
- •1.Предмет і проблеми наукової дисципліни «Методика викладання географії»
- •2.Звязок методики з дидактикою, психологією, географією
- •3. Які методи дослідження спрямовані на створення нового педагогічного досвіду, а які на вивчення стану практики навчання?
- •4.Головні риси змісту сучасної шкільної географії
- •5. Головні завдання шкільного курсу географії
- •6. Які компетентності формує географія в учнів
- •7. Основні складові частини підручника
- •8. Засоби навчання
- •9. Методи навчання географії виділені на підставі пізнавальної діяльності учнів
- •10. Суть проблемного навчання географії
- •11. Принципи навчання географії
- •12.Як сформувати в учнів географічні уявлення?
- •13. Схема формування географічних понять
- •14.Методи засвоєння причинно – наслідкових зв’язків в географії
- •15.Які методи і прийоми застосовує вчитель для формування геграфічних закономірностей
- •16.Як навчити учнів географічних вмінь?
- •17. Якими способами формують у школярів досвід творчої діяльності та емоційно – ціннісного ставлення до світу?
- •18.Типи уроків за дидактичною метою
- •19.Назвіть та опишіть методичні прийоми, які можна застосувати для перевірки домашньої роботи учнів
- •20. Методичні особливості організаційно – мотиваційного етапу уроку
- •21.Етап закріплення вивченого матеріалу
- •22. Форми роботи учнів на уроці
- •23.Основні напрямки позакласної та позашкільної роботи з геграфії в середній школі
- •24.Форми роботи географічного гуртка
- •25. Навчальна гра на уроці географії
- •26.Інтелектуально творчі ігри на уроках географії
- •27. Рольові ігри
- •28.Інтерактивне навчання
- •29. Досвід зарубіжної шкільної географії
- •30. Переваги комп’ютерного навчання.
- •31. Картографічні уміння.
- •32.Прийоми роботи з текстом підручника
- •33. Робота з ілюстративним апаратом підручника.
- •34.Робота з апаратом організації засвоєння знань підручника.
- •35.Як і навіщо орієнтувати глобус.
- •36. Прийом розповідь.
- •37. Прийом бесіда.
- •38. Прийом пояснення.
- •42.Методика проведення дискусії.
- •43.Статистичні дані та прийоми робот из ними.
- •44.Розвязування задач на уроках географії.
- •45. Використання відеофільмів на уроках географії.
- •46. Спостереження.
- •48.Технологія проведення навчальної гри.
- •49.Мозковий штурм
- •50.Техніка проведення географічного диктанту.
- •51.Методика проведення екскурсії.
- •52.Основні етапи методичного дослідження в школі.
- •54. Прийоми роботи з глобусом.
- •55.Методи для розвитку критичного мислення.
- •56.Технологія кооперативного навчання.
- •57. Вікторина.
- •58.Застосування прийому виготовлення візитних карток.
- •60.Використання художн. Літератури та музичн. Творів.
48.Технологія проведення навчальної гри.
Ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації.
1. Мотиви спілкування: учні, спільно вирішуючи завдання, беручи участь у грі, учаться спілкуватися, ураховувати думку товаришів; при рішенні колективних завдань використовуються різні можливості учнів; спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню міжособистісних відносин.
2. Моральні мотиви: у грі кожен учень має виявити себе, свої знання, уміння, свій характер, вольові якості, своє ставлення до діяльності, до людей.
3. Пізнавальні мотиви: кожна гра має близький результат (закінчення гри), стимулює учня до досягнення мети (перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети (треба знати більше інших);
у грі команди чи окремі учні споконвічно рівні (немає відмінників і трієчників, є гравці). Результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки, умінь, характеру;
знеособлений процес навчання у грі здобуває особистісне значення. Учні приміряють соціальні маски, поринають в історичну обстановку й відчувають себе частиною досліджуваного історичного процесу;
ситуація успіху створює сприятливе емоційне тло для розвитку пізнавального інтересу. Невдача сприймається не як особиста поразка, а як поразка у грі й стимулює пізнавальну діяльність (реванш);
змагальність - невід'ємна частина гри - притягальна для дітей;у грі завжди є якесь таїнство - неотримана відповідь, що активізує розумову діяльність учня, штовхає на пошук відповіді;думка шукає вихід, вона спрямована на рішення пізнавальних завдань. До педагогічних підходів організації дитячих ігор, на наш погляд, необхідно віднести ряд таких моментів.
49.Мозковий штурм
Мозковий штурм
Технологія колективного обговорення, яка використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми. Метою мозкового штурму є збирання якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх учнів впродовж обмеженого часу.
Етапи:
1. Учитель записує на дошці проблемне питання.
2. Учням пропонується висловити ідеї, коментарі, фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
3. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.
В кінці потрібно обговорити й оцінити запропоновані ідеї, вибрати найбільш вдалі.
Приклад запитання: Україна має великі і якісні сільськогосподарські угіддя, але значну частину сільськогосподарської продукції імпортує. Що треба зробити для того, щоб АПК України повністю забезпечувало населення нашої держави продуктами харчування, промисловість - сировиною, а залишки експортувалися?
50.Техніка проведення географічного диктанту.
51.Методика проведення екскурсії.
52.Основні етапи методичного дослідження в школі.
1.Проблема дослідження (вивчення об’єкта і предмета дослідження). 2.Мета і завдання дослідження. 3.Висунення робочої гіпотези. 4.Перевірка гіпотези шляхом експериментального навчання. 5.Розробка методичних рекомендацій. 6.Обгрунтувані висновки.
53.Підготовка вчителя до уроку.
Сучасний вчитель проектує урок, тобто розробляє систему взаємодії учителя та учнів, яка дозволяє досягти конкретної, чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу.
Методисти пропонують проектувати урок упродовж трьох послідовних етапів:
1) Моделювання уроку передбачає створення його концепції, «версії». Для цього необхідно: -чітко визначити місце уроку в змістовному і методичному аспектах в межах теми, розділу, курсу;- сформулювати загальну мету вивчення цієї теми;- відібрати з методичної літератури і власного досвіду такі педагогічні ідеї, які забезпечать досягнення поставленої мети;
визначити тип і загальну форму проведення уроку. Для цього потрібно скористатись типологією уроків, або обґрунтувати доцільність структури і форм проведення «нестандартного» уроку;
визначити необхідні засоби навчання, сформувати перелік інформаційних джерел.
2) Створення проекту уроку передбачає структурування навчального процесу відповідно до поставленої мети і запис цієї структури на папері. На цьому етапі необхідно конкретизувати головну мету уроку, визначивши міні - завдання та способи їх реалізації.
3) Завершує процес проектування уроку створення його конструктора —записаної на папері послідовності дій всіх учасників навчального процесу, який може мати різні форми: плану уроку, конспекту уроку, сценарію тощо