
- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
До автоматичних вантажозахватних пристроїв належать грейфери, кліщові та фрикційні захвати, електромагнітні й вакуумні захвати.
Грейфер
(рис. 1.12) – це багатоланковий механізм,
який застосовується для захоплення,
переміщування і автоматичного
розвантажування сипких матеріалів,
труб, лісоматеріалів та інших довгомірних
вантажів, крупнокускових матеріалів,
металевої стружки. Місткість грейферів
.
За системою приводу грейфери можна поділити на одно-, двоканатні та безканатні (моторні). Піднімання здійснюється барабанною лебідкою, закривання і розкривання щелеп – спеціальним замикаючим пристроєм.
За типом привода розрізняють електричні, гідравлічні, електрогідравлічні та пневматичні грейфери.
Двоканатний грейфер (рис. 1.12, а) працює так: опускається на підйомному канаті 6, який закріплено на головці 5 грейфера від механізму 9; замикаючий канат 7 послаблений, щелепи 1 розкриті і під дією гравітаційної сили від власної маси і кінетичної енергії падіння грейфера вони занурюються в сипкий матеріал. Затим починає працювати механізм замикання 8 і за допомогою траверси 2, що піднімається, через поліспаст 4 і важелі 3 щелепи повільно сходяться, заповнюючи грейфер матеріалом; підйомний канат при цьому ослаблений. Після закривання щелеп грейфер піднімається двома синхронно працюючими лебідками 9 і 8. Завантажений грейфер переміщується до місця розвантаження; розкривання щелеп здійснюється шляхом зворотного ходу механізму 8, канат 7 послаблюється і під дією сили тяжіння вантажу грейфер розкривається.
Максимальне зусилля в замикаючому поліспасті
|
(1.40) |
де
– сила тяжіння завантаженого грейфера.
Гідравлічні грейфери застосовуються для важких вантажів, де потрібні великі зусилля захоплювання матеріалів.
Підйомні електромагніти – це зручні і економічні захвати, які застосовуються для перевантажування феромагнітних вантажів із сталі і чавуну будь-якої форми (зливки, плити, балки, металоконструкції). Вантажі притягуються й утримуються силами електромагнітної дії. Працюють ці захвати автоматично. Їхні переваги: висока продуктивність кранів, дистанційне керування.
Грейфери
а) б) в)
а, б – для сипких матеріалів; в – для довгомірних вантажів
Рис. 1.12 |
Принцип роботи вакуумних захватів полягає в тому, що в камері створюються вакуум і під дією атмосферного тиску виникає сила притягання між захватом і вантажем. Позитивні якості вакуумних захватів: зручність і швидкість захоплювання вантажів, збереження поверхні від пошкодження. Вони застосовуються для піднімання довгомірних і тонкостінних вантажів, листових кольорових металів, листового скла, фанери, плит і ін.
Тема 2. Механізми підйому та крани
2.1. Кінематичні схеми
Механізми підйому використовують для вертикального переміщування вантажів. Їх встановлюють на всіх підйомних машинах. Їхня конструкція і методи розрахунку характерні не лише для кранів загального призначення, а й для будь-якого підйомного механізму, в тому числі і спеціального призначення (лебідки, талі і ін.).
За характером приводу механізми підйому ділять на механізми з ручним приводом і механізми з приводом від двигуна.
Механізм підйому з ручним приводом зображено на (рис. 1.13, а).
Рух від рукоятки 1 або тягового колеса 1' передається через відкриті зубчасті передачі 2 на барабан 4, на який намотується канат. Вільний кінець каната, що збігає з рухомого блоку 3, закріплюють до рами. Замість каната може застосовуватися вантажний ланцюг. На першому валу механізму встановлюється ручне гальмо 5.
Момент робітника на рукоятці визначається:
|
(1.41) |
де Fр – зусилля робітника;
– довжина рукоятки;
– діаметр тягового колеса.
За типом двигунів приводи бувають електричні, гідравлічні та пневматичні (в талях). Найширше використовують канатні лебідки з електроприводом.
За типом передач механізми підйому бувають: з циліндричними, планетарними та зубчастими хвильовими редукторами.
Кінематична схема механізму підйому з електроприводом та гаковою підвіскою наведена на (рис. 1.13, б). Електродвигун 4 з’єднаний з циліндричним редуктором 1 і барабаном 7 за допомогою муфт 2 і 3. Півмуфту муфти 2 з боку редуктора виконують з гальмовим шківом, на якому встановлено колодкове гальмо. Редуктори можуть виконуватися з вихідними кінцями валів на обидва боки для різної компоновки механізмів. На барабан намотується канат поліспаста 6 з вантажозахватним пристроєм 5.
Електроталі – це компактні підйомні механізми, які застосовуються в мостових кранах, а також як самостійний стаціонарний механізм. Це економічний вид підйомних машин для внутрішньо цехової транспортної системи. Компактність електроталей досягається встановленням електродвигуна всередині канатного барабана та співвісного редуктора. Діаметр барабана вибирають конструктивно з умов розташування в ньому спеціального двигуна, а також залежно від діаметра каната. Конструкція електроталей уніфікована і складається з окремих вузлів-блоків, що полегшує їх виготовлення та підвищує якість.
Електроталь (рис. 1.13, в) має таку конструкцію. У нарізному барабані 8 вмонтовано електродвигун 4, до якого струм підводиться щітками через кільцевий струмознімач; двоступінчастий співвісний редуктор 7 має дві пари циліндричних зубчастих коліс. Вали редукторів і двигуна з’єднані зубчастою втулкою 2. Барабан обертається від веденого зубчастого колеса редуктора через зубчасту муфту 3. Порожнина редуктора відділена від двигуна манжетним ущільнювачем. Зубчасті колеса занурюються в мастильну ванну. Редуктор обдувається повітряним потоком, який утворюється відцентровим вентилятором, прикріпленим до гальмівного шківа. Для більшої безпеки роботи передбачено два гальма. На швидкохідному валу редуктора встановлено колодкове стопорне гальмо 1 з довго ходовим електромагнітом закритого типу. Друге гальмо вантажоупорного типу використовується для опускання вантажу. Гальмовий диск 5 і храповик установлені на проміжному валу редуктора 6. Диски виготовлені з фрикційних матеріалів. З іншого боку барабана розміщено шафу 9 з електроапаратурою, яку можна вважати противагою редуктора.
Механізми підйому а) б)
в) г)
а – з ручним приводом; б – з електроприводом; в – електроталі; г – механізм пересування електроталі
Рис. 1.13 |
Ходова частина електроталі складається з приводного і неприводного шарнірних візків, з’єднаних траверсою, до якої прикріплено її корпус. Кінематична схема механізму пересування приводного візка показана на (рис. 1.13, г). Привод складається з короткозамкненого асинхронного електродвигуна фланцевого типу і редуктора, який надає руху двом конічним коткам.