43. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

Оскільки Наддніпрянська Україна була частиною Російської імперії, то тут відповілно поширювалися загальноросійські політичні рухи та пртії. Зокрема такими партіями були:

РСДРП – партія пролетаріату (1898, Мінськ). Союзи б-би за звільнення робітн. класу Києва, Катеринослава, Миколаєва – комітети РСДРП.

Бунд (Союз) єврей. робітників (1897) – діяв лише на Провобережжі → межа осілості євреїв. Політ. партія нац. типу.Есери (Партія соціалістів–революціонерів)– інтереси трудового народу.

Нац. гніт, політ. безправ’я, погіршення мат. становища населення → утв. укр. політ. партій.Революційна Укр. Партія (РУП) – нелегальна укр. політ. партія в Наддніпрян. Укр. (січ. 1900, Харків). Сформ. на основі студент. гуртків (Д. Антонович, П. Канівець, М. Русів), членів робітн. і студент. гуртків. Політ. платформа: від марксизму – до революційних народників. Програму РУП склав Міхновський 1900 р «Самостійна Україна»: обгрунт. право Укр. на незалежність від Рос. імп. Лідер у досягненні цілей – укр. інтелігенція → не була підтримана члена партії. → 1903 – РУП зближ. з РСДРП, відмовляєтсья від самостійності Укр.

Укр. соціалістична партія (УСП) – 1900 р. Засновник – Б. Ярошевський: ств. в Укр. партії, аналогічну ППС, що виступала за революц. знищення царизму, за демократ. права і свободи, за усуспільнення землі як кінцеву мету б-би. Незалежність від Росії → умова проведення радикал. реформ. Позиції пролетар. інтернаціоналізму. Реального впливу і широкої соц. бази не мала.

Укр. народна партія (УНП) – 1902. – націоналістичний напрямок. Організація однодумців. М. Міхновський – організатор УНП. Вища мета – самостійність Укр. 1903 р – опубл. 10 заповідей УНП. Усі, крім москалів, поляків, угорців і жидів, які експлуатували укр. народ – брати українців. Лише укр. мова в Укр.

Укр. демократична партія (УДП) – 1904 – ліберал.-демократ. течія. За автономію Укр. і конституц. монархія в Росії, за демократ. свободи громадян. Лідери: О. Лотоцький, Є. Тимченко, Є. Чикаленко. 1904 – розкол УДП. Утв. у 1905 р. Укр. радикал. партія (УРП) – Б. Грінченко, С. Єфремов, Ф. Матушевський).

Стурктура укр. політ. партій: від соціаліст., ліберально-демократ. і до нац.-радикал. напрямків. Перевага була на боці партій соціаліст. спрямування. Розкол і ворожнеча між народами Росії ускладнювали процес політ. і нац. консолідації укр. суспільства.

44. Вплив революції 1905-1907 років на український рух. Українська громада в Державній думі.

Революція в Російській імперії мала значний вплив на ідеологічне свмовизначення українського політичного руху. В результаті українські політичні партії поділилися на три групи: соціалістичні, ліберально-демократичні та націоналістичні. Соціалістичний напрям був представлений такими партіями як – УСДРП (грудень 1905) – В. Винниченко, С. Петлюра. Укр. робітники, селяни – об’єкт. За демократ. республіку і автномію Укр. в складі Рос. федерат. республ., за демократ. права і свободи, за 8-год роб. день.

Укр. партія соціалістів-революціонерів (лют. 1907) – вирішення земельного питання. Утв. селянські спілки.

Ліберально-демократичний напрям представлений – Українською демократ. партією (1902), Укр. радикал. партією (1904). У гр. 1905 утворили Укр. демокарт. радикал. партію (Б. Грінченко, С. Єфремов, Д. Левицький). Встановл. в Росії конституц. монархії, широке самовряд.

Націоналістичний напрям представлений – Укр. народною парітією (УНП) – М. Міхновський. Необхідність боротися за самостійність Укр, влада – українцям. Радикальна позиція.

Грудневе повстання 1905 у Москві зазнало поразки → ІІІ етап революції (до 3 червня 1907) – відступ революції. За результатами виборів від 8 укр. губерній обрано 95 депутатнів. Ліві партії участі не брали. УДРП брала активну участь – мала 6 депутатів. 44 депутати від Укр. утв. в Думі парламент. фракцію (голова І. Шрага). М. Грушевський видавав у Петербурзі «Укр. вісник».

І Держдума (27 квітня – 8 липня 1906). Українці вперше на загальнодерж. рівні отримали можливість заявити про свої потреби: автономію, використ. рідної мови.

ІІ Дума (20 лютого – 3 червня 1907). Із 102 депутат. місць, виділених укр. губерніям, «Спілка» - 14 депутатів, трудовики – 40, більшивики Донбасу – 1, УСДРП – 1.

Укр. фракція (47 осіб) → газета «Ріда справа – вісті з Думи»: ідея авнтономії, рівних прав і свобод.

Революція → поразка для робітників і селян → слабка політ. організованість. Аграрне питання перетв. у політичне.