
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
Машини та обладнання для переміщення вантажів безперервним потоком і з певним інтервалом називають машинами безперервної дії. Вони займають ведуче місце серед підйомно-транспортного обладнання різного призначення. Характерною особливістю цих машин є те, що їх завантаження і розвантаження відбуваються без зупинки при безперервному русі робочого органу. Ці машини широко застосовуються в ремонтних цехах АТП і на автомобільних заводах при ремонті і складанні автомобілів.
Машини безперервного транспорту можна поділити на три класи: конвеєри, пневматичні та гідравлічні установки. За конструктивними ознаками робочого органу конвеєри поділяють на дві основні групи: з гнучким тяговим органом та без нього.
До конвеєрів з гнучким тяговим органом належать стрічкові та ланцюгові, а без гнучкого тягового органу – гвинтові та роликові. Конвеєри являються технологічним обладнанням при потоковому методі технічного обслуговування і при ремонті автомобілів та їх агрегатів.
На підприємствах автомобільного транспорту застосовують гаражні ланцюгові конвеєри.
За характером руху конвеєри діляться на безперервної і періодичної дії. Конвеєри безперервної дії застосовуються при щоденному обслуговуванні, а періодичної – при всіх видах обслуговування.
За способом передачі дії автомобілю гаражні конвеєри діляться на несучі, ведучі (тягнучі) та штовхаючі.
За розміщенням конвеєри бувають підвісні – над автомобілем та підлогові – під автомобілем.
Конвеєри забезпечують:
зменшення забруднення повітря робочої зони;
в процесі миття автомобіля конвеєри забезпечують сталу та потрібну (малу) швидкість руху;
рух автомобіля в процесі фарбування та сушіння після фарбування.
Несучі конвеєри використовуються в зонах щоденного обслуговування, ведучі – при ТО-1, штовхаючі – при ТО-1 і в малярних віддаленнях.
Класифікація гаражних конвеєрів наведена на рис. 2.1.
Класифікація конвеєрів
Рис. 2.1 |
Несучі конвеєри (рис. 2.2) представляють собою нескінченний (замкнутий) ланцюг, який рухається по напрямним за допомогою приводної станції. Несучі конвеєри можуть мати одну або дві ланцюгові стрічки.
Несучий конвеєр
а) б)
а – з поздовжнім розміщенням автомобіля; б – з поперечним розміщенням
Рис. 2.2 |
Автомобіль встановлюється на ланцюги конвеєра колесами або вивішується, спираючись на ланцюги переднім і заднім мостами.
Конвеєри з одним ланцюгом більш прості конструктивно і більш економічні в експлуатації. Автомобіль може встановлюватися на несучий конвеєр поздовжньо (рис. 2.2, а) або поперечно (рис. 2.2, б) його осі. Конвеєри з поперечним розміщенням автомобілів являються найбільш складними і дорогими. Вони застосовуються, як правило, в тих випадках, коли для встановлення конвеєра з поздовжнім розміщенням автомобіля в виробничому приміщенні немає достатнього місця.
Ведучі (тягнучі) конвеєри (рис. 2.2) мають нескінченний (замкнутий) ланцюг, розміщений вздовж потокової лінії обслуговування над автомобілем (рис. 2.3, а) або під автомобілем (рис. 2.3, б).
Ведучий конвеєр а) б)
а – над автомобілем; б – під автомобілем Рис. 2.3 |
Автомобіль приєднується до тягового ланцюга буксирним захватом за передній буксирний крюк і рухається на своїх колесах. В кінці лінії обслуговування захват автоматично від’єднується (розчіплюється) від автомобіля. Цей тип конвеєрів являється одноколійним з поздовжнім напрямом руху автомобіля.
Ведучі конвеєри мають обмежене застосування із-за додаткової затрати ручної праці на перенос захватів на початок лінії і приєднання (зчеплення) автомобіля. При верхньому розміщенні конвеєра перенос захватів не потрібний.
Підвісні конвеєри з верхнім розміщенням тягового ланцюга забезпечують більше переваг при обслуговуванні автомобіля і можуть встановлюватися на міжповерхових перекриттях або над підвалом.
Штовхаючі конвеєри (рис. 2.4) являються найбільш поширеними і застосовуються для переміщення автомобілів за допомогою штовхача або несучого візка. Штовхачі конвеєра передають зусилля автомобілям, впираючись в передній міст (балку) (рис. 2.4, а) або в задній міст (балку) (рис. 2.4, б).
В якості тягового органу в штовхаючих конвеєрах використовується втулково-роликовий ланцюг.
Штовхаючий конвеєр а) б)
а – з штовхачем під переднім мостом; б – з штовхачем під заднім мостом
Рис. 2.4 |