13.Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування.

На сьогодні найбільш високорозвиненою і досканалою формою розвитку регіональних валютних угруповань є Економічний і валютний союз європейських країн (ЕВС). Створення ЕВС європейських країн є об’єктивним наслідком розвитку інтеграційних процесів. Причинами створення були: по-перше, високі втрати обміну національних валют, які становили 0,1% у великих міжбанківських операціях, 2-3% при переказах між підприємствами і 5-25% при обміні банкнот. По-друге, це посилення взаємозалежності держав-членів ЄС, крім того єдність географічних умов, спільних історичних, релігійних, культурних і торговельних традицій. По-третє, необхідність здійснювати єдину макроекономічну політику та економічні реформи у країнах ЄС в однакові терміни. Крім того, причиною було те, що ЄС почав поступово втрачати конкурентні позиції на світовому ринку внаслідок високої вартості робочої сили та нижчого рівня розвитку технологічних і наукових досліджень порівняно з США та Японією. Шлях до створення ЕВС і запровадження єдиної грошової одиниці євро був складним і тривалим. Перший крок створення відбулася у 1969 році на саміті в Гаазі. На цьому саміті було поставлене питання про “подальшу координацію економічних політик та монетарну кооперацію”. Вподальшому всі пропозиції були втілені у “Плані Вернера” (П’єр Вернер – прем’єр міністр Люксембургу). Але криза серпня 1971 року (пов’язана з неконвертованістю долара в золото) та криза 1972 року (зростання цін на паливо) були серйозним кроком, який відклав проект ЕВС. Другий крок – це створена у 1979 році Європейська Валютна Система (ЄВС), метою якої було досягнення економічної інтеграції, створення зони європейської стабільності із власною валютою, захист “Спільного ринку” від експансії долара. Успішне функціонування ЄВС створило необхідні передумови для формування Економічного і валютного союзу (ЕВС). Третій крок – це саміт 1989 року у Гановері. Таким чином, голови держав і урядів вирішили створити Комітет, завданням якого було планування етапів та конкретних дій для досягнення ЕВС. Комітет Делора (від прізвища президента Європейської Комісії), підготував доповідь, у якій містилися пропозиції щодо економічної та валютної інтеграції. Доповідь Делора передбачала 3 етапи створення ЕВС. На основі “плану Делора” була розроблена Маастріхтська угода про ЄС яка передбачала поетапне формування валютно-економічного союзу. Положеннями Маастрихтського договору визначено:

• критерії, які повинні виконати держави-члени ЄС для входження до ЕВС,

• реалізацію національних фіскальних політик,

• принципи роботи Європейського Центрального Банку,

• графік створення ЕВС,

• процедури прийняття рішень інституціями Співтовариства .

Перший етап – підготовчий. (1990-1993 р.р.)Розпочався із введення в силу в липні 1990 року Директиви про повну лібералізацію руху капіталу. Головна мета на цьому етапі полягала в якомога більшому зближенні економічних політик та тісній співпраці між центральними банками. Другий етап – організаційний.(1994-1998р.р.) На другому етапі країни зобов'язалися координувати грошову та макроекономічну політику. При цьому було запроваджено жорсткий обмінний курс європеських валют і створено Європейський валютний інститут (ЄВІ) як попередник Європейського Центрального банку. Третій етап – заключний. (1999 - прожовжується) почався з моменту введення євро в безготівковий обіг. З 1 січня 1999 року почали фіксувати валютні курси євро до національних валют країн ЄС, а також відносно інших валют світу. Почала здійснюватися єдина грошово-кредитна та валютна політика.