2. Суб’єкти внутрішньогосподарського контролю

Суб'єкт контролю - уповноважений структурний підрозділ, посадові особи, які відповідно до визначених повноважень мають право здійснювати контрольні заходи. (табл. 3)

Важливим елементом продуктивних сил є люди з їх рівнем освіти, досвіду й майстерності.

Кадри – це штатні кваліфіковані працівники з певною професійною підготовкою, які мають спеціальні знання, трудові навички чи досвід роботи у вибраній сфері діяльності. Термін "кадри" в зарубіжних і вітчизняних джерелах часто ототожнюється лише із частиною працюючих – спеціалістами або робітниками високої кваліфікації і стажем роботи на даному підприємстві.

3. Спеціальні служби, створені на підприємстві з метою контролю

Спостережна рада (Наглядова рада) — колегіальний орган, група осіб, що посідають посади в раді організації, яка контролює інкубаційну програму, або в консультативній раді клієнта. Члени ради часто координують діяльність підприємств, поміщених в інкубатор, здійснюють керівництво менеджером інкубатора і визначають місію інкубаційної програми. Проте, їх відповідальність і міра участі відрізняються залежно від інкубатора. Права та обов'язки спостережної ради прописані в статуті підприємства.

Функції спостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні у сфері господарської діяльності товариства.

У першій сфері рада затверджує голову правління (якщо це не директор корпоратизованого державного підприємства), за його поданням - членів правління, аналізує дії правління щодо управління товариством.

У другій сфері рада

розглядає й аналізує звіти правління, ревізійної комісії товариства;

аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, додержання товариством номенклатури товару (послуг);

є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок господарських і фінансових результатів роботи товариства;

погоджує операції товариства щодо розпорядження майном на визначену статутом суму;

вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства.

Для виконання контрольних функцій рада наділена правом отримувати інформацію про діяльність товариства; заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окремих питань їхньої діяльності; припиняти повноваження тих членів правління, яких затверджує; залучати до аналізу окремих питань експертів.

Формою роботи ради є засідання (правомочні за наявності на них 2/3 членів ради), на яких приймаються рішення більшістю голосів (вирішальним за рівності є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Позачергові засідання ради можуть бути скликані на вимогу голови ради, правління та третини членів ради.

У межах повноважень члени ради як посадові особи товариства несуть відповідальність за додержання інтересів держави, акціонерів.

Рада підзвітна засновникові (у процесі корпоратизації) і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. Якщо ці органи визнають роботу ради незадовільною, вони подають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада за рахунок товариства.

Основними повноваженнями компетенції спостережної ради є:

затвердження внутрішніх положень товариства, крім віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

визначення умов оплати праці членів виконавчого органу;

прийняття рішень про перепродаж або розповсюдження серед працівників викуплених акцій товариства;

прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності членів виконавчого органу товариства;

прийняття рішень про укладання товариством певних угод;

визначення аудитора товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним;

оцінка вкладів учасників акціонерного товариства, що вносяться до статутного фонду в не грошовій формі.

У Рекомендаціях також зазначено доцільність надання спостережній раді права самостійно скликати позачергові збори акціонерів у разі відмови виконавчого органу організовувати їх скликання на вимогу ради.

Ревізійна комісія — орган, який здійснює контроль фінансово-господарської діяльності через проведення планових та позапланових перевірок документації (ревізій), а також службових розслідувань за фактами виявлених порушень.

Основна функція ревізійної комісії полягає у здійсненні контролю за фінансовою господарською діяльністю.

Завдання ревізійної комісії полягає в реалізації покладених на неї повноважень та виконанні обов’язків, визначених Законом України.

Ревізія - перевірка документів, перевірка арифметичних розрахунків, перевірка дотримання правил обліку за окремими господарськими операціями, інвентаризація, усне опитування персоналу, підтвердження і відстеження);

Ревізійна комісія здійснює контроль за правильністю, акуратністю і своєчасністю ведення оперативного, бухгалтерського обліку та статистичної звітності, правильністю, акуратністю і своєчасністю ведення діловодства посадовими особами відповідно до законодавства України та положень, прийнятих керівними підприємства.

Ревізійна комісія вимагає від посадових осіб підприємства надання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських та інших документів, у разі необхідності залучає до роботи незалежних експертів.

Творче завдання: провести порівняння внутрішньогосподарського фінансового контролю з аудитом за критеріями суб'єктів здійснення контролю, принципами, завданнями контролю, особливостями його проведення та оформлення результатів.

Оцінка системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту на підприємстві

З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети — забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

При формуванні ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація суб’єкта господарювання повинна забезпечити:

• надійну інформацію, яка необхідна для успішного керівництва діяльністю суб’єкта господарювання;

• збереження активів і документів — уникнення фактів крадіжок, псування та нецільового використання майна, знищення і розголошення інформації (в тому числі тієї, що міститься в облікових регістрах, комп’ютерних базах даних);

• ефективність господарської діяльності — виключення шляхом контрольних процедур дублювання, невиробничих витрат, нераціонального використання всіх видів ресурсів; оптимізація податкових платежів, зміцнення розрахункової дисципліни;

• відповідність визначеним обліковим принципам — обов’яз­кове виконання працівниками встановлених на підприємстві інструкцій і правил, а також вимог нормативних документів;

• надійну систему бухгалтерського обліку.

Система внутрішнього контролю включає три основні елементи: середовище контролю, систему бухгалтерського обліку та незалежні процедури перевірки.

Своєчасне складання первинних документів. Підставою для здійснення господарських операцій мають бути своєчасно складені первинні документи у відповідності зі встановленими вимогами до їх складання, визначеними діючими нормативними актами.

При вивченні системи внутрішнього контролю необхідно оцінити вплив одержаних результатів на подальшу перевірку достовірності фінансової звітності підприємства. Процес оцінювання складається з кількох основних етапів .

Наявність розподілу упорядкованих посадових обов’язків між працівниками, котрі беруть участь у формуванні інформації, щодо ведення справ і формування інформації, допоможе уникнути зловживань і крадіжок, а також виявляти випадкові помилки. Ймовірність виявлення помилок знижується у разі, якщо одна і та сама людина здійснює господарську операцію та відображає її в регістрах бухгалтерського обліку.