- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі: процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 2. Біологічна очистка.
- •Тема 3. Фізико-хімічна очистка.
- •Тема 4. Глибока очистка (доочистка) стічних вод.
- •Тема 5. Загальноміські очисні споруди.
- •Тема 6. Очисні споруди малих населених пунктів.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади.
- •7.2. Осади виробничих стічних вод.
- •Тема 8. Охорона вод при видобутку корисних копалин.
- •Тема 1. Прибережні водоохоронні зони.
- •Тема 2. Охорона вод при зрошенні сільськогосподарських угідь.
- •Тема 3. Охорона вод на тваринницьких комплексах.
- •Тема 4. Рибогосподарські водні об’єкти.
- •Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
- •Тема 1. Правовий розподіл морської акваторії.
- •Тема 2. Охорона моря при судноплавстві.
- •Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
- •Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
- •Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
- •Тема 6. Морські аварії.
- •Тема 7. Охорона і використання Чорного моря.
- •Список літератури
- •Навчальне видання
Тема 9. Шкідливі дії вод.
До шкідливих дій вод відносяться явища і процеси, які відбуваються при прямій або побічній участі вод і наносять збиток навколишньому середовищу, населенню або господарським об’єктам.
Шкідливими діями вод є:
повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;
аварії гідротехнічних споруд;
руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;
заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, створення ставків та водосховищ, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем тощо;
селеві потоки;
затоплення і підтоплення земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консервації;
водна ерозія ґрунтів;
утворення ярів, зсувів, карстових воронок тощо.
До шкідливих дій вод можуть бути також віднесені аварійні, навмисні або непередбачені забруднення водних об’єктів, що призвели до замору риби або необхідності припинення водопостачання з цих водних об’єктів.
Державні та місцеві органи влади, господарчі об’єкти приймають відповідні заходи щодо попередження шкідливих дій вод, а у разі, що таке відбулося, негайно інформують населення і розпочинають ліквідацію наслідків стихійного лиха або аварії.
Розглянемо основні заходи щодо попередження та запобігання шкідливих дій вод.
Основним заходом щодо попередження руйнівних наслідків повеней є будівництво водосховищ. Менш кардинальним, але й менш витратним заходом є підвищення берегів у понижених місцях шляхом будівництва захисних дамб.
Аварії гідротехнічних споруд відбуваються внаслідок розмиву греблі (дамби) або порушення її контакту з підвалинами.
Руйнування та розмив греблі може статися при землетрусах, надмірних повенях, внаслідок фільтрації води крізь греблю, старіння матеріалів, похибок при проектуванні, а також при терактах або бомбардуванні.
Ймовірність аварій сучасних гребель оцінюється як 1:1000.
Основним заходом протидії аваріям вважається постійний контроль та оцінка стану гідротехнічних споруд і дотримання правил експлуатації гідровузлів.
Захист берегів та дамб від хвильового розмиву здійснюється за допомогою залізобетонних конструкцій, кам’яного накиду, фашин, деревинно-чагарникових насаджень.
Система горизонтального та вертикального дренажу є надійним захистом проти підтоплення та заболочування території.
Засолення земель можна уникнути, якщо не використовувати для зрошення надмірно мінералізованої води, а також системою сівозмін з включенням галофільних культур.
Людство здобуло урок з чисельних руйнувань та жертв, викликаних селями. На шляху сельових потоків збудовані міцні дамби, які перехоплюють сель і залишають його в так званій «сельовій кишені».
По закінченню експлуатації родовищ корисних копалин слід організувати відведення шахтних і кар’єрних вод, а при необхідності із відповідним очищенням.
Комплекс протиерозійних заходів, який включає створення полезахисних смуг, оранка ґрунтів поперек ухилу, закріплення витоків ярів, сприяє протидії ґрунтової ерозії та розвинення яруг.
На кожному підприємстві та об’єкті розроблено план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації.
Контрольні питання до ЗМ 3.1.
Принципи та засоби регулювання річкового стоку.
Сезонне, річне та багаторічне регулювання річкового стоку.
Руслові і заплавні водосховища.
Переваги регулювання річкового стоку.
Негативні наслідки регулювання річкового стоку.
Компенсаційні заходи щодо подолання негативних наслідків при створенні водосховищ.
Захист узбережжя водосховищ від руйнування.
Попередження підтоплення прилеглої території при створенні водосховищ.
Засоби попередження повеней.
Підготовка ложа водосховища.
Комплексне використання водосховищ.
Дніпровський каскад водосховищ.
Дніпрогес і Дніпровське водосховище.
Каховське водосховище.
Кременчуцьке водосховище.
Дніпродзержинське водосховище.
Київське водосховище і Київська ГАЕС.
Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
Басейновий принцип управління водними ресурсами.
Кримський канал.
Канал Дніпро – Донбас.
Канал Сіверський Донець – Донбас.
Канал Дніпро – Кривий Ріг.
Канал Дніпро – Інгулець.
Шкідлива дія вод.
Попередження і подолання шкідливої дії вод.
ЗМ 3.2. Раціональне використання вод у господарській діяльності