21. Поняття та форми протекціонізму в торгівельно-економічних відносинах

Першими теоретиками і практиками протекціонізму були меркантилісти У.Стаффорд, Т. Мен, А. Серра, Г. Скаруффі, А. Монкретьєн, які обґрунтовували необхідність активного втручання держави в зовнішню торгівлю та господарське життя з метою захисту вітчизняної промисловості, купців,торговців від іноземної конкуренції та вимагали цього від своїх урядів. Система протекціонізму, яка передбачала високе мито, адміністративне обмеження імпорту та фінансову підтримку молодих галузей національної економіки, була характерна для розвинутих країн у XVI—XVIIIст. За політики протекціонізму сформувалась промисловість Великобританії, стабільні позиції на світовому ринку посіли індустрії Німеччини, США, Франції та деяких інших країн.Протекціонізм як державна політика еволюціонував від простих державних заходів до складних систем регулювання торгівлі.

Виділяють декілька форм протекціонізму:

-селективний – скерований на захист окремих країн або окремих видів товарів, які потребують найбільшої уваги;

-галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше с/г;

-колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;

-прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

22. Митний тариф, його функції та види

Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої економіки.

Митний тариф – це систематизований перелік митних платежів,котрими обкладаються товари при імпорті або експорті з даної країни.

Митний платіж можна визначити як податок, що стягується при перетині товаром митного кордону, котрий підвищує ціну імпортованих або експортованих товарів, і отже, справляє вплив на обсяг і структуру митної торгівлі країни.

До основних функцій митного тарифу можна віднести:

-фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;

-протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;

-балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових

-стимулюючу, встановлюється в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, створює ширші можливості для імпорту товарів.

У міжнародній практиці застосовується експортне, імпортне, транзитне, антидемпінгове, компенсаційне та інші види мита. Найбільш широко в процесі державного регулювання зовнішньоторговельних операцій використовується імпортне (ввізне) мито; експортне (вивізне) мито застосовують лише окремі країни переважно до товарів традиційного експорту.