56. Поняття та структура норми часу. Визначення тривалості окремих елементів норми часу.

За міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка є об’єктивно потрібною на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.

Норма часу — визначає кількість робочого часу, потрібного для виконання одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, основного, допоміжного, оперативного, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок та особисті потреби, на регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, штучно-калькуляційного часу.

Норма часу на виконання виробничого завдання поділяється на: підготовчо- завершальний час та час на одиницю, що включає оперативний час (основний та допоміжний), час обслуговування робочого місця (час техн.-го обслуговув та час на організац обслуговув) та час перерв (час перерв на відпочинок, час перерв на особисті потреби, час перерв, які обумовл технологічн процесами та організ вироб процесу)

Норма підготовчо-завершального часу Тпз — в одиничному і малосерійному виробництві встановлюється на одну деталь (виріб); у серійному — на партію деталей (виробів); у масовому виробництві одна й та сама робота повторюється щодня, а підготовка робочого місця здебільшого проводиться допоміжними робітниками, тому підготовчо-завершальний час є дуже малим і приєднується до часу обслуговування робочого місця. Особливістю цієї норми є те, що вона не залежить від величини партії деталей. Це означає, що затрати підготовчо-завершального часу зменшуються, коли кількість деталей у партії зростає. В цьому за інших однакових умов і проявляється економічна перевага великосерійного та масового виробництва.

Норма штучного часу Тшт — це сумарний час (за винятком підготовчо-завершального), необхідний для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов. Норма штучного часу є складовою частиною норми часу Нч. У серійному виробництві, коли деталі на механічну обробку запускаються партіями, спочатку розраховують норму штучного часу на одну деталь чи операцію. Тшт= Топ (операт час на одиницю прод-ії) +Тобс(час обслуговув роб місц)+Тпв (час перерв на відпочинок)+Тпо (час перерв на особисті потреби)+Тпт(час перерв які обумовл технологічн процесами та організ вироб процесу).

Норма оперативного часу — включає основний час і неперекривну частину допоміжного часу. Залежно від типу виробництва, особливостей технології та можливостей механізації розрахунків для встановлення норми оперативного часу використовуються нормативи різного ступеня укрупнення. На складальних операціях у масовому виробництві доцільно вживати мікроелементні нормативи на трудові рухи. У великосерійному виробництві використовують нормативи на трудові дії та прийоми, у серійному — нормативи на прийоми і комплекси прийомів, малосерійному та індивідуальному — укрупнені нормативи основного, допоміжного та оперативного часу. Топ = Тос (час осн діяльності)+Тдп (час допоміжн діяльності).

Основний час затрач прац-ом на дії щодо якісної та кільк зміни предмета праці, його стану, розміщення.

Допоміжний час – затрач роб-ом на дії, що забезпеч виконання основної роботи.

Час який затрачається робітником для нагляду за роботою обладнання (активний – коли прац-ик уважно стежить за роботою обладнання; пасивний – час протягом якого немає потреби в пост нагляді за роботою обладнання).

Норми часу який затрачається робітником для нагляду за роботою обладнанн: перекрив ний –час на викон роб-ом тих чи ін. трудових прийомів у період автомат часу роботи обладнання; непереривний – час на викон допоміжних робіт та робіт з обслуговув роб місця за зупиненого обладнання

Норма часу обслуговування робочого місця Тоб — при нормуванні операцій механічної обробки в умовах масового і серійного виробництва визначається окремо для організаційного і технічного обслуговування; в індивідуальному і малосерійному виробництві на частини не поділяється. Величина цієї норми залежить від ступеня раціональності поділу й кооперування праці між основними та допоміжними робітниками. Складається з часу організац обслуговув та техн. Обслуговув.

Час перерв поділяється на: час перерв на відпочинок, час перерв на особисті потреби, час перерв, які обумовл технологічн процесами та організ вироб процесу

Норма часу на відпочинок — включає сумарну кількість часу регламентованих перерв, встановлюваних на зміну. Час на відпочинок здебільшого об'єднується з часом на особисті потреби. Норма часу на відпочинок залежить від фізичних та нервово-психічних навантажень на організм людини під час роботи, наявності й рівня шкідливих факторів виробництва, стану мікроклімату у виробничому приміщенні тощо.

Час перерв на відпочинок складається із суми необх на відпочинок протягом роб зміни часу, який залежить від умов праці, інтенсивності та складності роб завдання. Тпв=(Нтпв * Топ)/100, де Нтпв –процентна надбавка часу на відпочинок,%.