- •33. Поняття матеріалістичного виробництва…….
- •Поняття суспільства і закономірності його розвитку.
- •29 Шляхи виходу з екологічної кризи. Науков. –тех. Прогр. І екологія.
- •Проблема взаємовідносин в системі “Людина—Природа—Цивілізація” належить до вічних філософських проблем.
- •35 . Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.
Поняття суспільства і закономірності його розвитку.
Суспільство – це форма людського буття. Людина в своєму житті реалізується як індивід тільки у взаємодії, спілкуванні з іншими людьми в процесі діяльності. Певна сукупність людей у їх взаємодії та діяльності і є суспільство. Суспільство складається з індивідів, але діє як єдине ціле, хоча включає певні соціальні групи. Проте не всяка сукупність людей є суспільство.
Суспільство – форма суспільної життєдіяльності великої сукупності людей, якій властиві певні взаємовідносини, власний рівень економічного, соціального і духовного розвитку, виробництва, споживання, культури, знань, свідомості, а також свої звичаї, традиції, норми моралі, система цінностей.
Суспільство завжди існує в певному природному середовищі. Але проблеми співіснування, взаємовідносин природи і суспільства дуже складні.
Одним із проявів соціальності (політичності) людини являється початкова нерівність здібностей людини і звідси виникає природне відрізнення функцій та соціальних ролей людей. Продовження цієї ідеї можна знайти у Гоббса і Руссо. Для них характерне уявлення про те, що люди під тиском обставин повинні передавати суспільству контроль над своїми діями, відрікаючись від особистої свободи.
Суспільство постає як особлива вища ступінь розвитку живих систем, яка виявляється в функціонуванні і розвитку соціальних організацій, інститутів, груп, рухів соціальних класів та інших соціальних процесів. У вузькому розумінні суспільство - це конкретний тип соціальної системи (капіталізм, феодалізм, рабовласництво), а також визначений соціальний організм, що належить до такого типу (японський феодалізм, радянський соціалізм), чи визначена форма соціальних відносин (у Гегеля суспільство протиставляється державі, у Аристотеля суспільство зливається з державою). Існує значна кількість теоретичних моделей суспільства: натуралістична (Аристотель), громадянська (Гоббса - Руссо - Гегеля) та ін. В філософському контексті суспільство розглядається як зв'язок чи система людей, затверджуючих і реалізуючих свої позиції, установки, інтереси. В зв'язку з цим історично зрозуміло, що особисті якості людей виявляються не рівномірно, в різні епохи співвідношення безпосередньо-особистого і безпосередньо - колективного буття людей помітно відрізнялось. Проте слід підкреслити, що не тільки колективність, але й особистісність є соціальними формами буття людей.
Суспільство – форма людського буття, де людина може реалізувати свої здібності (на одинці не може), тому виникає суспільство – сукупність людей. Хоч суспільство і єдине ціле, а складається з окремих індивідів. Не будь-яку групу можна назвати суспільством, тільки певну сукупність. Суспільство – велика сукупність людей, якій властиві певні взаємовідносини, власний рівень економічного і духовного розвитку виробництва і споживання, культури, знань, свідомості, а також звичаї традиції, норми моралі. Суспільство існує в певних природних умовах. Залежність суспільства від природних умов не завжди однакова. Коли залежність стає <, то з’являється інша небезпека – екологія. В наш час виникла екологічна загроза і тільки людина має вплив на екологію і може врятувати людство від забруднення. Зараз дуже багато бідних людей на Землі. 1 млрд. в скрутному становищі., 4 млрд. – середняки. Моделі суспільства: 1) натуралістичні моделі – все в суспільстві відбувається так само як і в природі. 2) розвиток суспільства залежить від свідомості людей. 3) матеріалістична модель – автор Маркс, суть: розвиток суспільства відбувається за об’єктивними законами розвитку, які люди не можуть ні змінити (невблаганні закони). Після Маркса всі стали жити за законами Маркса. Це велика помилка.
Від інтелекту залежить розвиток техніки і суспільства. Все спочатку формується в свідомості людини, а потім вже створюється техніка.