6. Ліцензування банківської діяльності

Ліцензування — це порядок видачі комерційним банкам, які набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення певних або всіх банківських операцій. Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії.

На основі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) прийняття вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик.

За наявності банківської ліцензії банки мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди: * факторинг; *лізинг; * послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів; * випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших обігових платіжних інструментів; * випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням; * надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції: * операції з валютними цінностями: *емісія власних цінних паперів; *організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; * здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені; *здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; *перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;* операції за дорученням клієнтів або від свого імені: — з інструментами грошового ринку; — з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; — фінансовими ф'ючерсами та опціонами; *довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; * депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Національний банк видає банку банківську ліцензію у разі дотримання ним таких обов'язкових умов: 1) на час звернення банку з клопотанням про видачу банківської ліцензії зареєстрований підписний капітал банку повинен бути повністю сплачений; 2) банк має бути забезпечений належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами; 3) наявність у банку приміщення, яке відповідає вимогам, передбаченим нормативно-правовими актами Національного банку; 4) наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

7. Характеристика, класифікація та комерційна основа банківських операцій.

Банківські операції - це операції, які здійснюють банки для залучення й розміщення грошових коштів, цінних паперів, здійснення розрахунків. Вони відображаються окремими статтями в балансі банку.

Найбільш поширеним є підхід, за яким банківські операції класифікують за такими ознаками: 1. Залежно до специфіки банківської діяльності: а) специфічні банківські операції (традиційні); б) неспецифічні банківські операції (нетрадиційні). 2. Залежно до плати за надані операції І послуги: а) платні; б) неплатні. 3. Залежно від порядку формування і розміщення фінансових ресурсів банку: а) активні; б) пасивні. 4. Залежно від суб'єктів, яким надаються банківські операції: а) для юридичних осіб; б) для фізичних осіб. 5. Залежно від руху матеріальних продуктів: а) пов'язані з рухом матеріального продукту; б) чисті банківські операції. Традиційні банківські операції поділяють на три типи виконуваних операцій: 1) депозитні; 2) кредитні; 3) касово-розрахункові. Нетрадиційні банківські операції — це операції з надання в користування сейфів, консалтингових послуг, довірчих (трастових) операцій тощо.

Водночас, усі банківські операції, незважаючи на таке різноманіття, можуть бути об'єднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій, ключовими серед яких е;

— кредитні;

— засновницькі; (За допомогою засновницьких операцій банки беруть безпосередню участь у створенні нових господарських суб'єктів.)

— розрахунково-касові; (включають надання таких послуг, як зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку.)

— інвестиційні;

— депозитні;

— міжбанківські; (операції з недепозитного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від центрального банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; операції з надання позик банкам та розміщення депозитів у центральному банку.)

— емісійні; — комісійні; (це різноманітні консультаційні, інформаційні, аудиторські, облікові, реєстраторські, кастодіальні, трастові послуги, від здійснення яких банки отримують дохід у вигляді комісії.)

— посередницькі. (послуги банків із розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, брокерські та дилерські послуги за операціями з фондовими цінностями, іноземною валютою, інші види операцій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники, поєднуючи інтереси різних сторін фінансових угод.)

За економічною сутністю всі операції комерційних банків можуть бути класифіковані як:

— активні; (операції з розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання доходу, забезпечення діяльності й підтримання необхідного рівня ліквідності (кредитні, засновницькі, інвестиційні, міжбанківські). До активних ще відносять операції з придбання необлікових активів (приміщень, обладнання, технічних засобів тощо) та формування касових залишків і залишків коштів на кореспондентських рахунках банків.)

— пасивні; (ов'язані з формуванням власного капіталу та ресурсної бази банку, забезпечують проведення активних операцій з метою досягнення запланованих показників дохідності та є запорукою ліквідності й платоспроможності. До пасивних операцій належать емісійні, депозитні та міжбанківські операції (у частині отриманих позик).)