
- •1. Предмет психології, галузі психології.
- •3. Уявлення давніх філософів про природу душі.
- •4. Явища свідомості та предмет психології. Співвідношення предмету і методу в психології свідомості.
- •5. Поведінка , як предмет психології : біхевіоризм , необіхевіоризм . Російська рефлексологія .
- •6. Неусвідомлені процеси . Класифікація . З.Фрейд: психологія . Інші психологічні теорії .
- •7. Культурно-історична теорія л.С. Виготського. Вищі психічні функції: будова, властивості, генезис. Інтеріорізація.
- •8.Теорія діяльності в психології.
- •9. Винекнення і розвиток психіки в процесі біологічної еволюції.
- •10. Психологія особистості. Теорії особистості у сучасній психологічній науці.
- •11. Психологічна структура особистості
- •12. Поняття та види соціальних ролей
- •13. Самосвідомість особистості
- •14. Розвиток і формування особистості.
- •15,17. Індивідуальність як предмет вивчення психології. Індивідуальність в спілкуванні та спільній діяльності.
- •19. Експериментальне дослідження розвитку особистості. Експериментально – генетичний метод.
- •22. Сучасна психологія в системі наук. Структура психології.
- •23. Лабораторний експеримент і його можливості. Спостереження і природний експеримент
- •24. Етапи психологічного дослідження
- •25,26. Особистість як суб’єкт міжособистісних відносин, опосередкованих діяльністю, індивід і особистість. Особистість і індивідуальність.
- •27. Спрямованість особистості як система домінуючих мотивів. Види мотивів і рівень їх усвідомлення
- •28. Поняття про інтереси. Переконання і світогляд особистості.
- •29. Самооцінка особистості і її роль для становлення самоусвідомлення особистості. Цілі особистості і рівень домагань.
- •30.Основні види діяльності. Формування діяльності.
- •31. Поняття про діяльність.Потреби людини і мотиви діяльності.
- •32.Структура діяльності людини.
- •33.Походження внутрішньої психічної діяльності із діяльності зовнішньої і практичної (інтеріоризація)
- •34.Характеристика психодіагностичних методів дослідження.
- •35. Поняття про групи. Класифікація груп в психології
- •36. Міжособистісні відносини в групі. Сумісність людей
- •37. Взаємовідносини керівника і підлеглого. Стилі керівництва
- •38. Сутність і природа спілкування
- •39. Діяльність як основа людського спілкування
- •40. Основні функції і види спілкування
- •41. Засоби спілкування
- •42.Мова та її функції. Мовлення і мислення.
- •43. Сутність та природа міжособистісного конфлікту.
- •44. Основні стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •45. Екзистенціалізм
- •46. Теорії Юнга
- •48.Індивідуальна психологія а. Адлера
- •49. Гуманістичний психоаналіз е. Фромма
- •50.Теорія самоактуалізації Абрахама Маслоу
- •51. Феноменологічна теорія Карпа Роджерса
- •Клієнт-центрована психотерапія
31. Поняття про діяльність.Потреби людини і мотиви діяльності.
Діяльність - це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленої мети, що визначається потребою.
В житті людини діяльність відіграє вагому роль, виконуючи ряд вагомих позитивних функцій.
Передумовою поведінки людини, джерелом його діяльності є потреба.
Потребуючи певних умов, людина прагне до усунення дефіцит.
Умови, необхідні для життя і розвитку людини, поділяються на такі групи: а) умови, необхідні для життя і розвитку людини як природного організму (звідси природні або органічні потреби); б) умови, необхідні для життя і розвитку людини як індивідуума, як представника людського роду (умови для спілкування, пізнання і праці); в) умови, необхідні для життя і розвитку даної людини як особистості, для задоволення широкої системи його індивідуалізованих потреб.
Потреба -Необхідність вирівнювання відхилень від параметрів життєдіяльності, оптимальних для людини як біологічної істоти, індивіда й особистості.
Потреби визначають спрямованість психіки даної людини, підвищену збудливість її до певних сторін дійсності.
Потреби підрозділяються на природні і культурні. Культурні потреби підрозділяються на матеріальні, матеріально-духовні (книги, предмети мистецтва тощо) і духовні. Потреби людини соціально обумовлені. Залежно від того, з яким колом суспільних вимог пов'язані ці потреби, розрізняються різні їх рівні.
Потреби людини іерархізіровани, тобто організовані в певній супідрядні схемою. Ієрархія індивідуальних потреб складає основну відмінну особливість особистості-її спрямованість. Але не дивлячись на значне різноманітність індивідуальних потреб особистості, можна виокремити основну схему особистісних потреб.
Усі рівні потреб взаємопов'язані, регуляція людської поведінки одночасно взаємодіє з усіма рівнями-відбувається так звана "наскрізна регуляція", пов'язана з взаємодією цих рівнів. Депривація однієї з потреб призводить до деформації особистісного поведінки в цілому. Так наприклад, неможливість задовольнити потребу в безпеці веде до підвищення рівня тривожності особистості, до згортання її можливостей у самореалізації; ускладнення в задоволення фізіологічних потреб призводить до зниження когнітивних потреб і т.д.
Ієрархія потреб людини
Потреба в самореалізації
Когнитивні потреби .Потреба у визнанні, повазі
Потреба в привязанностях
Потреба в безпеки
Потреби закріплюються в процесі їх задоволення. Задоволена потреба спочатку зникає, але потім виникає з більшою інтенсивністю. Слабкі потреби в процесі їх багаторазового задоволення стають більш стійкими.
що виникають в результаті діяльності все нові й нові потреби є основним стимулом розвитку як окремої особистості, так і історичного прогресу суспільства в цілому.
Отже, актуалізована потреба викликає певний нейрофізіологічне стан-мотивацію.
Мотивація -- обумовлене потребою порушення певних нервових структур (функціональних систем), що викликають спрямовану активність організму.
Здійснення діяльності контролюється шляхом порівняння досягнутих проміжних і підсумкових результатів з тим, що було заздалегідь запрограмовано. Задоволення потреби знімає мотиваційний напруга і, викликаючи позитивну емоцію, "Затверджує" даний вид діяльності (включаючи його у фонд корисних дій). Незадоволення потреби викликає негативну емоцію, посилення мотиваційного напруги і разом з цим-пошукової діяльності. Таким чином, мотивація-індивідуалізований механізм співвіднесення зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначає способи поведінки даного індивіда.
У людській життєдіяльності сама зовнішня обстановка може актуалізувати різні потреби..
Всі форми і способи свідомої поведінки людини визначаються його відносинами до різних сторін дійсності. Мотиваційні стану людини істотно відрізняються від мотиваційних станів тварин тим, що вони регулюються другу від суб'єктивного-словом. До мотиваційним станів людини відносяться установки, інтереси, бажання, прагнення і потягу.
Види мотиваційних станів: установки,
інтереси, бажання, прагнення, потяги