46. Спостереження.

Спостереження – найбільш поширений метод вивчення й узагальнення досвіду вчителів, аналізу власної педагогічної діяльності. В педагогіці розрізняють такі види спостережень:

а) самоспостереження під час педагогічного процесу;

б) об’єктивне спостереження;

в) наукове спостереження.

Самоспостереження – це своєрідний самоконтроль і спостереження вчителя за реакцією учнів на організоване ним навчання. Воно допомагає вчителю уникнути повторення помилок, сприяє підвищенню його майстерності й авторитету серед учнів, стимулює до урізноманітнення методів і форм навчання, використання різних видів контролю та оцінки знань.

Об’єктивне спостереження – це стеження за педагогічним процесом зі сторони (колегою, методистом), яке дозволяє запозичити для себе щось корисне або порадити колезі ефективніші методи, прийоми і засоби для вивчення учнями певної теми чи розділу навчальної програми, виконання практичної роботи, проведення екскурсії. Об’єктивне спостереження значно триваліше, тому його висновки можуть мати вагоміше значення. Воно передбачає аналіз роботи кількох учителів і багатьох учнів з метою вивчення певної системи навчання географії і поширення передового досвіду. Ефективність об’єктивного спостереження посилюється, якщо його поєднують із спеціальними методами перевірки діяльності учнів, якості їх знань.

Наукове спостереження в методиці викладання географії характеризується комплексністю і цілеспрямованістю. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати мету спостереження, яка орієнтує дослідника. Її визначають, виходячи із практичних завдань дослідження.

47. Дослідницький метод сприяє залученню школярів до творчої діяльності, наукового пізнання На відміну від частково-пошукового, учні вирішують поставлену проблему повністю, спостерігаючи і вивчаючи певні просторові процеси і явища. Висувають гіпотезу, планують шляхи дослідження самостійно і під керівництвом вчителя. Важливе місце належить в цьому методі прийому спостереження. Його можна проводити безпосередньо, або з допомогою приладів (метеорологічних, астрономічних). Наукове спостереження обов’язково проводиться за певною програмою.

В сучасній методиці навчаня географії розрізняють навчально-дослідницький метод,яким можуть оволодіти всі учні, які в навчальній діяльності під керівництвом учителя виконують роль дослідників. Це може відбуватись у стінах класу (гра у дослідників, які проектують будівництво підприємства певної галузі, враховуючи властиві для неї фактори розміщення чи визначають за статистичним довідником демографічну ситуацію свого району, області). Науково-дослідний метод, який здебільшого реалізується в позакласній краєзнавчій роботі, коли учні під керівництвом вчителя працюють над розв’язанням якоїсь проблеми тривалий час. Це може бути опрацювання метеорологічних і фенологічних спостережень і написання статті про особливості місцевого клімату. Або робота в сільській місцевості з погосподарськими книгами і з'ясування особливостей природного та механічного руху односельців за кілька десятків років, вивчення особливостей місцевого господарювання, звичаїв та ін.З існуючих класифікацій методів навчання у практиці навчання географії іноді важливим є застосовування методів, які виділяються за логікою викладу. Вона може бути індуктивною (від часткового до загального), або дедуктивною (від загального до часткового). Індуктивний підхід часто застосовують для формування географічних уявлень у курсі «Загальна географія».