6. Сутність і значення нормування праці для ефективної роботи підприємства

Доцільність та ефективність будь-якого суспільного виробницт­ва забезпечується насамперед його раціональною організацією. Раці­ональна організація виробничого процесу перш за все вимагає чітко­го визначення витрат всіх видів ресурсів — живої праці, сировини і матеріалів, енергії, фінансів тощо. І першим кроком на шляху опти­мальної витрати виробничих ресурсів є нормування праці, тобто ви­значення конкретної кількості живої праці для забезпечення високої ефективності виробництва.

Отже сутність нормування праці полягає в тому, щоб на основі детального аналізу виробничого процесу та організаційно-економіч­них умов його виконання та застосування прогресивних методів праці досягти максимально можливої економії праці на одиницю продукції.

Нормування праці є складовою організації праці і виробництва. Воно являє собою важливу ланку технологічної й організаційної підготовки виробництва, оперативного управління ним, невід'ємну частину менеджменту і соціально-трудових відносин. Тому органі­зовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для вико­нання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість.

Основна сутність нормування праці на підприємстві полягає в:

• раціональній організації взаємодії учасників виробництва в ме­жах єдиного, організаційно і технічно взаємопов'язаного трудо­вого процесу;

• аналізі організаційно-технічних умов виконання роботи, мето­дів і прийомів праці;

розробці заходів щодо впровадження норм витрат праці, най­більш раціонального порядку (технології) виконання нормова­ної роботи.

Нормування праці — це встановлення кількості та якості праці, необхідної для виконання конкретної роботи, виготовлення конкрет­ної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Таким чином, під нормуванням праці розуміють науковий метод вивчення процесу праці і встановлення на цих засадах науково обґру­нтованої міри праці як необхідної та достатньої кількості і якості пра­ці, що потребує виконання певної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Предметом нормування праці є тривалість у часі трудового процесу, його складу і послідовності складових частин.

Об'єктом нормування є доцільна діяльність людини фізичної чи розумової праці, тобто трудовий процес в його конкретному про­тіканні як складова виробничого процесу на робочому місці.

Норми витрат праці є вихідною базою для проведення роботи з організації нормування праці на підприємстві. За їх допомогою ви­значають ефективні (що потребують найменших витрат робочого часу) варіанти технологічного процесу, найбільш раціональні форми розподілу і кооперації праці, ефективні прийоми і засоби виконання роботи.

Мета нормування праці в нових умовах господарювання поля­гає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удоско­налення організації виробництва і праці, поліпшення її умов скоро­тити затрати на випуск продукції, підвищити продуктивність, що, у свою чергу, сприятиме розширенню виробництва і зростанню реаль­них доходів працівників.

Отже головним завданням нормування праці є встановлення і постійне підтримання на необхідному рівні якості норм трудових витрат, використання яких повинне забезпечити підвищення проду­ктивності і ефективності роботи в усіх галузях народного господар­ства, а також:

• виявлення резервів подальшого зростання продуктивності за рахунок нормованих завдань виконавців і вдосконалення техно­логії виконання операцій;

• вдосконалення засобів встановлення і підвищення якості норм витрат праці, в тому числі на основі більш повного їх фізіологі­чного і економічного обґрунтування; широке використання при вивченні витрат робочого часу відеозйомки та іншої апаратури, впровадження математичних розрахунків використання лічильно-розв'язувальних приладів;

• розширення сфери нормування праці, охоплення нормуванням усіх категорій працюючих;

• підтримання постійної прогресивності норм шляхом вчасного перегляду, підвищення навиків і кваліфікації робітників. Робота з нормування праці не повинна обмежуватися розрахун­ком норм. Встановлення норм повинно супроводжуватися виявлен­ням резервів: зростання продуктивності праці, розробка і здійснення організаційно-технічних заходів для більш досконалої організації праці, засвоєння нових норм витрат праці, навчання виконавців до­сконалим прийомам праці.

Робота з нормування праці включає наступні етапи: аналіз вироб­ничого процесу, розподіл його на частини, вибір оптимального варіанту технології та організації праці, проектування режимів роботи облад­нання, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до особливо­стей технологічного і трудового процесів, їх впровадження і наступне корегування відповідно до змін організаційно-технічних умов.