13. Інформаційні системи управління підприємством.

До основних класів систем управління підприємством належать:

1) MSP – об’ємно-календарне планування. Це система управління підпр. дає змогу вести планування та облік матеріальних, фінансових людських ресурсів на малих і середніх підпр.

2) MRP – планування матеріальних ресурсів. Мета цієї системи – визначення кінцевої потреби в ресурсах за даними першої системи(MSP);

3) MRP ІІ – планування виробничих ресурсів за аналізом результатів виробничого плану.

4) ERP – клас інтегрованої системи управління підпр. Найдосконаліша система управління, вона передбачає уніфіковану, централізовану базу даних, єдиний додаток і загальний споживацький інтерфейс з фінансово-господарських завдань всього підприємства.

Компоненти інформаційної системи:

1) банк даних – комплекс, що охоплює спеціальні структури організації інформації, алгоритми, спеціальні мови, програмні і технічні засоби, які використовуються для створ. експлуатації, оновлення, користування, багатоаспектованого та багаторазового використання інформації в інтересах управління підпр.;

2) база даних – є сховищем спеціально організованих та логічно поєднаних інформаційних елементів;

3) комплекс моделей і програм.

14. Суть комунікацій та елементи комунікаційного процесу.

Проблема ефективних комунікацій – одна з ключових у діяльності керівників, оскільки за їх допомогою здійснюється обмін повідомленнями, що виражені різними символами та мають певне смислове навантаження.

Комунікації – це обмін інформацією, на основі якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації.

Комунікаційна мережа – це сукупність індивідів, які постійно взаємодіють між собою на основі створених та функціонуючих інформаційних каналів.

Комунікаційний процес - це обмін інформацією між двома і більше особами. При цьому ставиться мета забезпечити розуміння отримувачем інформації, яка є предметом обміну.

У сучасній теорії менеджменту виділяють такі елементи процесу обміну інформацією:

1. Відправник

2. Повідомлення

3. Канал

4. Отримувач

5. Зворотний зв´язок (реакція).

Найпростіші теорії комунікації передбачають взаємодію трьох елементів (складників): відправника (того, хто надсилає повідомлення), самого повідомлення та адресата (того, хто його сприймає).

Обмінюючись інформацією, відправник та адресат здійснюють свої дії реалізацією кількох взаємозв´язаних етапів, що є складним процесом: кожний з етапів є точкою, в якій суть повідомлення може бути викривлена або повністю втрачена. Ці етапи в теорії менеджменту формулюються так:

-    зародження ідеї;

-    кодування та вибір каналу;

-    передача інформації;

-    декодування (переведення символів відправника у думки отримувача).

15. Канали і засоби комунікації.

Технічні засоби управлінських комунікацій поділяють на три групи : 1) прості пристрої та знаряддя праці – канцелярське приладдя, засоби обчислення тощо. 2) засоби оргтехніки – засоби складання документів копіювання та розмноження, засоби зберігання, пошуку і переміщення документів, обладнання для службових приміщень. 3) обчислювальні машини класифікують за способом дії, призначенням. Канали комунікацій : Вербальний (словесний) компонент будь-якого повідомлення супроводжують як тон і сила голосу (паравербальний компонент), так і рухи, жести, міміка того, хто передає повідомлення і того хто його отримує, що є невербальним компонентом повідомлення. В усній мові, точніше, у вербальному повідомленні джерелом інформації є мозок, передавачем - голосові зв’язки, комунікаційним каналом – повітря, приймачем – вухо слухача, користувачем – мозок слухача.