56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типи.

Згідно класифікації Міжн фін корпорації залежно від рівня розвитку ринку акцій до групи ринків, що форм-ся (emerging markets) нал 77 країн світу (до групи розинен-24). З цією групою країн пов'язані найбільш суттєві зміни на св фонд ринку в 1980—1990-ті роки. Майже за 6-7 рр фондові ринки деяких держав, що розвив, Лат Америки та Азії досягли рівня розвитку фондових ринків деяких країн Європи. Групи країн з ринками, що форм-ся: 1)ринки деяких країн цієї групи (Бразилія, Китай, Корея, Мексика, Малайзія, Тайвань) за масштабами перевищують ринки розв-х країн, водночас у групу входять країни з ринком невеликого розміру (Угорщина, Чехія, Маврикій та Кіпр); 2)у групі є ринки як з високим (Греція, Польща), так і з низьким (Нігерія, Пакистан) ступенями прозорості; 3)деякі ринки функціонують протягом більш ніж 100 р (Індія, ринки країн Лат Америки), інші — трохи більше 10 років (країни Сх та Центр Європи, країни СНД). Спільна риса країн групи ринків, що форм-ся, — високе значення волатильності фондових ринків та їх залежність від зовн фін ресурсів. Чим більш зрілими є ринки, що форм-ся, тим вони стійкіші і тим менший рівень ринкового ризику вони відчувають у довгостр перспективі. Відповідно, меншим є і спад на таких ринках у період значних скорочень попиту міжн інвесторів на ц.п., що на них обертаються. На багатьох ринках, що форм-ся, рідко здійсн операції з ц.п. лістингових компаній. Крім того, в обіг потрапляє, в осн-му, менша половина акцій. Натомість, тенденція екстремальної концентрації власності на аукціон капітали, що перешкоджають форм-ню ліквідного ринку акцій, спостер в Угор, Польщі, Чехії та СНД. Проте, більша частка ринку, як правило, припадає на незначну кількість компаній. У групі фондових ринків, що формуються, у довгостр періоді можна виділити:• ринки, що втрачають власну ринкову нішу (частку в сук обсязі інвест ресурсів, що залучаються) відносно інших ринків (Тайвань, Півда Корея, а в останні роки і Малайзія);• ринки, що поступово збільшують ринкову нішу (Бразилія, Індія);• ринки, котрі швидко збільшують свою ринкову нішу (Індонезія, Китай, Тур, Мексика). Група ринків, що форм-ся, хар-ся більш високим значенням волатильності та ринкового ризику, ніж розвинені ринки. Тому важливим є регіональне групування ризиків: ринки країн Лат Амер, Центр і Сх Європи є більш зрілими, ніж ринки Півд-Сх Азії та СНД. Серед ринків, що форм-ся, утв-ся група країн, які хар-ся високим значенням ринк ризику (Індонезія, Таїланд, Малайзія, певною мірою країни СНД, Тур, Філіппіни).

57. Роль золота у міжн валютних відносинах.

Історично золото та срібло виконували функцію світових грошей. Паризька валютна система закріпила цю роль тільки за золотом. Але після Другої світової війни, коли зріс валютно-економічний потенціал США, розгорнулася боротьба за панування долара над золотом. 15 серпня 1971 р. США наклали „золоте ембарго” на розмін доларів, у 1976 році офіційно почався процес демонетизації золота згідно Кінгстонської угоди, ратифікований у 1978 р. Отже, золото вийшло з грошового і валютного обігу і осіло в скарбах. На сьогодні операції з ним відбуваються на особливих ринках. Але питання щодо їх ролі як грошей залишається спірним. Основні зміни ролі золота: 1) Золото перестало прямо обмінюватися на товари та послуги, перестали встановлюватися золоті ціни – кредитні гроші посунули золото. На сьогодні золото виступає нерозмінними кредитними грошима і зосереджене на ринках їх фактичного обміну.2) Через те, що золото не може автоматично переходити із скарбів в обіг і навпаки, скарби перестали виконувати роль стихійного регулятора грошового обігу. На сьогодні капітал вкладається в золото з метою збереження своєї реальної цінності в умовах інфляції і вал кризи. Обсяг офіц золотих запасів, зосереджений в центр банках, відображає валютно-фінансові позиції країни і є одним із показників її платоспроможності.3) Зміна функції золота як світових грошей – на сьогодні відпала необхідність його прямого використання при міжн розрахунках. Роль золота у міжн розрахунках: 1) держави підтримують золоті резерви на випадок політичних, економічних або воєнних ускладнень; 2) Держави періодично продають частину золота для поповнення вал резервів і проплати зовнішніх боргів або покриття дефіциту; 3) ЄВС основана на частковому використанні золота в операціях між центр банками.