- •1.Підприємство як субєкт господарювання: Визначення , мета та напрямки діяльності. Правові основи діяльності.
- •2. Продуктивність праці як показник ефективності виробництва. Методи обчислення виробітку і трудомісткості.
- •3. Класифікація підприємств за різними ознаками. Види підприємств.
- •4. Структура пі-ва та її види. Виробнича структура під-ва.
- •5.Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •6.Персонал підпр-а, його склад та струк-ра. Основні чинники, що впливають на структуру.
- •7.Планування чисельності працівників на підприємстві. Планові показники та їх обчислення.
- •8.Ремонт основних засобів, види ремонту та їх сутність.
- •10.Основні засоби : поняття, характерні ознаки
- •11.Облік та оцінювання основних фондів. Види і суть оцінок.
- •13. Показники еф викор оз та вп
- •Узагальнюючі показники
- •14. Виробничі потужності (вп): визначення, види, чинники, що впливають
- •15. Поняття, склад та структура оборотних фондів та фондів обігу підприємства.
- •16.Життєвий цикл підприємства, етапи життєвого циклу підприємства.
- •21. Системи амортизації, їх суть. Методи амортизації
- •19.Управління підприємством.Принципи управління підприємством
- •1) Принцип повноважень,
- •7)Гнучкість
- •20. Методи управління.
- •21. Функції управління.
- •Типи організаційної структури управління підприємством.
- •26. Розширене відтворення оз
- •28. Немат рес(нр): поняття, види, їх х-ка.
- •29. Нематеріальні активи: визначення, види.
- •30. Визначення, оцінка та амортизація Нематеріальних Активів.
- •33. Оборотні кошти: сутність та структура.
- •34Способи орг-ї вироб. Процесу
- •38. Планування
- •39.Стратегічне планування
- •40.Тактичне планування
- •41. Бізнес-план
- •43. Продукція підприємства.
- •45. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
- •46. Структура заробітної плати.
- •47. Тарифна і нетарифна с-ма оплати праці.
- •48. Фонд оплати праці, його складові. Визначення середньої з.П. Та середнього доходу.
- •52.Стандартизація та сертифікація продукції. Стандарти, сфера їх застосування.
- •53. Витрати підприємства. Класифікація витрат.
- •54.Собівартість продукції: визначення і види.
- •55.Кошторис вир-ва, його призначення. Класифіація витрат за економічними елементами.
- •56.Калькуляція продукції, визначення та призначення калькуляції. Класифікація витрат за статтями.
- •57.Ціна: поняття, роль, функції.
- •58.Методологія ціноутворення.
- •59.Дохід підприємства, чинники, що впливають.
- •60.Прибуток: визначення, види та їх обчислення.
- •Розподіл прибутку
- •61. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •62.Рентабельність та її види.
- •63.Господарські товариства, їх характеристика
- •64. Державне регулювання цін
64. Державне регулювання цін
Найефективніше свої регулювальні функції ціна може виконувати лише тоді, коли вона формується під впливом ринкових чинників. Однак практика свідчить, що вільна ціна не спроможна враховувати всі цілі соціально-економічного розвитку країни і тому не може універсально регулювати економічні процеси. Так, стимулювальний вплив вільних цін на економіку може забезпечуватися лише за умов зрілого ринку, де існує обмежена діяльність монополій, панує вільна конкуренція, ефективно функціонує вся ринкова інфраструктура.
За браком таких умов вільне ціноутворення впливає негативно – викликає спад виробництва, безробіття, інфляцію.
Державне регулювання цін – це діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення цінової лібералізації, державного регулювання цін (тарифів) на окремі види товарів і здійснення контролю за їх утриманням.
Втручання держави в ціноутворення здійснюється в трьох основних формах: обмеження рівня ціни, запровадження податкових платежів для вилучення частки доходів у виробників і споживачів, державна підтримка цін через дотації. Перелічені форми втручання здійснюють за допомогою різноманітних методів державного регулювання цін, які можна об'єднати у дві групи: прямі та непрямі.
Пряме регулювання зазвичай переважає на початковому етапі створення ринку, коли в економіці виникає кризова ситуація. До прямих методів регулювання належать:
встановлення фіксованих (твердих) цін на найважливіші товари та послуги;застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення;декларування зміни цін (одержання дозволу у відповідних органах);заморожування (блокування) цін на певний період;впровадження граничних рівнів посередницько-збутових націнок і торгівельних надбавок;укладання договорів про ціни між державою та підприємствами.
Непрямі методи державного регулювання цін переважають на етапі зрілого ринку, коли регульований потенціал ринкового механізму реалізується повністю. За допомогою цих методів держава не диктує порядок чи способи визначення цін, а лише регулює поведінку суб'єктів, які беруть участь у процесі ціноутворення.
До основних непрямих методів регулювання цін належать:
застосування граничних нормативів рентабельності;зміна рівнів і диференціація ставок товарних податків;пільгове оподаткування та кредитування;диференціація ставок ввізного мита.