
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
5.6.5 Підвісні напрямні
Напрямні підвісного конвеєра, по яких рухаються каретки, виготовляють із одного або двох прокатних чи гнутих профілів із сталей Ст5, 45 і 14Г2. Однобалочні напрямні виготовляють із двотаврових балок № 10, 12, 14 і 16 (рис. 2.23, а); із труб діаметром 60, 100 і 150 мм з поздовжнім прорізом (пазом) (рис. 2.23, б); із спеціальних коробчастих профілів (рис. 2.23, в). Двобалочні напрямні (рис. 2.23, г, д) виготовляють із двох прокатних чи гнутих кутників або із двох спеціальних гнутих профілів.
Напрямні виготовляють окремими секціями у вигляді самостійних монтажних вузлів. Секції з’єднують між собою нерухомими і рухомими стиками за допомогою зварювання або накладками і болтами.
Профілі підвісних напрямних
а) б) в) г) д)
Рис. 2.23 |
Рухомі стики застосовують для з’єднання натяжних пристроїв (хід 100...400 мм), а також в якості температурних компенсаторів (хід 15...20 мм). При конструюванні кріплень напрямних конвеєра необхідно максимально використовувати конструкції приміщення, в якому розміщується конвеєр. Напрямні кріплять на круглих тягах діаметром 16...20 мм або жорстких підвісках до форм перекриття приміщення, на кронштейнах до стін або колон і на спеціальних стійках, якщо немає можливості використати елементи приміщення.
Радіус повороту напрямних на зірочці повинен бути меншим радіуса її початкового кола, оскільки ланка ланцюга з прикріпленою до нього кареткою встановлюється по хорді початкового кола зірочки. А тому радіус повороту напрямних визначається по центрам розміщення кріплень кареток до ланцюга. Підвісні напрямні розраховують методами будівельної механіки.
5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
Для підвісних конвеєрів застосовують приводи двох типів: кутові із зірочками (рис. 2.24, а) та гусеничні зі спеціальними кулаками (на лінійних відрізках).
Крутний момент зірочка 1 отримує від двигуна 5 через муфту 4 і редуктор 3. У приводі передбачено запобіжний пристрій 2 від перевантаження. Кутовий привод з зірочкою встановлюють на повороті траси конвеєра на 90º або 180º. Існує три основні схеми редукторів для привода підвісних конвеєрів: черв’ячно-циліндричний, конічно-циліндричний і трьохступінчастий циліндричний. Редуктор конічно-циліндричний п’ятиступінчастий показано на кінематичній схемі привода (рис. 2.24, б). Потрібна потужність двигуна визначається за формулою (2.35). Необхідне передаточне число редуктора визначається відомими методами та підбирається редуктор. При необхідності виконуються перевірочні розрахунки редуктора. Затим вибирається пружна муфта (втулково-пальцева або гідравлічна) і проводяться її перевірочні розрахунки.
Привод підвісних конвеєрів
Рис. 2.24 |
5.6.7 Натяжні пристрої
На підвісних конвеєрах застосовують вантажні, пневматичні, гідравлічні, пружно-гвинтові та гвинтові натяжні пристрої. Вантажний натяжний пристрій (рис. 2.25) складається із рухомого візка 9, до якого кріпиться поворотний пристрій 1 (поворотна зірочка) і рухомі поворотні напрямні 3 конвеєра, натяжного вантажу 6 з канатами і направляючими блоками 5. Під дією сили тяжіння вантажу візок відходить назад і натягує ланцюг, що охоплює поворотний пристрій, створюючи необхідний попередній натяг. Хід натяжного пристрою становить 250, 400 і 600 мм. Натяжний візок встановлюють на чотирьох вертикальних опорних 7 і горизонтальних напрямних 8 котках. За допомогою спеціальних рухомих стиків 2 з’єднують нерухомі і рухомі частини конвеєра. В граничних положеннях візка встановлюють вимикачі 4.
Вантажні натяжні пристрої виконують без поліспаста (рис. 2.25, а) при силі натягу до 4 кН і з поліспастом (рис. 2.25, б) при силі натягу до 16 кН.
У конвеєрів легкого типу, з натягом ланцюга до 4 кН натяжний пристрій іноді об’єднують з приводом, встановлюючи приводний механізм на натяжному візку. В багато приводних конвеєрах число натяжних пристроїв рівне числу приводів.
Натяжний пристрій
Рис. 2.25 |
5.6.8 Підвіски
В підвісних конвеєрах несучими елементами служать підвіски різних типів, на які встановлюють або підвішують вантажі. Для транспортування автомобілів застосовують канатні захвати (рис. 2.26).
Підвіски та захвати
Рис. 2.26 |
Параметри підвісок та захватів для транспортування вантажів нормалізовані. Підвіска повинна бути міцною, легкою та простою за конструкцією і надійною для безпечного транспортування вантажів.