутого повітря, що поступає до нього, на накачку шин і контролю тиску в них.
До такого обладнання відносяться: кінцевики з манометром 458М1 і С-418, повітряроздавальна колонка С-411 та пристрій для накачки безкамерних шин С-414.
Кінцевик 458М1 (рис.3.18, а) складається із корпуса з клапанним пристроєм ручного керування і фіксатором, гнучкого шланга з головкою для під’єднання до ніпеля шини, манометра і фільтра. Замір тиску можливий в межах від 0 до 0,4 МПа.
Кінцевик С-418 конструктивно аналогічний кінцевику 458М1. Тиск заміряє в межах 0…0,6 МПа.
Повітряроздавльна колонка С-411 (рис.3.18,б) складається із пульта, двох барабанів із шлангами і кінцевиками для під’єднання до вентилів шин і основи для кріплення барабанів. На пульті є електроконтактний манометр, блок розподілювальних клапанів, електрична панель, компенсатор і розподілювальний кран. Компенсатор представляє собою резервуар для повітря, являється демпфером при подачі повітря в манометр. Подача повітря до колонки здійснюється від повітряної магістралі через фільтрвологовідділювач.
Пристрій С-414 (рис.3.18, в) призначений для притискування кромок бортів безкамерних шин до закраїн обода колеса із наступною накачкою шин до заданого тиску.
Повітряроздавальне обладнання
а – кінцевик 458М1; б – колонка С-411; в – пристрій С-414 Рис.3.18. |
8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
Визначимо
необхідну продуктивність
маслороздавальної колонки:
|
(3.62) |
де
–
об’єм системи мащення автомобіля,
приймається із технічної характеристики;
–
час заливки масла в систему мащення
автомобіля в хвилинах.
Складемо баланс часу поста.
Визначимо такт лінії ТО-1
|
(3.63) |
де
–
трудомісткість операцій при ТО-1,
приймається згідно рекомендацій НТП,
так для автомобіля КАМАЗ-5320
=3,4
чол. год.;
–
коефіцієнт корегування, який враховує
модель автомобіля,
=1,0;
–
коефіцієнт корегування, який враховує
число автомобілів в АТП, число технічно
сумісних груп,
=0,85;
–
середнє число працюючих на посту ТО-1;
–
число постів на лінії ТО-1;
–
час переміщення автомобіля,
=2…3
хв.
Визначимо такт поста, який входить в лінію ТО-1 і виконує операції ТО-2
|
(3.64) |
де
–
трудомісткість операцій при ТО-2; для
КАМАЗ-5320
=14,5
чол. год.;
–
доля змащувально-очисних робіт при
ТО-2, приймається
=16%;
–
середнє число працюючих на посту ТО-2.
Баланс часу
поста
складається із часу переміщення
автомобіля
;
часу підготовки
;
часу зливу відпрацьованого масла
;
часу зміни фільтра
;
часу очистки центрифуги
;
часу заливки промивочного масла
;
часу промивки двигуна
;
часу зливу промивочного масла
;
часу заливки свіжого моторного масла
або:
|
(3.65) |
Із рівняння (3.65) балансу часу поста знайдемо необхідний час для заливки масла:
|
(3.66) |
Згідно рекомендацій НТП рекомендується приймати: =2…3 хв; =4…5 хв; =4…5 хв; =8…10 хв; =3…6 хв.
|
|
де
–
продуктивність зливного отвору,
=6…8
л/хв.
Таким чином, визначивши необхідну продуктивність маслороздавальної колонки, можна, користуючись технічними характеристиками, вибрати установку для дозованої механізованої видачі масла.