85. Характеристика інтеграційних процесів в Європі

Інтеграційні об’єднання, що функціонують в Європі:

1. Європейський Союз

2. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)

3.Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

3. Європейський економічний простір

4. Бенілюкс

5.Центральноєвропейська зона вільної торгівлі (ЦЕФТА)

5. Балтійський ринок

6. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)

7. Рада держав Балтійського моря (РДБМ)

8. Середземноморський союз (СДС)

Історично відправним моментом економічної інтеграції в Європі стало утворення в 1951 р. Європейського об’єднання вугілля і сталі. У 1958 р. шість західноєвропейських держав (Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург) створили відповідно до Римського договору 1957 р. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). З часом це товариство стало першою найбільш розвинутою формою міжнародної інтеграції, перетворилось на могутнє економічне угруповання. За чисельністю населення воно переважає США майже в 1,5 раза і має рівноцінний економічний потенціал. Із розширенням складу ЄЕС відбувалося і поглиблення інтеграційних процесів з переходом від переважно торговельного співробітництва до тісної співпраці в інших сферах господарювання. У 90-х роках це інтеграційне об’єднання стало називатись Європейським Союзом (ЄС).Після входження у 2007 році Болгарії та РумуніїЄС нараховує 27 країн-учасників. Згідно з підписаним між ними Договором (1992 р.) у цих країнах скасовуються національні кордони на шляхах переміщення громадян (у т. ч. й робочої сили), капіталів, товарів, послуг. З цією метою уніфікуються: громадянський паспорт, система комунікації і транспорту, валюта, податки, система стандартів і митна система. Так, лише внаслідок ліквідації великої кількості митних бар’єрів країни ЄС змогли зекономити, за експертними оцінками, від 15 до 17 млрд дол. ЄАВТ була заснована в 1960 р. в складі 7 держав, але відтоді від-булися значні зміни в її складі. Зараз до ЄАВТ входять Норвегія, Швейцарія, Ісландія і Ліхтенштейн. Штаб-квартира міститься в Женеві.Основною метою організації є сприяння стійкому економічно-му зростанню повної зайнятості, раціональному використанню ре-сурсів. Для досягнення цієї мети визначено такі цілі:•          забезпечення розвитку торгівлі між державами-членами на принципах добросовісної конкуренції;•          утворення рівних умов для постачання сировини, що виробля-ється в країнах-членах;•          сприяння розвитку світової торгівлі й поступовому усуненню торговельних бар’єрів. Організація чорноморського економічного співробітництва— субрегіональне об'єднання 12 країн Чорноморського регіону (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, а також Україна). З 1992 до 1998 називалася просто «Чорноморське Економічне Співробітництво» — ЧЕС, причому ця абревіатура так і закріпилася в засобах масової інформації і офіційних документах. Організація була створена з метою тісного економічного співробітництва країн-учасниць, вільного пересування товарів, капіталів, послуг і робочої сили і інтеграція економік цих країн в світову економічну систему. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР (ЄЕП)Угода про ЄЕП, сторонами якої є всі країни-члени Європейського Союзу і Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія), набрала чинності 1 січня 1994 р. Мета цієї угоди полягає у встановленні динамічного й однорідного Європейського економічного простору, що базується на загальних правилах і справедливих конкурентних умовах. Формально в ЄЕП співіснують дві окремі правові системи: Угода про ЄЕП застосовується до торгівлі між членами ЄАВТ і Співтовариством або між країнами ЄАВТ, а право Співтовариства — до торгівлі між державами-членами ЄС. Угода про ЄЕП застосовується як Європейською Комісією, так і Наглядовим органом ЄАВТ. Угода встановлює розподіл компетенції та основи співпраці між Комісією і Наглядовим Органом.