71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.

Основними суб’єктами міжн банк справи сьогодні є транснац банки (ТНБ) — головна організаційна форма транснаціонального банківського капіталу. ТНБ - це різновид міжн кредитно-фін орг.-ї універсального типу, більша частина капіталу якої — нац.-на, з широко розгалуженою мережею нац та закорд підрозділів, чия діяльність сприяє посиленню міжн зв’язків фін капіталу і взаємодії нац економік. Транснац банк капітал — це сук грош капіталів, залучених транснац банками для кредитно-розрах та інших операцій у різних країнах світу з метою отримання найбільшого прибутку. Осн принципи діяльності ТНБ: 1.струнку організаційну структуру, яка має сприяти проведенню банк політики на вн і зовн ринках; 2. застосування наукового менеджменту; 3.соц відповідальність банку за свої справи; 4. Довгостр планування, яке підтримує впевненість акціонерів у майб банку; 5. якісне виконання своїх функцій, зосередження уваги на своїх клієнтах, забезп їх необх послугами; 6. розширення обсягів експансії банк капіталу; 7.поєднання децентраліз упр-ня службовцями бан­к групи і відповідальності за свою діяльність кожного підрозділу, кожної структурної ланки, кожного банк працівника; 8.мат стимулювання підвищення якості роботи. Осн функції ТНБ: 1. фін, консультативне й інф обслуговування ТНК усіх нефін секторів ек-ки у своїй країні й за кор­доном; 2.кредитування держав; 3. обслуговування ринку євровалют; 4. участь у фін-ні діяльності міжн кредитно-фін організацій; 5. Фін-ня іпотек; 6. розрахункове обслуг-ня нас; 7. інформаційний бізнес; 8. обслуговування ринку ц.п. Виконання цих функ­цій сприяє прискоренню обігу капіталу, зб масштабів зовн торгівлі, поширенню науково-техн досягнень, передової банк технології, вирівнюванню плат балансів країн, надходженню додаткових грош ресурсів у країну.

72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою.

ТНК – це 1) підп-ва, що обєднує юр особи будь-яких орг.-правових форм і видів дія-ті у 2 чи більше країнах, проводить координуючу політику і втілює в життя аг стратегію через 1 або більше центрів прийняття рішень. 2) група компаній прив, держ, зміш форм власності,що знах в різних країнах. При цьому одні чи більш з цих компаній може суттєво впливати на дія-ть інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. Існують фінанси ТНК – застосування різном ек прийомів для досягнення макс доходу корпорації або заг вартості капіталу, кладеного в справи, тобто отримання макс прибутків за мфнім ризиків. Отже, це система грош відносин, що виник у процесі госп дія-ті і необх-х для форм-ня і викор-ня капіталу, доходів і грош фондів. Наголос в суч фінансах ТНК – на пошук шляхів ефект викор ресурсів, на інв.-ня коштів в проекти і активи, що приносять високі доходи за найменш ризику. Ф-ї фінансів ТНК: 1) Форм-ня капіталу, доходів, грош фондів для здійснення безперервності процесу відтворення 2) викор-ня капіталу, доходів та грош фондів на цілі, передбачені фін планом корпорації. 3) Контроль за дотриманням вартісних і мат-речових пропорцій при викор-ні і утворенні доходів корпорацій і її підрозділів. Управління фінансами ТНК –вироблення політики щодо форм-ня капіталу корпорацій та його підрозділів, прийняття рішення відповідно до цієї політики; планування фін дія-ті, складання і аналіз фін звітності; орг.-я контролю ща виконанням рішень; це система принципів, методів, засобів та форм організації грош відносин. Розподіл потоків або переказування кредитно-фінансових ресурсів з однієї країни в іншу визначається як «упр-ня грош переказами» чи «міжн система упр-ня готівкою». Сутність - ТНК організовує грош потоки всередині сис-ми таким чином, щоб максимально знизити податки, втрати від незалежної кон'юнктури, значної інфляції, зниж. курсу валюти. Основні канали переміщення засобів у середині ТНК, що виділяються у межах міжнар. сис-ми упр-ня готівкою: 1)пряме переказування к-лу; 2)переказування дивідендів; 3)плата за послуги (упр-ські, науково-дослідницькі та ін.); 4)плата за ліцензії; 5)трансфертні ціни; 6)внутрішньо фірмові кредити; страхування. Упр-ня потоками готівки передбач. 1)визначення потреб сис-ми ТНК та її підрозділів у грош. коштах, 2)вибір методів централізації грош. коштів та оптимальне використ. їх. Глобальне упр-ня готівкою ускладнюється держ. обмеженнями на переміщення фін. коштів, незбігом темпів інфляції та коливаннями вал. курсів. Сис-ма ТНК спрямовує зайві кошти одиницям, що мають у них потребу, керуючись певними обмеженнями: •аналіз податк. структури; •аналіз стану фін. ринків; •необх. контрол-ти вал., регіональні (пол.. ти ек.) і фін. ризики. ТНК спрямовує кошти дочірнім п-вам компанії, які їх потребують із заг фонду сис-ми, якщо це не загрожує зайвим валютним ризиком. Регіональний ризик можна знизити завдяки отриманню позик у місцевих банках, навіть якщо це передб. надмірні витрати. Фірма може намагатися мінімізувати розмір своїх світових податкових платежів, які обмежують перекази прибутку від однієї одиниці системи до іншої за умови існування низьких податк. ставок. Перекази можуть набувати форми: •дивідендів; •виплати позик; •% і нагород; •коштів, отриманих у результаті встановлення стратегії трансфертних цін.