
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
2.5. Мостові крани. Призначення та будова
Мостові крани обслуговують технологічні вантажні потоки в ремонтних цехах АТП і СТО, в складальних цехах автомобільних заводів, контейнерних площадках, у відкритих і закритих складах.
Мостові крани бувають: власне мостові, консольні настінні, козлові, естакадні і кабельні.
Зоною обслуговування мостового крана є прямокутник.
Крани пересуваються по рейках, розміщених на підкранових балках на значній висоті від підлоги цеху, займають мало корисного простору і забезпечують обслуговування майже всієї його площі. Мостові крани комплектують з уніфікованих вузлів. Вони бувають з одним чи двома крановими візками. Залежно від конструкції моста крани поділяють на одно- і двобалочні.
В цехах АТП і СТО найпоширеніші однобалочні підвісні крани з мостами двотаврового перерізу та електроталями, які рухаються по підвішеному рейковому шляху до металоконструкції будівлі цеху. Електроталь пересувається по нижньому поясу моста – двотаврової балки. Підвісні крани мають значні переваги порівняно з іншими – мінімальні металомісткість і затрати на виготовлення. У механізмах пересування таких кранів застосовують візки від електроталей, що спрощує їхню компоновку та підвищує ремонтнопридатність.
Однобалочні мостові крани виготовляють вантажопідйомністю 0,25...100 т, довжина моста може досягати до 60 м. Швидкість кранів невелика – 0,5...0,8 м/с, швидкість підйому вантажу до 2 м/с, швидкість пересування візка (електроталі) 0,17...6 м/с.
Одно балочні мостові крани називають ще кран-балки. Механізмом підйому в них є електроталь з самохідним візком, яку називають електротельфером.
Будова мостових кранів зрозуміла із (рис. 1.2, а). Принципіальна схема мостового крана показана на (рис. 1.3, а).
Кран складається з головної балки (моста крана) 1 та кранового візка (електроталі) 2, який рухається по мосту. Міст крана спирається на ходові колеса 3, які встановлені на рейках 4, укладених на підкранових балках 5, або підвішених до металоконструкцій будівлі цеху. Ходові колеса приводяться в рух за допомогою механізмів приводу 6.
2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
Металоконструкція – це кістяк крана, на якому монтують крановий візок, механізми та приводи крана; від її якості залежить нормальна робота всіх елементів і крана в цілому. Тому до металоконструкції ставляться високі вимоги міцності, жорсткості та надійності при мінімальній металомісткості.
Мости зварюють із листової сталі, гнутих профілів, фасонного прокату і сталевих труб.
Оскільки в мостових кранах застосовують, в основному, мости з суцільних балок, то наведемо основні параметри їхніх конструкцій (рис. 1.17).
Головна балка мостового крана
Рис. 1.17 |
Висоту
двоступінчатої головної балки вибирають
залежно від довжини прольоту:
;
висота кінцевої балки
;
ширина головної балки
і до того ж
;
довжина скосу балки
;
товщина матеріалу балки
.
Умова стійкості конструкції моста
;
при
установлюють горизонтальні і вертикальні
ребра жорсткості.
За
критерій жорсткості приймається
статичний прогин балки
,
який залежить від режиму роботи,
класифікації крана і матеріалу. Для
балок, виготовлених із сталі
;
для балок з алюмінієвих сплавів
.
Перевірка головної балки на жорсткість заключається у визначенні максимальної стріли прогину балки і в порівнянні її з допустимою стрілою прогину згідно норм Держнаглядохоронпраці
|
(1.62) |
Прогин
головної балки від сил тяжіння вантажу
та візка
визначається:
|
(1.63) |
де
– модуль пружності матеріалу балки;
– момент
інерції перерізу балки відносно осі
.
Маса
візка
залежить від маси номінального вантажу
(вантажопідйомність)
і знаходиться в межах
.
Перевірка головної балки на згин в найбільш небезпечному перерізі проводиться по сумарному моменту згину:
|
(1.64) |
де
– момент опору перерізу балки відносно
осі
;
– сумарний момент згину;
– коефіцієнт динамічності.
Для
визначення сумарного моменту згину в
небезпечному перерізі балки побудуємо
епюри моментів згину від сил тяжіння
номінального вантажу
,
що підіймається та візка
і сили тяжіння
погонної маси балки (рис.1.20).
У
більшості випадків база візка
,
порівняно з прольотом крана
,
невелика,
.
А
тому, можна вважати, що сумарна сила
тяжіння вантажу і візка зосереджені в
найбільш небезпечному перерізі на
відстані від опори
.
Користуючись методами опору матеріалів найдемо:
|
(1.65) |
|
(1.66) |
Розрахункова схема балки
Рис. 1.18 |
При проектних розрахунках із формули (1.70) визначають необхідний момент опору перерізу балки та підбирають стандартний номер двутавра, або проектують коробчастий переріз
|
(1.67) |
де
– при ручному приводі,
– при машинному приводі.