1.1Основні засади поняття «Розумний дім»

"Розумного дому" – спеціальної системи для контролю і управління всіма домашніми приладами і механізмами.

«Розумний дім» — загальноприйнятий, сленговий термін (c англ. Smart Home), що припускає програмно-апаратний комплекс, що дозволяє об'єднати в єдину мережу управління різними побутовими, електричними й електронними пристроями, що входять в систему життєзабезпечення будинку.

Розумний дім (англ. Smart House) - житловий будинок сучасного типу, організований для зручності проживання людей за допомогою високотехнологічних пристроїв.

Вперше поняття «розумний дім» було сформульовано Інститутом інтелектуальної будівлі у Вашингтоні в 1970-х роках як «будівля, що забезпечує продуктивне й ефективне використання робочого простору ...».

Варто розділяти поняття «розумний дім» та «системи життєзабезпечення». Окремі системи володіють лише необхідними інтерфейсами управління і контролю. Концепція «Системи інтелектуального управління будівлею" припускає новий підхід в організації життєзабезпечення будівлі, при якій за рахунок комплексу програмно-апаратних засобів значно зростає ефективність функціонування і надійність управління всіх систем експлуатації і виконавчих пристроїв будівлі. Основною особливістю інтелектуальної будівлі є об'єднання окремих підсистем різних виробників в єдиний керований комплекс.

Під «розумним будинком» (intelligent building) слід розуміти систему, яка повинна уміти розпізнавати конкретні ситуації, що відбуваються в будівлі, і відповідним чином на них реагувати: одна з систем може управляти поведінкою інших по наперед вироблених алгоритмам. Англійське слово intelligent, що буквально означає «розумний», «тямущий», у поєднанні зі словом building використано в значенні «гнучкий, пристосованим».

«Розумний дім» в первинному сенсі означає «будинок, готовий до змін» або «пристосовувана (гнучка) будівля», інженерні системи якої здатні забезпечити адаптацію до можливих змін в майбутньому.

Будівлю проектують так, щоб всі системи її управління могли інтегруватися один з одним з мінімальними витратами, а їх обслуговування було б організовано оптимальним чином. Проект обов'язково припускає можливість нарощувати і видозмінювати конфігурації інстальованих систем.

З часом в будівлі вбудовують «штучний інтелект». Тоді цілком обгрунтовано можна називати їх інтелектуальними. Системи зможуть відстежувати роботу і стан всієї «начинки» будівлі, включаючи огороджувальні конструкції, і самостійно приймати рішення в обставинах, що змінюються.

1.2Перспективи та проблеми розвитку системи «Розумний дім» на українському ринку

В Україні інтелектуальні системи «Розумний будинок» застосовуються в основному для підтримки іміджу, престижу, «марки», зручності та безпеки. Питання про енергозбереження переходять на другий план. Але, на думку експертів, ця тенденція незабаром зміниться.

Основними замовниками «Розумного будинку» поки що є «приватники» або великі компанії, які бажають обладнати одну або декілька кімнат у своїх офісах (в основному для престижу й зручності обладнуються презентаційні кімнати). Споживачі, які звертаються в компанії, в більшості своїй вже раніше чули про систему, підтримують і цінують розробку нових технологій. Приватні клієнти, вибирають системи, що управляють житлом, в першу чергу, роблять це з міркувань іміджу, по-друге, із-за зручності, по-третє, через можливість доступу до інформації (Інтернет), а по-четверте, заради безпеки.

Багато компаній, які можуть створювати 100% інтелектуальні будівлі, поки пропонують лише обмежений список панелей і схем. Основна причина таких обмежень – у відсутності попиту через відсутність коштів на впровадження. Основна причина повільного розвитку і впровадження систем «Інтелектуальна будівля» і «Розумний будинок» криється у високій вартості подібного обладнання і необхідності інвестувати кошти вже на етапі розробки проекту. Адже роботу всіх інженерних і «Розумних» систем потрібно погодити разом і навчити розуміти один одного.

Ринок інтелектуальних систем, зважаючи на свій розвиток, не може не обійтися без проблем. Найбільш важливими з них є відсутність інформації про всі можливості «Розумних будинків» і «Інтелектуальних будівель», а також – невеликий відсоток платоспроможних українців, які можуть собі дозволити установку подібної «новинки». Вартість самої системи не є єдиним стримуючим моментом. Іншою важливою проблемою є відсутність конструкторських і проектних бюро, які були б обізнані із запропонованими видами систем, знали, як вони працюють, а також способи «ув'язування» їх разом. На думку експертів, саме з підвищенням рівня архітекторів і конструкторів використання інтелектуальних систем почне набирати обертів. В основному представник будівельної організації звертається у фірму, яка пропонує «Розумний будинок», вже на стадії спорудження будівлі. Що, звичайно, ускладнює роботу по створенню проекту і змушує йти на компроміс. Ще однією проблемою є взаємодія з пожежними і охоронними фірмами. Системи «Розумний будинок» або «Інтелектуальна будівля» розраховані на те, щоб забезпечувати безпеку різного роду. Але фірми, які займаються охороною об'єкта або пожежною безпекою, з міркувань конфіденційності не дають втручатися у свою систему. Тому компанія-інсталятор «Розумного будинку» повинна співпрацювати з охоронно-пожежним комплексом. Але якщо б існував жорсткий протокол, який розуміли б: пожежна система, система охорони, інженерна система, – то проблем у взаємодії було б менше. Оператори ринку впевнені, що найближчим часом подібні протоколи будуть створені. А поки такого готового рішення взаємодії ще не придумано, з цього положення є свої виходи, розроблені самими фахівцями компаній. [http://bud-inform.com.ua/news/article/2004/11/19/intellektual_noe_zda_974/]