
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
Своєчасне і якісне виконання робіт, пов’язаних із мащенням, різко скорочує спрацювання тертьових деталей та вузлів і значно збільшує їхній ресурс. Важлива умова високоякісного мащення автомобілів – застосування сучасного надійного мастильного обладнання та утримання його в чистоті. Основним видом мастильних робіт є заміна відпрацьованого масла і поповнення його кількості до встановленої норми.
Мастильно-заправне обладнання призначене для забезпечення робіт по заправці маслом двигунів, коробок передач, мостів і рульових механізмів; для збирання відпрацьованих масел; мащення через прес-маслянки окремих деталей і вузлів пластичними мастилами; заправки систем охолодження і гальмівних систем робочими рідинами; перевірці тиску повітря в шинах і накачці шин.
Все обладнання ділиться на дві групи: стаціонарне і пересувне. Привід механізмів обладнання може бути електричним, пневматичним і ручним.
Повна класифікація мастильно-заправного обладнання наведена на рис.3.15.
В невеликих і середніх АТП організовується один (а в великих – декілька) універсальний пост змащувально-заправних і очисних робіт, який включається в лінію ТО-1. Універсальний пост комплектується наступним обладнанням:
1. Місткостями для зберігання моторного масла, свіжого та регенерованого, трансмісійних масел, відпрацьованого моторного та трансмісійного масел, промивочного масла.
2. Насосною станцією або насосом, який встановлюється на горловину бочки.
3. Маслопроводами.
4. Маслороздавальними колонками.
5. Нагнітачами пластичних мастил.
6. Пристроями для заправки гальмівною та охолоджуючою рідинами.
7. Повітряроздавальними колонками.
Класифікація мастильно-заправного обладнання
Рис.3.15. |
Універсальний пост може бути обладнаний також комбінованими установками для проведення мастильно-заправних робіт, які включають в себе все вищеперераховане обладнання.
8.6 Маслороздавальне обладнання
Будова, принцип роботи та технічні характеристики маслороздавальних установок описані в [28].
8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
Будова, принцип роботи та технічні характеристики установок для змащування пластичними мастилами описані в [28].
8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
Будову і принцип роботи такого обладнання розглянемо на прикладі мастило-заправної установки С-101 (рис.13.6).
Така установка призначена для централізованої механізованої дозованої видачі моторного і трансмісійного масла, пластичного мастила, охолоджуючої рідини і повітря з заміром тиску в шинах.
Привід насосів для масел і нагнітача мастила пневматичний. Установка забезпечує подачу мастильних матеріалів безпосередньо із стандартної тари. Установка має 5 барабанів. Незалежно від модифікації виконання установка складається з насосної станції мастило-заправного поста, які з’єднані між собою трубопроводами. Насосна станція включає в себе пневматичний насос для пластичного мастила з пневмопіднімачем, пневматичні насоси для моторного і трансмесійного масел і блок підготовки стиснутого повітря.
Комбіновані мастило-заправні установки
Рис.3.16. |
Мастило-заправний пост установки представляє собою роздавальну панель, яка складається із блоків барабанів з самонамотуючими шлангами з роздавальними пістолетам і кранами.
Блок підготовки стиснутого повітря складається із двох регуляторів тиску (робочого і максимального), фільтра вологовідділювача, двох контрольних манометрів, вентиля і трубопроводів.
Насосну станцію разом з мастильними матеріалами рекомендується встановлювати в ізольованому приміщенні, а мастильно-роздавальний пост – безпосередньо на робочому місці.
Мастильно-заправна установка Auras 31-1188-1812 (Угорщина) аналогічна установці С-101.
Технічні характеристики комбінованих мастильно-заправних установок наведені в табл.3.4.
Відпрацьоване масло збирається у ємкості для відпрацьованого масла за допомогою спеціальних установок, наприклад, пересувної установки для збирання відпрацьованого масла С-508.
Таблиця 3.4.
Комбіновані мастильно-заправні установки
Параметри |
С-222 |
С-229 |
Тиск мастила, МПа |
25; 40 |
40…50 |
Продуктивність насоса, г/хв. |
150 |
150 |
Продуктивність при заправці, л/хв.
|
8 6 8 |
6…8 4…5 не відомо |
Тиск повітря, МПа |
0,8 |
0,6…1,0 |
Довжина роздавальних рукавів, м |
6…8 |
6,5 |
Маса, кг |
310 |
не відомо |
Габарити настінної панелі, мм |
625х985хх1600 |
700х1200х2700 |