43. Продукція підприємства.

Продукція – матеріальний результат роботи підприємства (продукти, роботи, послуги).

Всю продукцію, що виготовляється можна поділити на 2 групи:

• Засоби виробництва (продукція виробничого призначення)

• Предмети народного споживання (продовольчі, напродовольчі).

Основні вимірники обсягу випуску продукції:

• Натуральні (шт., м, кг, л). Деякі види продукції мають 2 натуральні вимірники.

• Вартісні

Товарна продукція (до складу включають: готову продукцію, ремонтні роботи, капітальний ремонт підприємства, напівфабрикати і запчастини для реалізації на сторону, витрати з освоєння нової техніки, капітальне будівництво обєктів соціальної інфраструктури, тара, яка не входить в готову ціну виробництва ).

Валова (вкл. Всю продукцію у вартісному виразі незалежно від ступеня її готовності. ВП=ТП+(ЗНВп-ЗНВк)+(Іп-Ік)+Мзам. (І-вартість інструментів для власних потреб, Мзам – матеріальні ресурси замовлені).

Реалізована (відчуження права власності, продукція, відвантажена споживачеві, за яку надійшли кошти на рахунок. РП=ТП+(ГПп-ГПк))

Чиста (ЧП= ТП-(М+А), М – матеріальні витрати на в-во продукції, А – сума амортизаційних відрахувань на період).

Умовно-чиста (УЧП=ЧП+А).

45. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.

Матеріально-технічним забезпеченням на п-ві займається відділ постачання або відділ МТЗ – матеріально-технічного забезпечення.

Склад відділу МТЗ:

• Групи планування;

• Групи матеріальні;

• Групи комплектації;

• Диспетчерська група.

Функції відділу МТЗ.

1. Разом з плановим відділом визначають скільки і яких необхідно матеріалів.

2. Пошуки постачальників та укладання з ними договорів, матеріалів, сировини. Договори на сировину та матеріали укладаються тоді, коли п-ву потрібні великі обсяги сировини, матеріалів, палива, що мають надходити постійно.

3. Організація поставок сировини та матеріалів на п-во.

4. Вантажно-розвантажувальні роботи спільно із складськими господарствами.

5. Регулювання запасів.

Матеріально-технічне забезпечення робочих місць.

Робочі місця можуть забезпечуватися сировиною, матеріалами, інструментами двома способами:

1. Централізовано – в цехах є камори, комірник замовляє в певні терміни в центральні склади необхідну к-ть сировини та матеріалів, отримує їх і потім роздає на робочих місцях.

2. Децентралізовано – сировина та матеріали на робочі місця надходять відразу від постачальника до робочого місця.

Більш ефективний децентралізований метод.

Методи регулювання запасів:

Стандартних поставок – надходження ресурсів у встановленому обсязі.

Стандартних інтервалів – надходження партії через стандартні проміжки часу.МАХ-МІN – запаси поставляється до рівня не нижче мінімальної величини, а після надходження чергової партії обсяг мат., ресурсів не повинен бути більшим за встановлену максимальну величину. При застосуванні даного методу розраховується оптимальна партія.

46. Структура заробітної плати.

Структура – це співвідношення окремих складових елементів до загального обсягу. З/п складається з таких частин:

Основна з/п – це винагорода, що виплачується працівнику відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку). Виплачується у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова з/п – винагорода понад встановлені норми, за трудові успіхи, особливі умови праці (доплати, надбавки, премії).

Інші заохочення – виплати у формі винагороди. Інші виплати не передбачені чинним законодавством. . Форми оплати праці. Участь працівників у прибутках. Ф-ми і сис-ми – це механізм визначення з/п в залежності від кількості і якості праці працівників, основні форми: Відрядна – заробіток працівника обчислюється згідно кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та розцінки за одиницю продукції (робіт, послуг). Особливістю цієї форми є можливість кількісно порахувати результати праці. В свою чергу відрядна форма має 5 систем оплати праці: 1. Пряма відрядна – розцінка за одиницю множиться на кіль-ть виробленої прод (виконаних робіт, наданих послуг). 2. Відрядно-преміальна – це пряма відрядна+премії. 3. Відрядно-прогресивна – пряма відрядна в межах норми+продукція, що виконується понад норму за зростаючими розцінками. 4. Відрядно-акордна – колективу (бригаді) визначається обсяг робіт, термін виконання та винагорода без розподілу винагороди за кожним працівником. 5. Непряма відрядна – застосовується для оплати праці працівників, що обслуговують відрядників. Їх кінцевий заробіток залежить від заробітку відрядників. Почасова – це заробіток, який обчислюється згідно кількості відпрацьованого часу та рівня кваліфікації працівників. Ця форма має 3 системи оплати праці: 1. Проста почасова – тарифна ставка * кількість відпрацьованих годин або це місячний оклад. 2. Почасово-преміальна – проста почасова+премії. 3. Окладна система – різновид почасової.