
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
5.2 Натяжні пристрої
В процесі експлуатації ланцюгового конвеєра в результаті зносу ланцюга в шарнірах крок і довжина ланцюга збільшуються, а натяг слабшає. Недостатній натяг ланцюга призводить до нерівномірного руху ходової частини. Не допусти мий і надмірний натяг ланцюга, оскільки тоді збільшується опір і прискорюється знос деталей та вузлів конвеєра.
Для регулювання натягу ланцюга під час його роботи, а також при монтажі і ремонті конвеєра призначені натяжні пристрої (натяжні станції).
Гвинтовий натяжний пристрій одноланцюгового вертикально-замкненого конвеєра показаний на (рис. 2.14).
Натяжна зірочка 1, яку огинає ланцюг 2, закріплена на осі 3, обертається в підшипниках – повзунах 4. За допомогою натяжних гвинтів 5 повзуни 4 переміщаються вздовж напрямних 6. Разом з повзунами переміщається вісь 3 і зірочка 1, завдяки чому ланцюг натягується. Повзуни натяжного пристрою виготовляють із чавуну. В них запресовують бронзові чи капронові втулки. Мащення здійснюють пластинчастим мастилом типу солідол, літол за допомогою ковпачкових маслянок 7, закручених в торець осі. Для доступу мастила до поверхонь тертя передбачають отвори і канавки. Натяжні гвинти слід загвинчувати погоджено, щоб уникнути перекосів.
Натяжний пристрій одно ланцюгового конвеєра
Рис. 2.14 |
Гвинтовий натяжний пристрій дволанцюгового конвеєра зображено на рис. 2.15.
В цьому пристрої напрямні являються частиною загальної станини натяжного пристрою. Вони виготовляються із сталі кутникового профілю.
Одна із зірочок закріплена на осі за допомогою шпонки, а друга надівається вільно для можливості само установлення по шарнірам ланцюга. Гвинти цих натяжних пристроїв працюють на стиск, а при значному ході повзуна – на поздовжній згин.
Хід
натяжного пристрою для ланцюгових
конвеєрів рекомендується приймати
.
Натяжні гвинти розраховують за необхідною
силою натягу, величина якої визначається
за формулою (2.36) із врахуванням сили
тертя між рухомими і нерухомими напрямними
|
(2.38) |
Натяжний пристрій дволанцюгового конвеєра
Рис. 2.15 |
де
– коефіцієнт, який враховує силу тертя
між рухомими і нерухомими напрямними.
Недоліками натяжних механічних пристроїв являється необхідність періодичного підтягування, змінні значення натягу, жорсткість кріплення і відсутність рухомості при випадкових перевантаженнях, а також можливість надмірного перетягування.
Перевагами механічних пристроїв є простота конструкції та компактність.
В сучасних конвеєрах натяжний пристрій автоматично регулює натяг тягового ланцюга в заданих межах і забезпечується запобіжним автоматичним пристроєм, який виключає привод при перевищенні навантаження і надмірному видовженні ланцюга. В якості приводних органів автоматичних приводних пристроїв можуть використовуватися пружинно-гвинтові, пневматичні та гідравлічні циліндри.
5.3 Приводи конвеєрів
Приводний механізм конвеєра (приводна станція) служить для приведення в рух тягового і вантажонесучого елементів конвеєра. Привод складається із електродвигуна і механічних передач. В приводах конвеєрів застосовують асинхронні електродвигуни в закритому виконанні, що обдуваються. В якості механічних передач застосовуються передаточні механізми: пасові, ланцюгові, зубчасті і черв’ячні в різних комбінаціях. Зручно застосовувати зубчасті передачі у вигляді редуктора, закритий корпус якого дозволяє забезпечити точний монтаж валів і зубчастих коліс, можливість захисту від пилу масляної ванни. Все це гарантує надійну і довговічну роботу редуктора. В приводах конвеєрів застосовують двоступінчасті редуктори з циліндричними зубчастими колесами типу РМ-250 та одноступінчасті черв’ячні редуктори типу РЧН-80А, РЧН-120.
Приводи конвеєрів забезпечують постійну або змінну швидкість руху тягового ланцюга. Зміна швидкості може бути плавною або ступінчастою. Плавна зміна швидкості досягається за допомогою варіатора, який установлюється в приводному механізмі. Ступінчаста зміна швидкості досягається при встановленні коробки зміни швидкостей. У приводі передбачено встановлення зупинника чи гальма і муфт для з’єднання валів і передачі крутного моменту.
По числу приводів, розміщених на трасі, розрізняють конвеєри одноприводні (рис. 2.16, а, б) та багатоприводні (рис. 2.16, в).
Привод конвеєра може мати один або два двигуни. Два двигуни встановлюють на один ведучий вал меншої потужності.
У багатоприводних конвеєрів застосування проміжних приводів дозволяє зменшити натяг ланцюга і відповідно використовувати ланцюги меншої міцності на конвеєрах значної довжини.
Потрібна потужність електродвигуна визначається за формулою (2.35).
Затим
із каталогу вибираємо двигун із
необхідними параметрами
та
.
Схеми розміщення приводів
а – з одним двигуном; б – з двома двигунами; в - багатоприводний Рис. 2.16 |
Визначимо передаточне число механічної передачі привода
|
(2.39) |
де
– число об/хв. зірочки.
Знайдемо кутову швидкість ведучої зірочки
|
(2.40) |
Отже,
|
(2.41) |
Вибираємо стандартний редуктор із передаточним числом та визначимо передаточне число гнучкої передачі (пасової або ланцюгової)
|
(2.42) |
Виконаємо перевірочні розрахунки редуктора та необхідні розрахунки гнучкої передачі відомими із курсу “Деталі машин” методами.
Підберемо стандартні муфти по діаметру вала та крутному моменту і виконаємо перевірочні розрахунки.