22. Типи організаційної структури управління підприємством.

В будь-якій фірмі існує певна підпорядкованість поміж її складовими частинами та рівнями менеджменту, чіткий розподіл влади, прав та відповідальності.

Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням.

Переваги лінійної оргструктури:- чіткість і простота взає’ємодії (неможливість отримання підлеглим суперечливих розпоряджень та вказівок);відповідальність кожного за виконання свого завдання (надійний контроль та дисципліна);- оперативність підготовки і здійснення управлінських рішень;- економічність (за умови невеликих розмірів організації). Недоліки лінійної оргструктури:- необхідність високої кваліфікації керівників; - зростання числа рівнів управління при збільшенні розмірів організації; - обмеження ініціативи у робітників на нижчих рівнях.

Функціональна організаційна структура. Особливість цього типу оргструктури полягає в тому, що для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення, тобто функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцямиЗавдяки спеціалізації функціональних керівників виникає можливість управління великою кількістю виконавців, а отже і зменшується кількість рівнів управління. Переваги функціональної оргструктури:- спеціалізація діяльності функціональних керівників; - скорочення часу проходження інформації;- розвантаження вищого керівництва.Недоліки функціональної оргструктури:- можливість отримання суперечливих вказівок;- порушення принципу єдиноначальності (розмивання єдності розпорядництва і відповідальності);- складність контролю;- недостатня гнучкість.

Лінійно-функціональна організаційна структура являє собою комбінацію лінійної та функціональної структур. В основу такої структури покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій Переваги лінійно-функціональної структури:- поєднує переваги лінійних та функціональних структур;- забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй ієрархічності;- спеціалізація функціональних керівників.Недоліки лінійно-функціональної структури:- складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників; - в умовах реорганізації збільшується потік інформації, який спричиняє перевантаження керівників;- така структура чинить опір здійсненню змін в організації.. Дивізіональна організаційна структура. Групування видів діяльності тут здійснюється за принципом розподілу праці за цілями. Це означає, що навколо певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльностіПереваги дивізіональної оргструктури: - невтручання в оперативну діяльність виробничих підрозділів;- можливість для вищого керівництва зосередитись на вирішенні стратегічних проблем; - підвищення якості рішень, що приймаються (завдяки наближенню до місця виникнення проблеми);- внутрішньофірмова конкуренція.

Недоліки дивізіональної оргструктури:- дублювання функцій управління на рівні підрозділів;- збільшення витрат на утримання апарату управління. Матрична організаційна структура з’явилась як відповідь на підвищення ступеня динамічності (мінливості) середовища функціонування фірм..В матричній організаційній структурі крім звичайних функціональних підрозділів, які функціонують постійно, формуються так звані проектні групи як тимчасові колективи. Проектні групи відповідають за реалізацію стратегічних планів.Переваги матричної структури:- високий ступінь адаптації до змін у середовищі;- наявність ефективних механізмів координації між багатьма складними і взаємопов’язаними проектами. Недоліки матричної структури:- обмежена сфера застосування; - виникнення конфліктів на підставі “боротьби за владу” між функціональними керівниками і керівниками проектів

23. Сутність нормування оборотних коштів. Розрахунок нормативу виробничих запасів.Для безперебійної роботи п-ства необх визначити оптим величину ОК, їх потрібно стільки, скільки необхідно для в-цтва. Оптим величина ОК визнач за доп їх нормування ОК передбачає розробку норм ОК – визнач мін величину ОК, яка забезпеч їх безперебійну роб.Визнач у днях, % до обсягу випуску прод чи обсягу наданих послуг. Визнач 1 раз на кілька років. І нормативів – визнач, той мін запас ОК, який забезпечить безпереб роб у грош виразі. Розробл щорічно. Були періоди, коли перерах щоквартально (93-94рр)-велика інфляція. Методи нормування: 1. Аналітично-статистичний – аналіз попередні норми, статист дані. 2. Коефіцієнтний – беруться певні витр і коригуються. 3. Прямого рахунку – викор найчастіше.Нормуються ОК на основі норм. Нормуються ОК, які обслуг сферу в-цтва (виробн. Зап, незаверш в-цтво) та частково ОК, що обслуг сферу обігу (готова прод на складі). І.Розрах нормативу виробн запасів.1. Поточний-на пер між 2 поставками. Норматив поточного зап(мах):Нп зап=Мд*Іпост, де Мд-середньодобове спож на інтервал поставки. Сер поточний зап: Нп зап=Мд*½Іпост. Мін поточний зап: Нп зап=0. 2. Підготовчий-на пер підготовки до в-цтва. Нпідг зап=Мд*Дпідг. 3. Страховий (резервний)-на випадок збоїв у постачанні. Нстрах зап=Мд*Дстрах, Дстрах - середнє відхил від планового інтервалу (норми). 4. Транспортні-на пер транспортування. 5. Сезонні-створ запас на сезон переробки.Суцкпний норматив = ∑нормативів поточного, підгот, страх, транспортного. Або мах:Нвзаг=Мд(Іпот+Дпідг+Дстр+Дтрансп)

Сер: Н¯в заг=Мд(½Іпот+Дпідг+Дстр+Дтрансп).

Мін: Нв заг=Мд(Дпідг+Дстр+Дтрансп).ІІ. Розрахунок нормативу незаверш в-цтва: Нн.в=Qg*tц*Кн.в.Qg-середньодоб випуск прод. Обчисл за виробн собів (всі витр, що повяз з в-цтвом); Tц-трив виробн циклу (дні); Кн.в-коеф наростання витрат = Сп+½Ср/Сп+Ср, де Сп-первісні витр (в І день виробн. циклу), Ср-решта витр, Сп+Ср-сукупні витр. Так Кн.в розрах, коли виратинарост поступово (рівномірно). Коли витр нарост нерівном, застос ф-ла середньої зваженої.ІІІ.Норматив витр майб пер: Нв.м.п=Взал+Впл+Вс\б, де Взал-залиш з минулого.Вп-які плануємо,Вс\б-які будуть перенесені з минулого.IV.НОРМАТИВ готової прод=Qg*норму запасу гот прод на складі. СУКУПНИЙ норм нормованих ОК=∑всіхпопередніх 4

24. Інвестиції: значення, види.

Інвестиції – це довгострок вкладення капіталу у підприємницьку діяльність та інші види діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соц. ЕфСоц еф – п-ство побуд гуртожиток.Види інцест:1. За територією:Зовнішні-наші підприємці здійсн інвестиції за межами У (Польща, Росія)Внутрішні – здійсн нашми п-цями на тер нашої країни.2.За терміном: Коротко строк,Середньо строк Довго строк, Зовнішні:,Прямі.Портфельні,Внутрішні:,Капітальні,Фінансові

Джерела здійснення інвестиційної діяльностія.

Джерела фінансування  поділяються на:  бюджетні призначення;  власні кошти підприємств; довгострокове банківське кредитування.

Першим джерелом є формування інвестицій за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, яке регулюється нормами фінансового права, а конкретне закріплення інвестицій по проектах здійснюється на конкурсній основі з обов’язковим проходженням експертиз за критеріями оцінки відповідності стратегії економічного і соціального розвитку і пріоритетних напрямків структурної перебудови економіки і фінансово-економічних показників: ефективності, собівартості, рентабельності, строку окупності та ін. Другим джерелом грошових коштів, що направляються в інвестиційну діяльність як інвестиції, є власні кошти юридичних осіб усіх форм власності у складі децентралізованих фондів грошових  коштів, тобто власний капітал  підприємств представлений: нерозподіленим прибутком, статутним фондом, пайовим і резервним фондами й амортизаційними відрахуваннями.      А  додатковим залученням коштів у власні джерела є випуск акцій у розмірі до суми (обсягу) статутного фонду.

Третим джерелом залучення коштів до інвестиційної діяльності є  довгострокове банківське кредитування. Інвестиційна діяльність банків пов’яза з фінансуванням банками розвитку економіки. Ця сторона діяльності банків складає проблему пошуку тимчасово вільних коштів, їх акумуляцію і розміщення. Створення позичкового фонду банків за рахунок власних коштів, притягнутих (придбаних на міжбанківській біржі) і позикових коштів (внесків населення) регулюється нормами фінансового права. Участь банків в інвестуванні економіки буде залежати від їхньої здатності залучити кошти найбільш масового потенційного інвестора – населення, що регулюється нормами цивільного права. З боку держави необхідно зробити все щоб повернути довіру більшості населення до банківської системи України. Це стосується не тільки  залучення коштів від населення, але і кредитування громадян. Зазначається, що формування фінансових ресурсів в інвестиції, розподіл їх по суб’єктах здійснюється в першу чергу суб’єктам, які мають пускові об’єкти.

25. Капітальні інвест: визначення, с-ра (вимірювальна і елементно-технологічна)

Капіт інвест є основним видом інвест.- це вкладення кап у відтворення ОЗ,об’єктів соц.-культурного призначення та у немат активи. Кап інвестиції спрям як на просте так і на розширене відтворення ОЗ.

Кап інцест на просте і на розшир відтвор наз валовими.

Кап інвест, які ідуть на розширене відтворення наз чисті.

Кап інвест на просте відтворення – за рах амортизації

Кап інвест на розширене відтворення – за рах приб

Співвідношення кап інвест на просте, розширене відтворення до скупної їх величини наз відтворювальною структурою. В У. 70% на розширене відтворення, 30% на просте.

Розширене відтворення ОЗ здійсн у таких напрямках:

1. Б-цтво нових п-ств

2. Розширення діючого п-тва (б-цтво нових цехів, розширення діючих, розширення приміщення)

3. Реконструкція а техн переоснащення, яке може супроводж модернізацією. Вваж, що цей напрям є найб прогресивним  45% кап інцест спрям на реконструкцію.

На розширене відторення йде  30%.

15-20% на нове б-цтво.

Всі кап інвест неднорідні за своїм признач. Їх можна поділити на такі ел:

• Витр на будівельно-монтажні роб (щоб звести будівлю)

• На придоб обладнання (машини, устаткування, інструм, транспортні засоби, меблі)

• Інші кап витр (оплата дозволу на діяльність, витр на купівлю зем ділянки під забудову, витр на проектно пошукові роб.)

Співвіднош між окремими ел кап витр до сукупної величини інвест наз елементно-технологічною с-рою кап інвест

Зменш частка на будівельно-монтажні роб

Збільш на придоб обладнання та Інші кап витр.

Придбання обладнання найб частка (пов’язано з НТП)