53. Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрівЧислівником називається частина мови, що означає абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі. Називаючи абстрактно-математичне число (сто ділиться на п'ять) чи позначаючи кількість однорідних предметів (три доби), числівники виражають ці значення у граматичній категорії відмінка. Категорія роду властива лише окремим числівникам на позначення кількості: два, дві, один, одна, одно. Порядкові числівники мають: рід, число, відмінок. Числівники вживаються або самостійно, або поєднуються з іменниками. Числом позначається певна окреслена множина предметів (понять, процесів) або поділ цілого на частини. Кількість охоплює число у згаданому розумінні й у не визначеній щодо точних вимірів множини предметів (кілька днів). У кваліфікації числівника переважає семантичний критерій.Центральна ланка – це числівники зі значенням точно окресленої кількості (три, двадцять п'ять, десятеро). Семантичні ознаки точно окресленої кількості властиві іменникам (десять, сотня, п'ятірка, двійка, шістка). Їх природа – в опредмеченні кількості. У них проявляються іменникові категорії роду, числа та відмінка. За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. А) КІЛЬКІСНІ виражають кількісну характеристику предметів або абстраговане число і відповідають на питання "скільки?". Сюди входить кілька груп: власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні, дробові числівники.

54. За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові.

А) КІЛЬКІСНІ виражають кількісну характеристику предметів або абстраговане число і відповідають на питання "скільки?". Сюди входить кілька груп: власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні, дробові числівники.1. Власне кількісні числівники називають точно окреслене, абстрактно-математичне число або кількість предметів у цілих одиницях (сто тридцять). Сюди належать числові назви: від одного до десяти, від одинадцяти до дев'ятнадцяти, від двадцяти до дев'яноста, сто, від двох сот до дев'яти сот, та сполучення цих слів для позначення кількісних понять. У систему числівників увійшли також: тисяча, мільйон, мільярд, більйон, трильйон – які зберегли деякі морфологічні особливості іменників, мають рід і відмінюються за відмінками за зразком іменників першої або другої відміни. Сюди ж належать і нуль (він). Якщо тисяча, мільйон і мільярд уживаються у формах множини, то вони виступають як іменники. Усі ці числівники синтаксично вживаються лише з іменниками – назвами предметів, що підлягають лічбі.2. Збірними є числівники, що називають кількість предметів або їх сукупність як одне ціле (двоє, десятеро, двадцятеро; Семеро одного не чекають.). Сюди належать числівники "обоє, обидва, обидві". Ці числівники дуже широко вживаються в усному мовленні та художньому стилі, особливо у фольклорі. З іменниками вони сполучаються вибірково (рідко).3. Дробові числівники називають певну точно фіксовану кількість частин, виділених у складі цілого. Пр.: одна третя, три тисячних. Вони поєднують у собі кількісний числівник і субстантивований кількісний прикметник та слово "частина", яке, як правило, опускається (дві п'ятих). На відміну від власне-кількісних – дробові числівники широко сполучаються з абстрактними і речовинними іменниками (одна третя цукру, молока...). За значенням до цієї групи входять і числівники півтора (1,5), півтори, півтора ста (150). Числівник "пів" у сполученні з іменником виступає як частина складеного слова. При цьому іменник має форму родового відмінка однини. У цілому це складне слово не відмінюється й пишеться разом (півстола). Якщо ж іменник – власна назва, то числівник пишеться через дефіс (нів-Праги).4. Неозначено-кількісні числівники вказують на не визначену, не фіксовану кількість: багато, мало, небагато, чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, стонадцять, кільканадцятеро. Лексична семантика цього розряду числівників властива і займенниковим числівникам: скільки, стільки, стільки-то, скільки-небудь, скількись, нескільки. Усі ці числівники пов'язані з іменниками, що позначають конкретні предмети, які підлягають кількісному обліку (кілька осіб, людей). Числівники "багато, не багато" можуть бути пов'язані з іменниками на позначення не обчислюваних предметів та абстрактних понять (мало роботи, багато шуму). Якщо ці ж слова поєднуються з дієсловами, їх слід розглядати як прислівники (багато працювати, не багато витримати).Б) ПОРЯДКОВІ числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання "котрий? котра? котре? котрі?". Вони узгоджуються з іменниками в роду, числі та відмінку і виступають у ролі означення (atribut). Утворюються вони від кількісних, і споріднені з ними.

55. За будовою числівники поділяються на прості, складні та складені.Прості мають непохідну основу щодо рівня кореню (основа = корінь). Тут немає суфіксів і префіксів. Від одного до десяти, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд, обоє, двоє... до десятера, кілька, багато. Порядкові числівники похідні від цих кількісних.Складні числівники мають похідну основу. Вони виникли в наслідок зрощення колишніх складених числових назв, де пройшли відповідні фонетичні зміни (18 < вісім на десяти). Сюди належать числівники 11-19, 20-90, 200-900.Складені числівники становлять собою сполучення числових назв простих, простої та складної (двадцять три). До складених можна віднести і дробові числівники (вісім сотих).

56. тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники.

Нуль - іменник 2 відміни чол. роду.

Мільйон - 2 відм. чол.роду

Тисяча - іменник жін роду 1 відміни.

Мільярд - ім. 2 відміни чол. роду

Півтора, півтори мають нульову парадигму.

57. Числівники від п *яти до вісімдесяти (крім сорока), кілька­надцять, кількадесят відмінюються, як числівник п'ять (у складних числівниках п 'ятдесят — вісімдесят відмінюється тільки друга частина):

п'ять сім вісім п ятдесят

п'яти семи восьми п 'ятдесяти

п'яти семи восьми п 'ятдесяти

Як у Н. або Р.

п 'ятьма сьома вісьма п 'ятдесятьма

(на) п'яти семи восьми п 'ятдесяти

У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злило­ся з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п 'ятеро: п 'ятьох, п 'ятьом, п 'ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких по­єднань числівників з іменниками.Числівники на позначення другого десятка в усіх відмін­ках, крім орудного, мають наголос на складі -на- (одинад­цять, одинйдцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудно­му — на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у називному від­мінку мають наголос на останньому складі: п 'ятдесят, сімде­сят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинйдцять і т. д.) мають наголос на останньому складі:десяти, десятьмй; двадцяти, двадцятьма; шістдесятії, шістде­сятими; вісімдесяти, вісімдесятьма".

58. Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а:

сорок дев яносто сто (днів)

сорока дев 'яноста ста (днів)

сорока дев 'яноста ста (дням)

сорок дев'яносто сто (днів)

сорока дев 'яноста ста (днями)

(на) сорока дев 'яноста ста (днях)

Старі форми непрямих відмінків com, стам, стома вжива­ються-з іменниковим значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

59. У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а та­кож у числівнику кількасот змінюються обидві частини: пер­ша — як числівник два або п 'ять, друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:

три міста триста п' ять міст пятсот

трьох міст трьохсот п 'яти міст п'ятисот

трьом містам трьомстам п 'яти містам п'ятистам

три міста триста п 'ять міст п'ятсот

трьома містами трьомастами п 'ятьма містами п 'ятьмастами

(на) пюьох містах трьохстах п 'яти містах п'ятистах

Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрі­дну форму (це колишня двоїна).

Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім оруд­ного, мають наголос на останньому складі, в орудному — на передостанньому: сімсот — семисот, семистам, сьомастами, па семистах.

60. Дробові числівники складаються з двох частин, перша з яких є кількісним числівником, друга — порядковим: п'ять шостих, сім десятих, сто двадцять шість тисячних. Дробові числівники відмінюються так: перша

Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник — як кількісний числівник , а знаменник — як порядковий.

Н.одна друга, дві третіх, дев'ять десятих

Р.однієї другої, двох третіх, дев'яти (дев'ятьох) десятих

Д.одній другій, двом третім, дев'яти (дев'ятьом) десятим

З.одну другу, дві третіх, дев'ять десятих

О.однією другою, двома третіми, дев'ятьма (дев'ятьома) десятими

М.(на, у) одній другій, ...двох третіх, ...дев'яти (...дев'ятьох) десятих

Примітки: 1. Числівникові назви чверть, третина, полови­на відмінюються як іменники відповідних відмін, наприк­лад: чверть як смерть; третина, половина як калина. 2. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

Дробові числівники відмінюються так: перша частина — як ціле число, друга — як прикметник у множині (крім Н. і Зн. відмінків):

Н. п'ять шостих

Р. п'яти (п'ятьох) шостих

Д. п'яти (п'ятьом) шостим

Зн. п'ять шостих, п'яти (п'ятьох) шостих

Ор. п'ятьма шостими

М. (на) п'яти (п'ятьох) шостих.

Якщо числівник називає цілі числа і частини числа (сім цілих і дев'ять десятих.), то відмінюються всі слова:

Р. семи, (сімох) цілих і дев'яти (дев'ятьох) десятих

Д. семи (сімом) цілим і дев'яти (дев'ятьом) десятим

Зн. сім (сімох) цілих і дев'ять (дев'ятьох) десятих

Ор. сімома цілими і дев'ятьма десятими

М. (на) семи (сімох) цілих і дев'яти (дев'ятьох) десятих.

До дробових числівників належать півтора (чол. і середи, рід) та півтори (жін. рід) зі значенням 1/2 (1,5) та півтораста зі значенням 150 (півтори сотні). Вони не відмінюються (на півтора гектарах і т.д.).

61. ВІДМІНЮВАННЯ ЗБІРНИХ ЧИСЛІВНИКІВ

Збірні числівники двоє, троє, четверо, п'ятеро, дванадцятеро та ін. вживаються лише в Н. та у Зн. (значно рідше) відмінках: Відчинив двоє дверей.

Збірні числівники обидва, обидві, обоє відмінюються так, як числівник два.

62. Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

Числівник один відмінюється за родами, числами та від­мінками, як займенник той (дуже подібно до відмінювання прикметників):

один одна одні

одного однієї / -ої одних

одному одній одним

Як у Н. чи Р. одну Як у Н. чи Р.

одним однією / -ою одними

(на) одному / -ім одній одних

У середньому роді числівник один відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного від­мінків, де він має форму одне (одно).Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одного, одному, на одному, одним, одних. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі пере­ходить, як правило, на перший склад: один одного, один одно­му, один одним, один до ддного, один по ддному, один за ддним, всі до одного, ні ддного, ні ддному.Числівники три, чотири, кілька, багато та всі збірні від­мінюються за зразком відмінювання числівника два (у збір­них числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина -два, -дві): Власне кількісні неозначено - кількісні збірні

два, дві три кілька п 'ятеро

двох трьох кількох п 'ятьох

двом трьом кільком п 'ятьом

Як у Н. або Р.

двома трьома кількома п 'ятьома

(на) двох трьох кількох п 'ятьох

Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числів­ники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають одна­кові форми: обох, обом, обома.

Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першо­му складі (четверо, семеро, дев'ятеро, десятеро, двйдцятеро, тридцятеро), а числівники на позначення другого десятка — на складі -на- (одинадцятеро, чотирнадцятеро, дев ятнадцяте-ро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьдх, чотирьом, чотирмй, одинадцятьбх, одинадцятім, одинадцятьома, тридцятьох, тридцятьома".

63. Займенник - частина мови, яка замінює іменник у реченні. Вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?.Наприклад: ти, вони, ніщо, жодний, мій, той, усякий, стільки.Займенник в українській мові — повнозначна змінна частина мови. Відповідає на питання хто? що? скільки? який? чий? котрий? За значенням і граматичними ознаками займенники в українській мові поділяються на три групи:ті, що співвідносяться з іменниками (я, ти, вона, дехто, абищо, і т. д.)

ті, що співвідносяться з прикметниками (твій, ваш, чийсь, нічий, і т. д.)ті, що співвідносяться з числівниками (скільки, стільки, казна-скільки, ніскільки і т. д.)Розряди займенників за значенням:

особові (я, він, ми)

зворотні (себе)

вказівні (той, цей). Близькі за значенням до такого поняття як Артикль.

означальні (весь, всякий, кожен)

питальні (хто?, що? котрий?)

питально-відносні (хто, що, який, котрий)

неозначені (декотрий, абихто, що-небудь)

заперечні (ніхто, ніякий, ніскільки)

присвійні (свій, мій, наш, його, її, їхній)

Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Наприклад, у реченні Він нічого не міг думати, а тільки глибоко, всім серцем і всіма нервами своїми почував: треба їх рятувати/ (І. Франко) є тільки вказівки на якісь особи чи предмети, але їх не названо. Значення займенників стає зрозумілим тільки тоді, коли ми сприймаємо їх у контексті. У наведеному реченні йдеться про героїв повісті І. Франка «Борислав сміється» — Бенедя Синицю (він) і робітників (їх).Займенник не має свого постійного лексичного значення (сигніфіката). Він щоразу залежно від мовної ситуації, певною мірою пристосовуючи свою граматичну форму до тих слів, замість яких його вжито, вказує на інші явища, наповнюється іншим змістом.Займенники в мові вживаються передусім для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому форму займенника треба узгоджувати з родом і числом іменника, замість якого цей займенник ужито:1.Студентство виявляє дедалі більшу громадську активність. Воно об'єднується. Його цікавить політичне життя країни.