29. Нематеріальні активи: визначення, види.

Немат. активи – це категорія, що виникає внаслідок володіння правами на об`єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та на їхнє використання в господарській діяльності з одержанням доходу.

До складу нематеріальних активів відносимо:

• Права, що виникають унаслідок володіння патентами і свідоцтвами на відповідні об`єкти промислової власності; об`єктами авторського права та суміжними правами

• Права на використання створених на фірмі нетрадиційних об`єктів інтелектуальної власності

• Права на користування земельними ділянками та природними ресурсами

• Монопольні права на використання рідкісних ресурсів, ліцензії на здійснення певних видів діяльності

• Організаційні витрати на створення підприємства

• Права, що виникають унаслідок укладених ліцензійних угод з іншими організаціями

• Застосовують витратний, прибутковий (дохідний) та ринковий підходи до встановлення конкретних методів оцінки вартості.

Право на винаходи, корисні моделі, пром зразки дає ПАТЕНТ – це охоронний док, який видається держ органом (патентне відомство) його власнику та засвідчує його виключне право.

Право на користування також надає ЛІЦЕНЗІЯ – дозвіл на викор немат рес на певний термін (звичайні, виключні, повні)

Лцензіар –хто видає дозвіл. Ліцензіат- хто користується. За немат активи сплач винагорода у вигляді: РОЯЛТІ-періодична виплата у вигляді фін ставок до обсягу продажу або на 1 прод. ПАШУАЛЬНА ВИПЛАТА – разова виплата за право користування.

НЕМАТ активи заносять в баланс за первісною в-стю.

30. Визначення, оцінка та амортизація Нематеріальних Активів.

Для того щоб НА були визначенні вони повинні відповідати 2 умовам: 1. Їх можна об’єктивно оцінити;

2. повинні забезпеч ек ефект.

Для тог щоб визначити первісну оцінку НА придбаних підраховують в-сть купівлі (придбання)

Первісна в-сть НАвласного виготовлення визнач за їх собівартістю (з/п, атеріали) 80-90% займає з\п, тому що праця розумова.

Подарені НА заносяться в баланс за їх ринковою в-стю (справедливою).

Методи оцінки НА:

1. Витратний- підрах витрати на купівлю, виготовлення

2. Ринковий

3. Прибутковий – на основі прибутку

НА викор більше 1 року. НА амортизуються. Витрати на їх придбання відшкодовуються за доп амортизації.

Методи нарахування амортиз на НА такі як на ОЗ: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний,виробничий.

Найчастіше викор прямолінійний метод.

Якщо не можна встановити строк точно, то в БО е більше 20 років. В податковому – не більше 10 років.

33. Оборотні кошти: сутність та структура.

Оборотні кошти – це кошти, які забезпеч поточну діяльність; кошти, які авансуються на формування оборотних (грошових засобів) фонів та фондів обігу, які забезпечують їх неперервний кругообіг.

Склад ОК

Оборотні фонди (виробнича сфера)	Фонди обігу (невиробнича сфера)
Виробничі запаси Незавершене в-во Витрати майб. періодів	Готова пр-я на складі Продукт. Від вант. Та в дорозі Кошти на рахунках Дебіторська заборгованість Гроші в касі

Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси гот. пр-ції, тов. відвантаж. та в дорозі, кошти на рахунках та в касі п-ва. Розрізн ОК у сфері вир-ва та у сфері обігу, які в сукупн. своїй забезп. неперервність вир-ва та реалізації продукції.

На структуру ОК впливаєть:

• Вид госп. Д-ті

• Конюнктура ринку

• Ефективність господарювання

• Збутова політика

• Ефективне використання сировини

• Дотримання платіжної сис-ми.

Мета – забезпечення більш раціонального використання.

Сутність – розробка норм та нормативів оборотності по кожному з елементів.

Норма ОК – визначає необхідну їх мінімальну величину, для забезпечення безперервності вир. Процесу (дні запасу).

Норматив – грошовий вираз вартості мінімальної величини матеріальних ресурсів (щоквартальний розрахунок).