- •1 Середовище життєдіяльності людини. Природне, техногенне, виробниче та соціально-політичне.
- •2 Людина як біологічний та соціальний суб’єкт.
- •3.Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я.
- •4.Природні небезпеки. Класифікація, абіотичні та біотичні небезпеки.
- •5. Соціально-політичні небезпеки
- •6. Хімічні та біологічні фактории небезпеки
- •7 Небезпеки виробничої сфери та побуту (шум, вібрація, іонізуюче випромінювання).
- •8 Ризик як оцінка небезпеки виникнення небезпечної ситуації.
- •9 Перша допомога при опіках, обмороженнях, переломах, електротравмах, укусах отруйних тварин.
- •10 Небезпеки сучасного урбанізованого середовища. Причини зменшення якості атмосфери міст, негативні фізичні чинники міста.
- •11 Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •12 Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та їх короткий зміст.
- •13. Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці
- •14. Основні параметри мікроклімату та принципи їх нормування
- •15. Принципи нормування природного та штучного освітлення
- •16. Фізичні характеристики шуму та вібрації, основні принципи їх вимірювання та нормування
- •17. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •18. Захисне заземлення, захисне зануленя та захисне вимикання в електроустановках
- •19 Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами.
- •20 Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини.
- •21 Припинення та класифікація систем вентиляції. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем вентиляції.
- •22 Розслідування та облік нещасних випадків. Основні види розслідування.
- •23 Компенсація збитків постраждалим від нещасного випадку на виробництві. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •24 У чому полягає небезпека при однофазному та двофазному доторканні та сила струму, що проходить через тіло людини в таких випадках.
- •25 Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання.
- •26 Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •28 Якими методами можна досягти припинення горіння.
- •30 Перша медична допомога при кровотечах, переломах, опіках.
- •27 Що може бути об’єктом для проведення паспортизації, обґрунтувати.
- •29 Основні заходи забезпечення безпеки життєдіяльності.
26 Основні вимоги до виробничого освітлення.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней
(особливо рухомих);
— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо-та вибухонебезпека світильників);
— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Глибина пульсацiй газорозрядних ламп, що живляться вiд мережi змiнного струму, має бути обмежена. Допустимий коефiцiєнт пульсації не повинен пеpевищувати 10-20%. Освiтнi установки мають бути надiйнi, зручнi, простi у експлуатацiї, економічнi та естетичнi.
28 Якими методами можна досягти припинення горіння.
Пожежа припиняється тоді, коли припиняється дія будь-якого компоненту, що приймає участь у процесі горіння.
До основних способів припинення процесу горіння можна віднести слідуючі методи:
припинення надходження окислювача (кисню) до осередку горіння;
розбавлення повітря негорючими, інертними газами;
зниження температури горючої речовини до рівня, нижчого за температуру спалахування;
ізоляції вогнища пожежі від доступу повітря;
зменшення концентрації горючих речовин шляхом розбавлення їх негорючими матеріалами;
інтенсивного гальмування швидкості хімічної реакції (інгібування);
механічного зриву полум’я сильним струменем води, порошку, газу.
На цих методах і способах базується припинення процесу горіння за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів пожежогасіння.
Добір тих чи інших способів і методів гасіння пожеж, а також добір вогнегасних речовин та їх носіїв визначають у кожному конкретному випадку залежно від масштабу загоряння, особливостей горючих речовин і матеріалів, а також стадії розвитку пожежі.
До засобів гасіння пожежі належать:
вода й водяна пара;
хімічна й повітряно-хімічна піна;
інертні і негорючі гази;
галоїдні вуглекислотні сполуки;
сухі порошки;
пісок, щільна тканина — повсть та азбест.
Універсальних вогнегасних засобів не існує. Тому для припинення процесу горіння однієї і тієї ж речовини у ряді випадків використовують різні вогнегасні засоби. При доборі засобів пожежогасіння треба виходити з можливості отримання найкращого вогнегасного ефекту при мінімальних затратах.