
- •Радіоактивне забруднення природного середовища і його моніторинг
- •7.1. Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •7.1. Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •7.2. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання
- •7.3. Методи радіаційного контролю
- •Питому активність розраховують за формулою:
- •7.4. Обстеження забруднених сільськогосподарських угідь і об'єктів ветеринарного нагляду
- •2 Отриманий результат перемножують на 37.
- •Запитання. Завдання
7.3. Методи радіаційного контролю
Достовірність і точність отриманої у процесі радіологічного контролю інформації забезпечує його системність. Система радіаційного контролю передбачає виконання таких послідовних етапів: вимірювання рівня радіації на місцевості (польова радіометрія, дозиметрія), відбір проб і підготовку їх до дослідження, визначення радіоактивності експресними методами, радіохімічний розподіл радіонуклідів, радіометрію виділених радіонуклідів, розрахунок активності. Методи радіаційного контролю поділяють на радіометричні, радіохімічні, спектрометричні. Як правило, використовують перші дві групи методів.
Радіометричні методи. До них належать польова радіометрія і дозиметрія, експресне визначення радіоактивності, радіометрія золи, радіохімічних препаратів.
Польова радіометрія і дозиметрія є першим етапом радіаційного контролю та моніторингу довкілля і об'єктів народного господарства, який передбачає отримання даних про радіоактивний фон та рівень радіоактивності середовища (сумарну інтенсивність саморозпаду радіоактивних елементів у середовищі, зумовлену природним фоном радіоактивності та радіоактивним забрудненням). Якщо польову радіометрію і дозиметрію проводять у звичайних умовах, можна одержати інформацію про рівень природного радіоактивного фону. Метод дає змогу вчасно виявити випадки підвищення рівня радіації та прийняти екстрені рішення про захист населення. Польова радіометрія і дозиметрія є основними методами контролювання радіоактивного забруднення продукції сільського господарства.
Спосіб, у який здійснюють польову радіометрію і дозиметрію, залежить від абсолютних величин радіації та розмірів площі, яку необхідно обстежити. Якщо площа обстеження мала, вимірювання можуть проводити дозиметристи без допоміжного транспорту. При обстеженні великих територій використовують спеціальні автомобілі, у яких змонтовані необхідні прилади (автозйомка). За необхідності вдаються до аерозйомки.
Експресні методи радіаційного контролю використовують для отримання оперативної інформації про ступінь радіоактивного забруднення об'єктів зовнішнього середовища, народного господарства.
Експресметод визначення питомої і об'ємної активності гаммавипромінюючих радіонуклідів у воді, продуктах харчування, продукції рослинництва та тваринництва ґрунтується на вимірюванні з допомогою приладу СРП6801 потужності дози випромінювання від чисто вимитих і подрібнених проб масою 0,7 кг, які розміщені в літровій банці або посудині Марінеллі, і перерахунку її в одиниці активності за формулою:
g = N0K, (8.1)
де ц - питома активність проби, Бк/кг; А/0 - потужність дози опромінення проби без фону (мкР/год); К - коефіцієнт перерахунку.
Методику можна застосовувати при рівні радіоактивного забруднення 2 • 103-4 • 104Бк/л (кг).
Експресметод визначення питомої і об'ємної активності бетавипромінюючих радіонуклідів ґрунтується на вимірюванні швидкості зчитування частинок з «товстошарових» препаратів з наступним розрахунком активності за формулою:
g=(NNt)/P, (8.2)
де g - питома активність проби, Бк/кг; N - швидкість зчитування частинок проби з фоном імп/с; Л/^, - швидкість зчитування частинок фону, імп/с; Р - чутливість радіометра.
Межа похибки вимірювання в обох випадках становить 50 % . Для проведення вимірювань використовують радіометри КРК1, РУБ01П, «Бета». Подрібненою пробою заповнюють кювету і вимірюють швидкість зчитування за період не більший 1000 с. Методика може бути застосована при вмісті радіоактивних речовин в пробах не менше 37 Бк/кг.
За малої концентрації радіонуклідів в пробах сумарну бетаактивність проби визначають по зольному залишку. Щоб збільшити концентрацію радіонуклідів в пробах, їх спалюють та озолюють. Золу розтирають в дрібний порошок, наносять на стандартну підніжку 200-300 мг золи, рівномірно розподіляють і вимірюють швидкість відліку стаціонарним радіометром.