
- •Тема 1. Теоретичні питання фонетики і фонології сучасної української літературної мови
- •Розкажіть про фонетику як наукову дисципліну.
- •Що вивчається в описовій та історичній фонетиці?
- •Схарактеризуйте фонологію та її відношення до фонетики.
- •Розкрийте основні аспекти вивчення звукової системи української мови.
- •Проаналізуйте зв'язок фонетики з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •З’ясуйте теоретичне і практичне значення фонетики.
- •Висвітліть поняття «фонема».
- •Розкрийте зв'язок між звуком та фонемою.
- •Охарактеризуйте функції фонеми.
- •Що таке варіанти фонеми? Проаналізуйте їх.
- •Розкажіть про диференційні і недиференційні ознаки фонем.
- •Розкрийте поняття фонологічної кореляції.
- •Тема 2. Голосні фонеми сучасної української літературної мови
- •1. Розкажіть про будову мовного апарату людини.
- •4. Що таке алофон?
- •6. Охарактеризуйте голосні фонеми української мови.
- •Тема 3. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови
- •Тема 4. Науково – лінгвістична транскрипція
- •Тема 5. Зміни звукового складу слів у мовному потоці
- •1.Дайте загальну характеристику змін звукового складу слів у мовному потоці. Які процеси обумовлюють зміни звукового складу слів у мовному потоці?
- •2. Що таке модифікації та чергування фонем?
- •3. На які дві групи поділяються фонетичні зміни, що виникають внаслідок модифікації? Дайте характеристику кожної з них.
- •4. Проаналізуйте явище акомодації голосних і приголосних укр. Мови.
- •5. Що таке асиміляція приголосних? Охарактеризуйте види асиміляції приголосних.
- •6. Що таке дисиміляція приголосних? Охарактеризуйте види дисиміляції приголосних.
- •7. Явище спрощення в групах приголосних.
- •8. Подовження приголосних в українській мові.
- •9. Позиційні зміни звуків у мовному потоці.
- •Тема 6. Чергування голосних у сулм
- •Відмінність між чергуванням фонем та комбінаторними і позиційними змінами у мовному потоці.
- •Найдавніші чергування голосних фонем.
- •Пізні чергування голосних
- •4) Фонетична особливість української мови.
- •Тема 7. Звукова реалізація голосних і приголосних фонем української мови
- •2. Що таке головний вияв фонеми?
- •3. Дати визначення алофонів фонеми.
- •4. Охарактеризувати типи алофонів.
- •5. У чому виявляється діалектичний зв'язок фонеми та її алофонів?
- •Тема 8. Чергуваня приголосний фонем у сулм
- •1.Поясніть, у чому полягає відмінність чергування фонем комбінаторних та позиційних звукових змін у мовному потоці?
- •2.Розкажіть про явище першої палаталізації і його відображення в сум (чергування /г/,/к/,/х/ і /ж/,/ч/,/ш/).
- •3.Охарактеризуйте явище другої палаталізації і його відображення в сум (чергування /г/,/к/,/х/ та /з`/,/ц`/, /с`/).
- •4.Дайте характеристику іншим чергуванням приголосних:
- •Тема 9: Склад і наголос і укр..Мові.
- •1.Наведіть визначення «складу», які є в мовознавчій науці.
- •2.Розкажіть про основний принцип фонетичного складоподілу в укр..Мові.
- •3.Охарактеризуйте правила складоподілу при збігові кількох приголосних.
- •9.Назвіть функції словесного наголосу в укр..Мові.
- •10.Охарактеризуйте логічний наголос та фонетичні засоби його вираження.
- •11.Що таке енклітики і проклітики?
- •12.Дайте характеристику емфатичного наголосу та засобів його вираження.
- •15.Назвіть типи мелодики речень.
- •16.Розкрийте функції мелодики речення.
- •Тема 10. Орфоепія
- •Орфоепія. Предмет орфоепії.
- •Норми літературної вимови.
- •Суспільне значення літературних орфоепічних норм.
- •Формування української літературної вимови.
- •Причини відхилень від правильної літературної вимови.
- •Основні риси правильної української літературної вимови.
- •Евфонічні чергування голосних і приголосних в українській мові.
- •Чергування у — в
- •Чергування і — й
- •Чергування з — із — зі (зо)
- •Уживання літер г і ґ у словах іншомовного походження
- •Інтерпретації
- •Тема 11. Графіка і орфографія сучасної української літературної мови
- •1. Що таке графіка?
- •2. Походження української графіки
- •3. Проаналізувати склад сучасного алфавіту української мови.
- •5. Основні випадки невідповідності між буквами і фонемами в українській мові.
- •6. Як позначається м'якість приголосних на письмі?
- •7. Дати визначення орфографії.
- •8. Характеристика принципів орфографії.
Чергування з — із — зі (зо)
Варіанти прийменника з — із — зі (рідше зо) чергуються так само, як у — в, і — й, щоб досягти милозвучності мови.
1. З уживаємо:
а) перед словом із початковим голосним незалежно від паузи та закінчення попереднього слова, наприклад: 3 одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов); Диктант з української мови;
б) перед словом із початковим приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи, наприклад: Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко); Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов'ю повертав (Ф. Малицький); 3 її приходом якось повеселіла хата (Леся Українка).
2. Варіант із уживаємо:
а) коли попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний, наприклад:
Разів із шість Рябка водою одливали (П. Гулак-Артемовський); Десь із городу чути було голоси (А. Головко); Вискочив, як із пекла; Який він із себе?;
б) коли попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається свистячими й шиплячими приголосними з, с, ц, ч, ш, щ або сполученням приголосних, наприклад: Родина із шести осіб; І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко);
в) здебільшого на початку речення перед сполученням будь-яких приголосних, а також перед приголосними с або ш, наприклад: Із сіней потягло вологою; Із шафи дістали пальто.
Примітка. У відповідних позиціях чергуються варіанти прийменника з-за — із-за, префікса з- — із-, наприклад: вийшла з-за будинку, вийшов із-за будинку, зводити(ся) — ізводити(ся), звикнути — ізвикнути, згасати — ізгасати; зголодніти — ізголодніти, знайти — ізнайти та ін., звечора — ізвечора, здавна — іздавна, ззаду — іззаду, змалу — ізмалу, знов — ізнов тощо.
3. Зі вживаємо перед сполученням приголосних, коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, щ, наприклад: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Зі шкали на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Горить сльоза. Зі свічки капле віск (І. Жиленко); Балада зі знаком запитання (І. Драч); Зі щитом або на щиті.
Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три, наприклад: позичив зо дві сотні; не бачила зо три тижні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.
Примітка. Уживаний у художньому мовленні архаїчний прийменник к у відповідній позиції має варіант ік, наприклад: Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (П. Тичина).
Уживання літер г і ґ у словах іншомовного походження
Згідно із чинним сучасним українським правописом (Український правопис. — 4-е видання, виправлене й доповнене. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 98.) регламентується наступний порядок вживання літер Г і Ґ у словах іншомовного походження:
-
§ 87. G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.
В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.